Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 17:15

Оновлена, досить ефективна, але несамостійна – експерти оцінили Верховну Раду 8-го скликання 


©Shutterstock

©Shutterstock

Київ – Ухвалення реформаторських та антикорупційних законів та успішне подолання важкої політичної кризи – з фактичною зміною коаліції та уряду – такі, на думку оглядачів, найбільші досягнення чинної Верховної Ради, обраної два роки тому. Серед негативних рис цього парламенту аналітики та самі ж депутати називають низьку дисципліну парламентарів, нездатність Верховної Ради самостійно ініціювати стратегічні рішення, збереження старих підходів до роботи, і як один з наслідків – гальмування багатьох реформ. Близько двох третин нинішніх народних депутатів не обиралися до парламенту раніше, однак ці кількісні зміни ще не перейшли в якісні, визнають самі ж народні обранці.

У Верховній Раді восьмого скликання, яка працює майже два роки, нараховують 56% депутатів, які не обиралися до парламенту раніше. Про це, зокрема, свідчать підрахунки руху «Чесно», оприлюднені одразу після виборів.

Це найвищий показник, починаючи від проголошення української Незалежності. Однак частина з депутатів «без стажу» багато років є відомими громадськими діячами, частина – працювала у місцевій владі, частина – у політичній журналістиці. Тобто ці люди не є новими в українській політиці як такій. Це визнає, зокрема, політолог Володимир Фесенко. Він додає, що чекати одномоментних змін у якості українського парламентаризму лише через оновлення його складу – є надто оптимістичним. Попри нові обличчя у списку депутатів Верховної Ради, зміни в якості політики відбуваються поступово передовсім через консерватизм українського виборця, пояснює Фесенко.

Те, що в результаті одних перевиборів одномоментно з’явиться нова політика – ілюзія. Адже саме українське суспільство є консервативним

«Поняття «нові обличчя» в Україні стало певним міфом. Бо нових депутатів у парламенті – більшість, приблизно дві третини з них обрані вперше. Чи всіх їх можна вважати новими обличчями з точки зору політичної якості? Зміни не є такими, як очікувало українське суспільство. Те, що в результаті одних перевиборів одномоментно з’явиться нова політика – ілюзія. Адже саме українське суспільство є консервативним.Так, був запит на нових людей. Але парадокс у тому, що їх приводили до парламенту старі політичні сили. Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук – самі би до парламенту не пройшли», – визнає аналітик.

Тим часом велика кількість нових депутатів у чинній Верховній Раді та нових урядовців, які почали кар’єру після Революції Гідності, дає змогу порівнювати їхню роботу і формувати рейтинги нових політиків. Так, за рейтингом видання «Новое время», у трійку найбільш перспективних молодих політиків потрапили депутати від «БПП» Мустафа Найєм і Сергій Лещенко, а також заступник голови фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв.

Експерти (більше 20 осіб, серед яких медіаменеджери, політологи, політтехнологи і журналісти) називали по 5 прізвищ найбільш перспективних, на їх погляд, молодих політиків. За кожен голос людина отримувала 1 бал.

Список найбільш перспективних очолили Муста Найєм із 17 голосами, Лещенко на другому місці. У Єгора Соболєва – третє місце. Четверте місце розділили депутат від «БПП» Світлана Заліщук і заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов. На п’ятому – засновник полку «Азов» і депутат Андрій Білецький, а також депутат Ганна Гопко та співголова партії «Демальянс» Василь Гацько.

Оновлення складу парламенту не принесло очікуваних результатів, бо заледве кожен десятий депутат працює по-новому, пояснює Радіо Свобода одна «з нових облич» парламенту Світлана Заліщук.

Оновлення відбулося за формальним принципом, адже не оновилися підходи. Лише до 10% депутатів демонструють високий рівень парламентаризму, рамки для якого задає суспільство

«Оновлення відбулося за формальним принципом, адже не оновилися підходи. Лише до 10% депутатів демонструють високий рівень парламентаризму, рамки для якого задає суспільство, – визнає депутатка. – Ці нові 10% – не «генератори рішень, а радше «генератори проблем» для решти. Хоча разом з громадськістю і західними партнерами ми змогли досягти певних результатів. Але це не та політична воля, якої очікували українці».

За словами Залішук, через те, що люди з новим підходом до політики не утворили критичної маси в парламенті, він не став місцем ухвалення рішень: їх ухвалює «обмеженене коло осіб у певних кабінетах». І збільшують цю проблему, за словами політика, те, що у старому складі продовжують працювати ЦВК та Конституційний суд, а склад регуляторних органів та інших відомств часто формується на Банковій.

З іншого боку, саме завдяки оновленню складу головного законодавчого органу держави його активна меншість ініціювала нову антикорупційну політику, створення таких антикорупційних органів як НАБУ, НАЗК, САП, системи електронних закупівель тощо. Це те, що за два роки почало працювати, хоча це не гарантує відкату назад.

«Тут справа не в статистиці, а в тому, що депутат може скласти мандат через підозру в корупції. Як Микола Мартиненко, або втекти з країни, як Олександр Онищенко. Вони бояться відповідальності», – підсумовує Заліщук.

Частина ж експертів говорить про те, що старі принципи роботи парламенту зберігаються, і це нівелює позитиви від оновлення його складу. Так, доктор політичних наук Максим Розумний визнає, що парламент зараз навіть і не намагається бути суб’єктом законодавчої ініціативи.

Це місце, де торгуються, де представлені інтереси основних «акціонерів» нинішньої української держави. Тобто там стикаються особисті інтереси

«З кінця 90-х років Верховна Рада із суб’єкта державотворення, якою вона була на початку незалежності, почала перетворюватися на «політичну біржу». Це місце, де торгуються, де представлені інтереси основних «акціонерів» нинішньої української держави. Тобто там стикаються особисті інтереси і з’являються відповідні результуючі рішення». При чому ці рішення стають все менш зрозумілими і менш корисними для загальної національної справи, цитує Розумного газета «День».

Серед позитивів: голосування з а безвізові закони, за рекомендації МВФ та за зміцнення армії – експерти

Одним з критеріїв успішності реформування українського законодавства є оцінки, які дають цьому процесові західні партнери. У випадку з великим пакетом законів, потрібних для «безвізу» – представники ЄС неодноразово визнавали, що Україна виконала всі вимоги. Є й інші приклади, як-от, поновлена нещодавно співпраця з МВФ. А також практичні результати, необхідні для виживання української держави: ідеться зокрема про реформи енергетичної галузі та посилення боєздатності української армії.

До того ж, парламент восьмого скликання пережив складну політичну кризу, яка дала підстави опозиції вимагати перевиборів. Утім частина з опозиціонерів уже цю ідею не підтримує. Так, Олег Березюк, голова фракції «Самопоміч», нині висловлюється проти перевиборів, однак за реформування виборчого законодавства. Тобто в цілому нинішній склад парламенту виявився життєздатним та досить ефективним, визнає політолог Володимир Фесенко.

«Можливо не з першої спроби – але парламент ухвалив потрібні зміни до Конституції, проголосував за судову реформу та закони, потрібні для «безвізу». І подолав важку політичну кризу. Низька дисципліна депутатів – це нині головна проблема. І, на жаль, наші виборці не дуже вимогливі. Це крок вперед у порівнянні з минулою Верховною Радою, але якісної революції парламенту українці ще не зробили», визнає політолог.

Між тим, не вважають нинішню Верховну Раду ефективною парламентські фракції «Батьківщина», «Опоблок» і «Радикальна партія Ляшка», які виступають за перевибори.

Значна частина політологів припускає, що парламент в разі дострокових виборів стане більш популістським і менш ефективним, ніж є зараз. Утім, навіть у коаліції визнають потребу подальшого оновлення Верховної Ради.

Чи ефективною є нинішня Верховна Рада? Все залежить від того, з яким скликанням українського парламенту її порівнювати, пояснює в ефірі Радіо Свобода політолог Сергій Таран.

Зараз склад Верховної Ради обговорює тему реформ. Це крок вперед, однозначно. Однак цей парламент не подолав ті проблеми, які були в попередніх скликань, пов’язані з поведінкою депутатів

«Якщо ми порівнюємо з усіма попередніми скликаннями, то напевно, що цей склад Ради достатньо ефективний. Насамперед тому, що він відображає зміни в суспільстві. Зараз у Верховній Раді основні дискусії точаться навколо реформ, навколо боротьби з корупцією, навколо інших змін. Якщо порівнювати з тим, як поводилися попередні склади Верховної Ради, то вони сперечалися, куди ми маємо рухатися на Схід чи на Захід, якою мовою говорити, були безкінечні бійки з приводу питання «НАТО чи не НАТО», щодо цивілізаційного вибору. Зараз склад Верховної Ради обговорює тему реформ. Це крок вперед, однозначно. Однак цей парламент не подолав ті проблеми, які були в попередніх скликань, пов’язані з поведінкою депутатів: так само як прогули. Якщо говорити про законопроекти, то почалися ті реформи, які в Україні не виконувалися, починаючи з часів незалежності. Це і питання енергетики, реформи оборони, судова реформа і багато інших дуже важливих змін, які, можливо, зараз не популярні, але дуже потрібні», – наголошує Таран.

Водночас, за його словами, в тому числі з вини парламенту, гальмується дерегуляція української економіки, не створені належні умови для інвестицій в Україну. Водночас, якщо Верховна Рада йде на дочасні вибори, то наступний її склад навряд чи буде кращим.

Володимир Фесенко, зі свого боку, констатує, що парламент попереднього скликання, який великою мірою складався з колишніх регіоналів, можна було вважати більш ефективним з точки зору швидкості ухвалення законів, потрібних для реформ та підтримки обороноздатності України.

«Найефективніша, на мою думку, була перша постмайданна Верховна Рада, в якій колишні регіонали з переляку, а вони боялися поновлення народних протестів, дружно голосували за те, що пропонували урядовці, які прийшли до владних кабінетів просто з Майдану», – наводить свою думку політолог.

Сергій Таран, зі свого боку, надзавданням для парламенту на наступні два роки називає завершення судової реформи та стимулювання економіки, бо без активізації цих двох векторів розвитку решта реформ, на його думку, повною мірою не запрацюють.

Українська Рада стала ближча до народу, але досі відстає від рівня розвитку суспільства – Палій

Найбільшим досягненням нинішнього парламенту є те, що він зі скрипом, не з першого разу, але голосує за реформи, визнає політолог Олександр Палій. Тобто чинна Верховна Рада стала ближчим до рівня розвитку суспільства, однак так і не змогла стати самостійною в ухваленні стратегічних рішень, стверджує Палій

Чинний склад Верховної Ради сам не став драйвером реформ. Писати закони там вміють осіб 30, не більше. Спершу коаліція перевищувала 300 осіб, а за реформи наразі голосують максимум 240 депутатів. Інші60 «нових облич» – де загубилися?!

«Якщо є зовнішня реформаторська ініціатива, яку виявляють президент, уряд чи західні радники – парламент голосує. Мінус в тому, що чинний склад Верховної Ради сам не став драйвером реформ. Писати закони там вміють осіб 30, не більше. Спершу коаліція перевищувала 300 осіб, а за реформи наразі голосують максимум 240 депутатів. Інші 60 «нових облич» – де загубилися?! – вказує політолог. – Парламент зазвичай відображає рівень розвитку суспільства. Але нині – він таки дещо гірший за українське суспільство, як і раніше – відстає від нього в розвитку».

В новій Україні симпатії виборця змінюються щороку, пояснює цю ситуацію Володимир Фесенко. За його словами, нинішній парламент – дещо хаотичний, але саме це відображає специфіку української політики та суспільства загалом.

Політична криза в українському парламенті, яка завершилася обранням у квітні цього року нового уряду Володимира Гройсмана, докорінно змінила парламентську коаліцію. Нині до неї де-юре входять тільки «БПП» та «Народний фронт», а де-факто голосування неможливі без участі парламентських груп «Воля народу» та «Відродження».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG