Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:13

Українці часом показують вищий клас європейськості, ніж самі європейці – Глібовицький


Ілюстраційне фото. Президент України Петро Порошенко та президент Польщі Анджей Дуда на саміті НАТО. Варшава, липень 2016 року

Ілюстраційне фото. Президент України Петро Порошенко та президент Польщі Анджей Дуда на саміті НАТО. Варшава, липень 2016 року

Українсько-польські стосунки переживають найбільш драматичний період за останні 25 років. В якому стані вони є нині і якою є їхня перспектива? Про це говоримо з експертом із довготермінових стратегій, учасником «Несторівської групи» Євгеном Глібовицьким. З ним ми говорили у Празі ще до паралельного ухвалення резолюцій у парламентах двох країн.

– В яких питаннях можна покладатися на стосунки із Польщею?

– На Польщу, швидше за все, можна покладатися у питаннях, які стосуються Росії. І це – важливий корпус питань для України. Якщо ми говоримо про двосторонні відносини, то, швидше за все, це є відносини, які зараз зазнають перегляду.

Ми дійшли до того, що частина польської політичної еліти відмовилася від засад, на яких відбувалося польсько-українське примирення останні 25 років

Через те, що ми дійшли до того, що частина польської політичної еліти відмовилася від засад, на яких відбувалося польсько-українське примирення останні 25 років. Це є засади Ґедройця, це є засади паризької «Культури», це є засади Яцека Куреня і так далі. Тобто засади, які передбачають, що незалежна Україна є в інтересах Польщі.

Коли ми дивимося, наприклад, на фільм «Волинь», який досить добре прийнятий у середовищі чинної політичної польської еліти, то ми бачимо, що цей фільм підважує ідею того, що українці, які є неконтрольовані Польщею, є безпечними. І це небезпечний для двосторонніх відносин крен. Тепер питання, чи цей крен зникне з черговим виборчим циклом у Польщі, чи ми маємо справу з новою дійсністю.

Постер фільму «Волинь» у Варшаві

Постер фільму «Волинь» у Варшаві

– Чи українці можуть відповісти у якийсь спосіб, чи це не залежить від їхньої реакції?

– Це є тест для України на дорослість.

Якщо українці будуть відповідати полякам у той самий спосіб, у який було завдано кривди зараз ніби з польського боку, то це якраз буде проявом недорослості

Тому що якщо українці будуть відповідати полякам у той самий спосіб, у який було завдано кривди зараз ніби з польського боку, то це якраз буде проявом недорослості. І це буде проявом неготовності стати вище, ніж ця суперечка, і практично тоді ми вв’яжемося у протистояння, у якому весь час буде удар і у відповідь такий самий удар.

Те, що ми бачимо, що принаймні частина експертного середовища українського каже: давайте не уподібнюватися, давайте не шукати симетричної відповіді, давайте не будемо сприймати це як персональний виклик, який прагне помсти, а будемо будувати наші відносини на тих європейських засадах, в межах того розуміння європейськості, яке ми маємо.

Часом українська сторона показує клас європейськості, який є вищим, ніж те, що ми бачимо з європейського боку

І це є дуже цікавий новий тренд, який ми бачимо, що часом українська сторона показує клас європейськості, якщо так можна сказати, який є вищим, ніж те, що ми бачимо, з європейського, власне, боку. Це трапляється не часто, але це трапляється чимдалі частіше. І це помітно у деяких дискусіях в українсько-німецькому діалозі. Це помітно в деяких дискусіях в українсько-польському діалозі. Це помітно у тому, наскільки українська сторона відстоює, наприклад, питання демократії, а не виборів у мінському процесі і так далі.

Дивно, що якщо ще п’ять років тому Україні із Заходу казали про те, що не махлюйте, тому що провести чесно вибори – це не те, що провести вибори демократично, тепер ті самі слова українці говорили на Захід і скеровували це назад.

Приємно бачити те, що українська сторона поводиться відповідально або відповідальніше

Це дорослішання приємно бачити і приємно бачити те, що українська сторона поводиться відповідально або відповідальніше. Тепер важливо розуміти, що не в усьому.

І друге питання: наскільки це є стале явище? Чи ми через п’ять років будемо настільки ж відповідальними? Чи ми через десять років будемо ще розумнішими, відповідальнішими, сильнішими? Бо ми дуже часто у межах своєї культури, з нашим коротким горизонтом планування, українським, фокусуємося на коротких здобутках. У той самий час те, що ми вступили у цей марафон, це надовго.

– Чи це означає, що українське громадянське суспільство тягне за собою ще і ціле суспільство? Чи люди, які є противниками українців у цьому діалозі, не спільниками, більше відповідають потребам чи запитам свого суспільства?

– Тут у нас виникає ризик узагальнення з обох сторін. Бо не можна підводити під одне мірило все польське суспільство і так само все українське суспільство.

В Україні на підйомі націоналістичні рухи. Це природньо. Суспільство мілітаризується, суспільство має очевидну загрозу

Те, що ми бачимо в Україні, – це те, що в Україні на підйомі націоналістичні рухи. Це великою мірою природньо. Суспільство мілітаризується, суспільство має очевидну загрозу.

По-друге, націоналістичні рухи для значної частини суспільства є джерелом гідності. Є способом, яким чином люди можуть пропустити цю гідність через себе, усвідомити її. І тому підйом націоналістичних рухів у такій ситуації є абсолютно природнім. І в середині України очевидно, що буде дискусія з приводу того, яким чином відповідати і що робити.

Ми бачимо, що є одна лінія поведінки, яку обрав Інститут національної пам’яті України. Ми бачимо, що ця лінія зазнавала критики ліберальної всередині України.

Питання у тому, щоб зараз не завдати кривд один одному, через які через п’ять чи через десять років нам обом буде соромно

Вона зазнавала критики і ліберальної, і націоналістичної в Польщі. Але польська позиція так само не є монолітною. Вона зазнає критики з середини польського суспільства. І питання у тому, щоб зараз не завдати кривд один одному, через які через п’ять чи через десять років нам обом буде соромно.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG