Доступність посилання

ТОП новини

Українська делегація у Мінську: «фейкові квазідержавні структури на Донбасі мають бути усунені»


Ілюстративне фото. Бойовики угруповання «ДНР» відходять з позицій в ході розведення військ біля Петровського. 7 жовтня 2016 року
Ілюстративне фото. Бойовики угруповання «ДНР» відходять з позицій в ході розведення військ біля Петровського. 7 жовтня 2016 року

Мінськ – У Мінську в середу вперше після саміту «Нормандської четвірки» 19 жовтня відбулися переговори Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.

У певному сенсі можна сказати, що на засіданні у Мінську хотіли розвинути те, про що домовилися лідери України, Франції, Німеччини та Росії 19 жовтня.

Дійсно, Тристороння контактна група почала виконувати доручення берлінського саміту щодо пошуку компромісу про нові райони для розведення сил та засобів ураження на лінії зіткнення на Донбасі. Як заявив посередник на перемовах від ОБСЄ посол Мартін Сайдік, кожна сторона висловила свої пропозиції і вони обговорювалися у підгрупі з питань безпеки.

Мартін Сайдік
Мартін Сайдік

При цьому у Мінську констатували, що у Петрівському та Золотому сили на засоби розвели та провели розмінування, а у Станиці Луганській – ні. Залишаються також проблеми з доступом спостерігачів від ОБСЄ на ці ділянки, заявив посол Сайдік.

«Засідання знову показало, що Тристороння контактна група рішуче та принципово підтримує ідею розведення сил і засобів уздовж усієї лінії зіткнення. Ми розглядаємо це як вирішальний фактор у справі зміцнення взаємної довіри», – зазначив Мартін Сайдік.

Окрім цього, він сказав, щодо питання дорожньої карти врегулювання ситуації на Донбасі, про що домовилися у Берліні, належить до зустрічей у форматі «Нормандської четвірки».

Про озброєну місію миротворців не говорили

О ось питання введення на Донбас озброєної поліцейської місії ОБСЄ у Мінську цього разу не обговорювали, визнав посол Мартін Сайдік, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

А ось речниця представника України на переговорах у Мінську Дарка Оліфер, за підсумками засідання, виступила з заявою, що «на непідконтрольну Україні частину українсько-російського кордону повинна вийти озброєна місія ОБСЄ, бо забезпечення моніторингу та верифікації ОБСЄ за російсько-українським кордоном передбачено протоколом від 5 вересня 2014 року».

Також делегація України заявила у Мінську, що Дебальцеве та інші території, захоплені після вересня 2014 року, повинні повернутися під український контроль, а «фейкові квазідержавні структури на Донбасі мають бути усунені».

Це досить рішуча заява України на переговорах, раніше публічно про такі вимоги Києва старалися не говорити.

Представника ОБСЄ допустили до українських полонених

У середу нарешті вдалося реалізувати домовленість, досягнуту місяць тому, про відвідання представником ОБСЄ Тоні Фришем українських полонених в окупованих районах Донбасу – вперше за півтора роки. Тому гуманітарна група цього дня не збиралася на засідання.

Попри візит Фриша на окуповані території, питання звільнення заручників на сьогодні заблоковане, повідомила представниця України у підгрупі Ірина Геращенко.

Ірина Геращенко
Ірина Геращенко

Відомо, що представники Росії та окупованих територій пов’язують це питання із амністією учасників бойових дій. Цю тему знову обговорювали у Мінську, але рішення немає.

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі заплановане на 9 листопада.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG