Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:52

Поляки, які рятують старі українські кладовища: надгробки українців руйнують маргінали


Варшава – Нема згоди на руйнування українських надгробків у Польщі, навіть якщо вони є частиною важкого польсько-українського минулого. Польська традиція – це пошана померлих, тож вони повинні спочивати в мирі. На цьому наголошує понад сто підписантів «Відозви з Верхрати» – резонансного звернення до поляків та українців. Відомі у Польщі громадські діячі прочитали цю відозву в селі Верхрата, де нещодавно прокремлівські політикани по-варварськи знищили черговий український надгробний пам’ятник. Тим часом активісти польських громадських організацій нагадують, що вже 30 років у Польщі розвивається рух із відновленння та впорядкування старих українських цвинтарів. Радіо Свобода поспілкувалося з польськими діячами, які вже багато років відновлюють цвинтарі, що осиротіли після повоєнних депортацій місцевого українського населення.

Шимон Моджеєвський – голова товариства «Магурич», яке рятує старі, передусім українські, кладовища на території Польщі. Такою дільністю він займається з 1987 року. Саме три десятиліття тому в південно-східній Польщі виникла група однодумців, яка вирішила не лише реєструвати осиротілі цвинтарі українців, але й вберегти їх від руйнування та зникнення. Згодом неформальна інціатива перетворилася в громадську організацію, яка назвалася так, як одна із гір у Бескидах. Девіз товариства «Магурич» вельми промовистий: «Цвинтарі повні людей, без яких світ не міг би існувати». За підрахунками Моджеєвського, на території Польщі є приблизно 800 українських кладовищ. Лідер «Магурича» пояснює завдання організації: «Ідея полягає в тому, що пам’ять – це дуже важлива частина ідентичності. Різноманітність творить світ. Уніфікований світ нецікавий. Натомість, дуже цікаві ті регіони, де зустрічаються різні культури. На жаль, у нас, у Польщі культура пограниччя зазнала нищівних руйнувань унаслідок повоєнних депортацій і переселень. Залишилося багато цвинтарів без догляду і опікунів».

82 табори, 120 відновлених кладовищ і 2000 надгробків...

Щороку в селах, де колись жили українці, «Магурич» відновлює і ремонтує десятки надгробних пам’ятників, а також придорожні хрести і скульптури. Крім цього, щороку товариство організовує табори, учасники яких працюють на покинутих кладовищах.

До цього часу відбулося 82 двотижневих табори, в рамках яких ми ремонтували передусім українські кладовища. На польських цвинтарях у Польщі ми не працюємо

«До цього часу відбулося 82 двотижневих табори, в рамках яких ми ремонтували передусім українські кладовища, але нам траплялося відновлювати німецькі та єврейські. На польських цвинтарях у Польщі ми не працюємо, оскільки вважаємо, що ними повинні опікуватися місцеві жителі, тож це не наше завдання», – говорить Моджеєвський.

«Магурич» об’єднує людей, яким дороге багатокультурне минуле Польщі. Усі вони працюють безкоштовно, більше того, шукають гроші для організації щорічних таборів чи придбання спеціальних інструментів і хімічних речовин. Протягом 30 років «Магурич» зробив чимало.

Це – понад 120 українських кладовищ у Польщі, де ми відремонтували понад дві тисячі українських надмогильних пам’ятників

«Це – понад 120 українських кладовищ у Польщі, де ми відремонтували понад дві тисячі українських надмогильних пам’ятників. Я вважаю, що товариство «Магурич» – це феномен, адже протягом 30 років регулярно збирається група людей, яка присвячує свій вільний час рятуванню кладовищ.

Протягом цих років участь у цій інціативі взяла приблизно тисяча осіб

Я думаю, що протягом цих років участь у цій інціативі взяла приблизно тисяча осіб», – розповідає Моджеєвський.

Добровольський: цвинтар не має національності – це святе місце

«Магурич» – це далеко не єдина польська організація, яка дбає про українські цвинтарі. Схожою діяльністю займається кілька інших громадських об’єднань, зокрема «Товариство розвитку Ветлини та околиць». Одним із лідерів цієї організації є Марцін Добровольський. Кілька років тому товариство створило туристичний шлях довжиною 9 кілометрів вздовж річки Ветлина, над якою колись буяло українське життя.

Ми хотіли описати кожне із сіл, щоб показати його таким, яким воно було перед депортацією. Ми тричі їздили в Україну, щоб поспілкуватися з колишніми жителями

«Ми хотіли описати кожне із сіл, щоб показати його таким, яким воно було перед депортацією. Тобто зібрати якомога більше інформації від колишніх жителів і все, що тільки можливо. Ми тричі їздили в Україну, щоб поспілкуватися з колишніми жителями. Вони були дітьми, коли їх виселяли. Ці люди розповідали про те, як виглядало село, хто там жив. У результаті ми підготували інформаційні таблиці з текстами, які розставили по трьох селах. Усі таблиці двомовні: написані польською та українською», – каже Добровольський.

У селах Луг, Яворець та Завої польські громадські діячі увічнили місця, де колись були будинки, церкви і цвинтарі. На пам’ятному хресті в неіснуючому селі Луг польські громадські діячі написали: «Депортованим з власної землі».

«Я побоювався, що ці таблиці швидко спалять, що їх замалюють якимось спреєм, та минає четвертий рік – і нічого не сталося, і, що мене тішить, до цих таблиць завжди втоптані стежки, навіть узимку. Горять свічки. Навколо цього місця якась незвичайна атмосфера, ніхто не посмів щось знищити», – зазначає Добровольский.

Моджеєвський та Добровольський наголошують, що їхні ініціативи неполітичні. «Магурич» не займається військовими похованнями, бо вважає, що це завдання для державних установ. Утім, один і другий діяч засуджують випадки руйнування українських військових поховань, які мали місце у Польщі протягом останніх двох років.

«Для мене цвинтар – це сакрум, місце поховання предків.

Все погане, що відбується на кладовищах, що руйнує гармонію між живими і мертвими, спричинене дурістю і браком знань. Цвинтар не має національності – це святе місце

Все погане, що відбується на кладовищах, що руйнує гармонію між живими і мертвими, спричинене дурістю і браком знань. Цвинтар не має національності – це святе місце», – говорить Добровольський.

Шимон Моджеєвський просить не ототожнювати всіх поляків із маргіналами, які зруйнували в Польщі українські надгробки. За його словами, більшість поляків, це нормальні люди, відкриті на інші народи й культури. 30-літня історія «Магурича» – найкращий цьому доказ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG