Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:43

Штраф у 850 гривень за неподану електронну декларацію мають платити мільйонери-посадовці


850 гривень

850 гривень

Київ – Перший етап електронного декларування завершився опівночі 30 жовтня. Утім, не всі чиновники прозвітували про власні статки. Зокрема, декларацій кількох депутатів Верховної Ради досі немає у базі. Найменше, що їм загрожує – штраф від 850 до 1700 гривень. У гіршому випадку – позбавлення волі на термін до 2 років. Надалі перевіркою вже поданих декларацій має займатись Національне агентство з питань запобігання корупції. Тим часом українці продовжують порівнювати задекларовані посадовцями суми з їхніми заробітними платами.

​Посадовці мали подати електронні декларації про свою готівку, депозити, нерухомість та дорогоцінності до півночі неділі, 30 жовтня. Можна вже говорити про те, що перший етап електронного декларування вдався, сказав заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Радецький під час брифінгу.

«Було достатньо розмов, були намагання розхитати ситуацію і отримати політичні дивіденди, але ми вистояли і прийшли до завершення першого етапу електронного декларування», – сказав Радецький.

Він розповів, що штрафи за несвоєчасне подання декларації без поважних причин складатимуть від 850 до 1700 гривень, а за неповідомлення про відкриття валютних рахунків чи суттєву зміну майнового стану – 1700 – 3400 гривень.


Якщо сума прихованих статків буде до 345 тисяч гривень – посадовець муситиме сплатити від 17 до 43 тисяч гривень. Якщо ж більше – йому загрожуватиме штраф у розмірі від 43 до 51 тисячі гривень або тюремне ув'язнення на два роки.

Особи, які обіймають відповідальні й особливо відповідальні посади (а це близько 50 тисяч осіб) мали 60 днів, щоби заповнити електронну декларацію. На роботу системи за цей час було багато нарікань. Її запустили не з першого разу, деякі поля форми спрощували для легшого користування. А вночі 29 жовтня у Національному агентстві з питань запобігання корупції зафіксували атаку хакерів на мережеве обладнання, що призвело до тимчасових збоїв роботи сайту електронного декларування. Зараз відомство звертається до Генеральної прокуратури, аби та розібралась із спробою зриву електронного декларування.


Надалі посадовці мають тиждень, щоб виправити всі хиби у своїх деклараціях. Контролювати достовірність того, що в них записано, має департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК. У відомстві просять Міністерство юстиції пришвидшити реєстрацію потрібних для цього документів.

Декларація голови СБУ є засекреченою

Після дедлайну в системі було зареєстровано понад 103 тисячі електронних декларацій. Президент Петро Порошенко, генеральний прокурор Юрій Луценко, секретар РНБО Олександр Турчинов подали їх. Це ж можна сказати і про всіх членів уряду, їхніх заступників та голів фракцій парламенту.

Серед тисяч поданих декларацій є найбільш одіозні. Зокрема, депутат Сергій Мельничук задекларований ним трильйон гривень готівки («Воля народу») вже називає жартом. У НАЗК, щоправда, гумору не зрозуміли та пригрозили штрафом за неправдиві дані.


Заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Анатолій Матвієнко задекларував храм у Вінницькій області. А В'ячеслав Константиновський («Народний фронт») (який робив цілу піар-кампанію з того, як продавав свій Rolls Royce за 2,5 мільйона гривень для потреб армії) має майже 15-мільйонні статки.

Недоступною у базі є декларація голови СБУ Василя Грицака. У відомстві пояснили: все подано вчасно, проте дані співробітників спецслужби не можуть бути доступні широкому загалу.

«Було організовано електронне декларування співробітників зі збереженням поданих ними відомостей на спеціально відведених ресурсах. Із НАЗК це було завчасно погоджено», – йдеться у повідомленні на сайті СБУ.


Посадовці скаржаться на технічні помилки

Декларації подали лише 413 депутатів. Серед них немає В’ячеслава Богуслаєва (фракція «Воля народу»), Ігоря Шкірі (група «Відродження»), Юрія Шухевича (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Марії Матіос («Блок Петра Порошенка»). Не звітували також Олександр Онищенко (екс-член фракції «Воля народу») і Сергій Клюєв (фракція «Опозиційний блок»).


Серед тих, до кого Радіо Свобода вдалось додзвонитись за поясненнями, – фракція «Воля народу». Її прес-секретар Галина Нагорна прокоментувала, що зв’язувалась із помічниками В’ячеслава Богуслаєва, які й допомагали йому подавати декларацію. Вони кажуть, сталась технічна помилка.

«Вони (помічники Богуслаєва – ред.) розраховують, що у розумні строки їм вдасться це відкоригувати. Вони вже сконтактувалися з НАЗК: їм сказали, що, швидше за все, вони заплатять штраф. Тобто вони вже повідомили, що є така проблема, бо прийшли зворотні листи, у яких низка помилок під час заповнення», – говорить прес-секретар.

70% грошей депутати тримають «під матрацом» – «Економічна правда»

Багато посадовців вразили українців тим, що готівкою тримають значно більші суми, аніж довірили українським банкам. За підрахунками видання «Економічна правда», усі депутати разом задекларували еквівалент 10 мільярдів гривень, і 70% цієї суми – готівка.


Посадовці більше довіряють долару і євро та «матрацовому банку», тому що не довіряють гривні. Так коментує Радіо Свобода екс-заступник голови правління НБУ Ярослав Солтис. І ці гроші могли би зміцнити банківську систему України в рази, каже він.

«В українських посадовців, а також в непосадовців на руках – близько 100 мільярдів доларів. Це приблизно у 8 разів більше, ніж уся банківська система України», – говорить Солтис.


«Вони як не давали гроші, так і не дають» – Дейнега про посадовців

А от Віталія Дейнегу, засновника волонтерського фонду «Повернися живим» не дивують суми, які фігурують в деклараціях. Він у коментарі Радіо Свобода каже, що українці і так розуміли, що посадовці часто мають колосальні статки, а тепер лише уточнили моделі годинників, якими ті володіють.

Віталій Дейнега

Віталій Дейнега

У відкритих звітах фонду «Повернись живим» фігурують і крупні суми від бізнесменів, і внески у розмірі 50 гривень від українських пенсіонерів, які таким чином хочуть допомагати армії. За словами Дейнеги, мало які політики регулярно допомагають армії, та ще й не намагаються робити на цьому піару.


«Те, що їм байдуже, я бачив ще у 2014-2015 роках, з того часу нічого особливо не змінилось. Тобто вони як не давали гроші, так і не дають. Те, що Порошенко, скажімо, дає гроші на АТО – це правда. Але те, які він назвав там суми –200 чи 400 мільйонів – я хотів би побачити куди. Бо те, що я бачив, часто було неефективно, і у значно менших сумах».

Президент Порошенко на своїй сторінці у Facebook написав, що «на благодійність і підтримку армії у 2014-2016 роках ним та підприємствами, де він виступає кінцевим бенефіціаром, перераховано близько 400 мільйонів гривень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG