Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 13:13

Об’єднання громад на Львівщині: політичні та бізнесові зацікавленості зашкалюють


Львів – Другий рік триває в Україні реформа децентралізації. На мешканців Львівщини вона більше наганяє страх, аніж спонукає до активної позиції щодо об’єднання територіальних громад і протидії впливам політиків і бізнесменів. На сьогодні в області створено лише 15 об’єднаних територіальних громад із понад 80 (як заплановано урядом).

У вівторок на сесії Львівської облради депутати затвердили перспективні плани близько 10 громад, зокрема Яворівського та Жовківського районів. Відтак із 13 громад планують утворити 5 об’єднаних громад на Яворівщині, а у Жовківському із 17 – 7 об’єднаних громад. Власне, довкола цих районів розгорівся скандал. Оскільки частина цих територій прилягає до Львова, фракція міського голови Львова Андрія Садового «Самопоміч» просила врахувати інтереси міста і дозволити Львову приєднати кілька сіл, тобто створити агломерацію і визначити межі обласного центру. Однак прохання депутати відхилили, нагадавши мерові, що й так перенесли на два тижні розгляд питань, щоб місто подало конкретні пропозиції, а їх, мовляв, не було.

Приєднання приміських зон до великого міста – це світова практика, тому що від цього отримує зиск і саме місто, і села. Однак упродовж двох років проведення реформи децентралізації, міський голова Львова і його партія оминали питання децентралізаційних процесів. А заяву щодо необхідності агломерації було оприлюднено за п’ять днів до голосування. Це на сьогодні політична гра, говорить експерт із питань децентралізації Оксана Дащаківська.

«Львів – не єдиний обласний центр, як і більшість, не поспішає включатись у децентралізаційні процеси. Львів має достатньо внутрішнього ресурсу, бо децентралізаційні оці податки на акцизу і нерухомість дали Львову непоганий старт. Львів повів себе, як звичайний міщанин: навіщо з кимось цим ділитись. Коли стає зрозуміло, що децентралізація рухається і треба думати за землю, тоді включатись у децентралізаційні процеси не дуже хочеться, бо це означає нові вибори, включення людей у стратегію, й тому придумуються, шукаються механізми, щоб обійти, а це агломерація», – каже експерт.

Політики тиснуть на людей

Тим часом мешканці сіл, розташованих поблизу Львова, побоюються приєднання до обласного центру саме через проблеми з вивезенням сміття. І це добре розуміють у фракції «Самопомочі» як в обласній, так і міській радах. Група мешканців із села Малехів протестувала під стінами облради.

У нас голова сільради хоче бути самостійним, а ми хочемо бути в Жовківському районі

«У нас голова сільради хоче бути самостійним, а ми хочемо бути в Жовківському районі. Якщо ми приєднаємось до Львова, то у нас буде звалище, а як ми будемо у Жовківському районі, то ми зможемо домагатись проведення рекультивації сміттєзвалища», – каже мешканка Малехова Надія Кручковська.

Чимало громад в області не розуміють реформи децентралізації, бояться змін, залишаються пасивними спостерігачами, а цим користають народні депутати, які хочуть під себе сформувати виборчі округи, не нехтують необізнаністю людей і бізнесмени, які зацікавлені в тому, щоб сконцентрувати землю у зручних для себе межах.

Бізнес фактори включились у багатьох громадах. Є ризики феодалізації, пасивність громад збільшують ці ризики

«Так, народні депутати не лише включаються в боротьбу, бо формують виборчі округи, це зрозуміло, бо у них є короткострокові інтереси. Мене хвилює те, що ці короткострокові інтереси чиновників, сільських голів у одну-дві тисячі зарплати, гальмують саму реформу, не дають рухатись громадам, розвиватись і змінювати водночас країну. Бізнес фактори включились у багатьох громадах. Є ризики феодалізації, пасивність громад, а особливо мовчазна згода її адміністративної частини, збільшують ці ризики. Часто сільські голови просто не готові ділитись управлінськими функціями. Феодалізація була відчутна у Пустомитівському районі. Але там не змогли зробити, як хотіли, бо є Давидівська громада і Щирецька, які хочуть по-іншому. Сьогодні двом «пацанам» трудно самим зробити. Їм треба їхати в низи і говорити з людьми, а люди думають раціонально», – наголосила Оксана Дащаківська

Для прикладу, мешканці селища Щирець і чотирнадцяти прилеглих до нього сіл, а це близько 11 тисяч осіб, мають різні думки щодо єдиної громади. Більшість схиляється до створення Щирецької територіальної громади.

– Наш Щирець великий, для чого нам приєднуватись до Пустомитів, було зібрання, і ми таке рішення ухвалили.

– Нас об’єднують до Пустомитівської громади. Всі органи управління будуть там. Нашими ресурсами будуть розпоряджатися з Пустомит.

– Ми думаємо, що є якісь інтереси з тим об’єднанням, але нехай вони нас залишать із нашими інтересами.

– Реформа має бути, і ми хочемо самовизначитись географічно, адміністративно, економічно, культурно, ми маємо для цього всі підстави. Щирець є центральним містом, селищем міського типу, до нього, як промінчики, сходяться 14 сіл. Їдуть люди у Пустомити через Щирець. У нас дві школи, два садочки, лікарня, пожежна машина, – говорили мешканці Щирця.

Голова сільради села Піски Пустомитівського району Ігор Бей розповідає, що у селі є два піщані кар’єри, від них громада могла б мати зиск, тому він підтримує створення Щирецької громади.

У нас активна громада, і ми спроможні дати раду

«Є два кар’єри і два заводи. Обласна і районна влади уклали договір і зараз зі 11 га, де розташовані кар’єри, у рік ми маємо лише 80 тисяч гривень, а там, де мобільна вишка, а це 3 сотих землі, ми маємо 10 тисяч гривень, бо самі уклали договір. У селі завод 10 років працює з іноземним капіталом і не має оренди на землю через дурні закони. У нас активна громада, і ми спроможні дати раду», – каже сільський голова.

Львівська облрада зі своїми рішеннями про перспективні плани – це лише пропозиція для Кабінету міністрів, який уповноважений затвердити остаточно план територіальних громад, які спроможні давати собі раду самостійно. Поява в Україні повітів і старост на місцях, коли громада стане відповідальною за територію, де проживає, – це проблема, вирішення якої триватиме не на один рік.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG