Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 21:21

На Закарпатті переселенці з Донбасу хочуть переробити стару котельню у сучасний еко-будинок


Колишня котельня, яку віддали переселенцям

Колишня котельня, яку віддали переселенцям

Низька заробітна плата на Закарпатті не дозволяє переселенцям орендувати пристойне помешкання. Та й з роботою для східняків у найзахіднішому регіоні не складається, чимало професій, актуальних на Донбасі та Луганщині – на Закарпатті просто відсутні. Про це свідчить і офіційна статистика Регіонального штабу з питань соціального захисту населення з тимчасово окупованої території та районів АТО і соціальних опитувань ГО «Закарпаття-Донбас». Щоправда громадській організації вдалося укласти угоду з ужгородською владою, згідно з документом, переселенці отримали приміщення однієї з недіючих котелень для облаштування житла.

Тетяна Хорошилова переїхала в Ужгород із Макіївки ще на початку бойових дій. У рідному місті працювала психологом на двох роботах. В Ужгороді намагається відстояти права переселенців та покращити їхній побут на посаді секретаря громадської організації «Закарпаття-Донбас».

Хорошилова вважає, що одна з найгостріших проблем у внутрішньо переміщених осіб (скорочено ВПО) – житло. Завдяки наполегливості активістів-переселенців це питання таки вдалося зрушити з місця.

Тетяна Хорошилова

Тетяна Хорошилова

Як із колишньої котельні хочуть зробити будинок для 38 сімей

Понад рік громадська організація «Закарпаття-Донбас» домовлялася з ужгородською владою, щоб переселенцям передали одну з покинутих котелень для реконструкції та облаштування там житла. Вибрали один з об’єктів, але влада відмовила, запропонувала інший – колишню котельню на території військової частини, площею близько 500 квадратів.

Ми хотіли б розробити проект енергоефективного дому – 5-поверхівки, де можна буде розселити 38 сімей

«Виникли певні труднощі: дані по цьому об’єкту повністю відсутні в архітектурі, тому що він розташований на території колишньої військової частини, – розповідає Тетяна Хорошилова. – Ми розраховували, що можна буде зробити реконструкцію об’єкту, використати стіни. Експерти пояснили, ще все потрібно не просто реконструювати, а переробляти. Ми хотіли б розробити проект енергоефективного дому – 5-поверхівки, де можна буде розселити 38 сімей. Площа дозволяє, але не маючи топографічної зйомки і плану, які комунікації там проходять, ще рано говорити про те, зможемо ми це зробити, чи ні».

За словами Хорошилової, договір з міською радою укладений на умовах позички терміном на два роки. Для підписання необхідних документів переселенці створили житлово-будівельний кооператив. Але власних коштів у ВПО недостатньо для зведення будинку. Тому «Закарпаття-Донбас» шукає інвесторів, фонди. Крім того, угода укладена на два роки. У разі, якщо роботи не почнуться, об’єкт доведеться віддавати місту.

Звертаємось через облдержадміністрацію до Кабміну із своїми пропозиціям. В ідеалі хотілось би бачити пільгову програму кредитування для ВПО

«Звертаємось через облдержадміністрацію до Кабміну із своїми пропозиціям. В ідеалі хотілось би бачити пільгову програму кредитування для ВПО. Але, як сказав Георгій Тука (заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб), проблема у тому, де знайти донора, щоб покрити відсотки за кредитами. Ми пропонуємо субвенції, які закладають щороку, і які не використовуються і перенаправляються, залучити до виплати відсотків», – зазначає Тетяна Хорошилова.

У «Закарпаття-Донбас» кажуть, що пріоритетними у виділенні коштів та розвитку спеціальних програм є Донецька, Луганська, Дніпровська, Запорізька, Харківська області, які прийняли найбільшу кількість ВПО. Крім того вказують ще на одну деталь, яка зменшує шанси знайти житло в області.

«Для донорів європейських, благодійних організацій незрозуміло, навіщо фінансувати постійне житло, якщо люди у найближчий час повернуться. Але це не так, – говорить Хорошилова. – Я живу на Закарпатті три роки і не збираюся повертатися. Люди, які повертаються, їх штовхає на це побутова невлаштованість. 3500 гривень коштує орендувати житло, і 3500 гривень – середня заробітна плата на Закарпатті. Люди повертаються на схід і вивозять туди своїх дітей».

Переселенці готові до заробітків та садівництва

Анжела Логінова, секретар Регіонального штабу з питань соціального захисту населення з тимчасово окупованої території та районів АТО, каже, що Закарпаття попри найменшу площу та населення – одна із західних областей, що прийняла найбільшу кількість переселенців. Наприклад, значно більші Тернопільська, Чернівецька, Рівненська зареєстрували від 2,5 до 3,5 тисяч ВПО. На Закарпатті сьогодні зареєстровано 4126 ВПО, із них 650 осіб виїхали за межі Закарпаття.

Хтось перекваліфікувався, хтось відкрив свою власну справу – ювелірний салон, салон краси, аптеки, майстерню з ремонту взуття

«Тенденції прибуття в область переселенців не такі, звичайно, як у 2014 році, коли почалися бойові дії. Тоді прибувало і по 50-80 осіб за добу, стояли черги, – коментує Анжела Логінова. – На сьогодні це до 15-20 осіб у місяць. І це не люди, які виїжджають із зони бойових дій, а ті, які переїжджають з інших областей у пошуках кращого. Можливо, тому, що на Закарпатті чотири кордони. Переселенці роблять закордонні паспорти. За нашими даними, 611 осіб виготовили закордонні паспорти. Зрозуміло, що люди шукають роботу. Адже таких спеціальностей, як у східних областях, наприклад, шахтарі, у нас таких немає. Хтось перекваліфікувався, хтось відкрив свою власну справу – ювелірний салон, салон краси, аптеки, майстерню з ремонту взуття. 200 осіб офіційно працевлаштовано».

65% переселенців зосередилося, за словами Анжели Логінової, в Ужгороді, Ужгородському районі та Мукачеві. Для тих, хто звик до міст-мільйонників, Ужгород здається невеликим. А в гірських селах, де й самі місцеві не можуть знайти роботу, переселенці й поготів не мають чим зайнятися. Їм важко адаптуватися в сільських умовах, де далеко до школи й садочків.

Проте, східняки готові зайнятися і садівництвом, вирощувати городину. От тільки з землею складно. Костянтин Блажевич, керівник ГО «Закарпаття-Донбас», каже, що у сусідній Львівщині переселенцям вже виділили 22 ділянки.

«Ми подавали заяву не в одну сільську раду: Великі Лучки Мукачівського району, Великі Лази Ужгородського району, нам відмовили. Запропонували територію Паладь Комарівської сільської ради. Це далеко для тих людей, які живуть в Ужгороді і працюють», – розповів Блажевич.

Костянтин Блажевич

Костянтин Блажевич

За весь час, відколи на Закарпаття почали прибувати переселенці, виділено 3 земельні ділянки, поінформували в Головному управлінні Держгеокадастру у Закарпатській області. Наразі 32 ділянки згідні виділити сільські ради на Берегівщині. Поки що погодилися на таку пропозицію п’ятеро переселенців.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG