Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:27

Київ – Журналістів в Україні навчають за філологічними традиціями, освітяни мало контактують з практикуючими журналістами і лише деякі факультети журналістики мають у своєму розпорядженні обладнані студії та мультимедійні аудиторії. Такі проблеми виявили у громадській організації «Детектор медіа» в рамках дослідження якості журналістської освіти в Україні. Фахівці з медіа також додають: щоб покращити журналістську освіту, треба піднімати питання про зміну системи ліцензування, а також ввести вужчу спеціалізацію й скоротити кількість вишів, котрі готують журналістів.

Виявити системні проблеми та збої в системі журналістської освіти, а також розпочати діалог про те, як їх усунути, – мета пілотного дослідження якості журналістської освіти в України, яке провели у громадській організації «Детектор медіа». Експерти проаналізували навчальні плани вишів, опитали представників медіа-індустрії та випускників факультетів журналістики.

Зокрема, дослідники виявили: незважаючи на формальний баланс між теорією і практикою, більшість опитаних студентів та випускників не задоволені наповненням практичних курсів та якістю їх викладання.

Крім того, суттєвими проблемами залишаються технічне забезпечення студіями та мультимедійними аудиторіями, брак зв’язку з медіа-індустрією і слабка інтегрованість факультетів журналістики у міжнародний контекст.

Однією ж з основних проблем у громадській організації виділили філологічний спадок факультетів журналістики, каже член експертної групи, кандидат із соціальних комунікацій Володимир Литвиненко.

В деяких університетах до третини дисциплін спрямовані на філологію

«У деяких університетах до третини дисциплін спрямовані на філологію. Наприклад, у деяких вишах 40 кредитів (із 240, які виділяються студентам на чотири роки) викладаються дисципліни лише з української мови. А в деяких університетах – 50% літературних дисциплін. З яких кафедр вони (викладачі, – ред.) виходили (чи з кафедри мови, чи літератури) – таких дисциплін і більше.

Є прикрі випадки, коли література взагалі не читається на факультеті журналістики. Або не читається політологія для журналістів, хоча такі дисципліни повинні бути

Але є прикрі випадки, коли література взагалі не читається на факультеті журналістики. Або не читається політологія для журналістів, хоча такі дисципліни повинні бути», – зауважує експерт.

В організації кажуть: більшість дисциплін мають бути спрямовані саме на фахову підготовку й мати професійну орієнтацію. Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик додає: між освітянами й медіа-індустрією має бути діалог, інакше кожен буде жити в своєму світі.

Діана Дуцик

Діана Дуцик

В мене склалося враження, що дуже мало є кафедр і факультетів, які хочуть щось міняти

«У процесі цього дослідження в мене склалося враження, що дуже мало є кафедр і факультетів, які хочуть щось міняти. Система є, всіх усе влаштовує, «не чіпайте нас».

Тому має бути зовнішній тиск. Тиск індустрії має бути визначальним

Система не хоче сама мінятися, система ніколи сама не зміниться, тому має бути зовнішній тиск. Тиск індустрії має бути визначальним, бо індустрія є споживачем цих кадрів, які виходять з наших вишів. Треба ставити питання про зміну системи ліцензування, треба ставити питання про зміну системи оцінювання якості журналістської освіти», – зауважила Діана Дуцик.

У Міністерстві освіти ж зазначають: вони працюють над новими стандартами вищої освіти загалом та спеціальності «журналістика» зокрема. Про це в коментарі Радіо Свобода зауважив директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Олег Шаров.

Олег Шаров

Олег Шаров

Щоб ці стандарти були дійсно ефективними, потрібно, щоб були створені професійні стандарти

«Для того, щоб ці стандарти були дійсно ефективними, потрібно, щоб були створені професійні стандарти. А доки нема справжніх, реальних професійних стандартів (шматок є, насправді, але тільки частина), всі освітні стандарти будуть носити елемент умовності.

А створювати професійні стандарти має професійна спільнота журналістів

А створювати професійні стандарти має професійна спільнота журналістів», – каже він.

Краще писати, ніж вивчати «теорію журналістського твору» – студентка

Студентка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Діана каже, що в цілому навчанням у виші задоволена. Але зауважує, що навчання дещо переобтяжене теоретичною частиною.

«До прикладу, у нас є «Теорія журналістського твору». Мені здається, це треба більше на практиці робити, ніж викладати теорію. У нас в інституті іноді буває, що ми вчимо те, що ми вчили на першому курсі. Цей процес іде по колу, – каже студентка. – Наприклад, жанри (журналістики) – ми їх вчили на першому курсі, повторювали на другому, ми продовжуємо їх вивчати й зараз. Студенти зі старших курсів розповідають, що нічого не змінюється й на магістратурі. Який тоді в ній сенс?».

За словами Діани, щоб працювати журналістом, треба мати загальну ерудицію і розбиратися у базових процесах. А ремеслу можна навчитися у стисліші строки.

Головний редактор онлайн-видання «Історична правда» і викладач Школи журналістики Українського католицького університету Вахтанг Кіпіані висловлює схожу думку.

Вахтанг Кіпіані

Вахтанг Кіпіані

«Ми працюємо з тими, хто приходить. Неважливо, чи він вчився на бакалавраті, якщо він справді хоче бути журналістом, за два роки ми покажемо, що це: а) цікаво, б) можливо, в) у нього на виході будуть десятки публікацій у провідних медіа, що дозволяє завтрашньому журналісту виходити на ринок праці. А можна п’ять років учитись на факультеті журналістики, не мати жодної замітки чи сюжету, а потім ще раз подумати: «Чи там я вчився?» – каже Вахтанг Кіпіані.

Медіа-ринку не вистачає вузьких спеціалістів – Даниленко

За словами експертів «Детектор медіа», в Україні є 43 навчальних заклади, які готують журналістів, – це забагато. З цією думкою погоджується завідувач кафедри міжнародних медіа-комунікацій та комунікаційних технологій Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Даниленко.

Мали б залишитися кілька базових шкіл журналістики

«Мали б залишитися кілька базових шкіл журналістики, де будуть готувати журналістів і в рамках бакалаврських програм, – це гнучкіше, це можна було б обмінюватися викладачами», – зауважує він.

Він також додає, що в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка цього року започаткували дворічну магістерську програму «Міжнародна журналістика». За його словами, медійному ринку не вистачає фахівців з міжнародної журналістики. Він також зауважує, що журналістській освіті потрібна більш конкретна спеціалізація.

«Ми зіткнулися з тим, що медійне супроводження зовнішньої політики країни або формування фахових журналістів, які знають предмет міжнародних відносин, досі забезпечене неналежним чином.

У нас є достатнє коло людей, які коментують міжнародні відносини, які інтегровані в політичний простір, але які не можуть працювати на перетині міжнародної політики й медійної журналістської справи. Ми намагаємося цю прогалину закрити

У нас є достатнє коло людей, які коментують міжнародні відносини, які інтегровані в політичний простір, але які не можуть працювати на перетині міжнародної політики й медійної журналістської справи. Ми намагаємося цю прогалину закрити», – каже Сергій Даниленко.

Фахівці громадської організації «Детектор медіа» також склали рейтинг журналістських вишів на основі запитів, які експерти відправляли до керівництва навчальних закладів. За його результатами, у першу п’ятірку увійшли Школа журналістики УКУ, Могилянська школа журналістики, факультет журналістики Запорізького національного університету, Інститут журналістики Київського університету імені Грінченка та кафедра журналістики Чернівецького національного університету імені Федьковича.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG