Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:44

Київ – Не зволікати із запровадженням накопичувальної пенсійної системи закликає віце-прем’єр Павло Розенко. Пенсійний фонд він пропонує наповнювати за рахунок детінізації економіки, а не підвищення пенсійного віку, як це рекомендує МВФ. Зараз на розгляді Верховної Ради перебуває чотири законопроекти, які стосуються пенсійної реформи, однак, за словами деяких депутатів, ухвалення їх до кінця року – малоймовірне.

Пенсія українців має формуватись із трьох джерел, вважає віце-прем’єр Павло Розенко. За його словами, пенсійне законодавство, яке формувалося 13 років тому, вже передбачає трирівневу систему: перший рівень – це солідарна пенсійна система, другий – накопичувальна пенсійна система, і третій рівень – недержавне пенсійне страхування.

Проте сьогодні в Україні реально функціонує тільки перший рівень, і то, як заявляв Розенко напередодні в інтерв’ю виданню «Власть денег», із 18 мільйонів громадян, які працюють, тільки 11 мільйонів сплачують пенсійні внески.

Павло Розенко

Павло Розенко

За його словами, наповнювати Пенсійний фонд потрібно, легалізуючи зарплату «в конвертах» і поступово відходячи від так званої солідарної системи пенсійного забезпечення: коли ті, хто працює, платить за тих, хто вже не працює.

Для цього уряд ще навесні подав до Верховної Ради законопроект № 4608, який вносить зміни до інших законів, що має сприяти реальному впровадженню пенсійного накопичення: декларує терміни, за які це потрібно зробити, і робить цю систему «більш прогнозованою і контрольованою», каже Павло Розенко.

Якби до кінця року Рада ухвалила б цей законопроект, то система могла б стартувати або із середини 2017-го року, або з 1 січня 2018-го

«Безумовно, для старту накопичувальної системи потрібен певний час. Тому можна сказати, якби до кінця року Рада ухвалила б цей законопроект, то система могла б стартувати або із середини 2017-го року, або з 1 січня 2018-го. У нас є різні моделі для різних вікових груп. Покоління 30-40-річних, виходячи на пенсію, вже матиме повноцінну накопичувальну частину», – каже чиновник.

У той же час, за словами віце-прем’єра, для старших людей буде діяти система, коли їхні накопичені кошти після виходу на пенсію будуть виплачуватись у вигляді одноразової допомоги.

Водночас, у пояснювальній записці до урядового законопроекту, про який говорить Павло Розенко, йдеться про скасування низки пільг і надбавок до пенсій.

Жоден із законопроектів реформи не робить – Денисова

Автором одного з них є депутат від «Радикальної партії Ляшка» Юрій Шухевич: він пропонує, зокрема, регулювати пенсії депутатів, суддів та журналістів державних і комунальних ЗМІ за тими ж принципами, які використовуються для усіх інших громадян.

Проект закону цілого ряду авторів – це Людмила Денисова, Ірина Єфремова, Микола Княжицький та інші – пропонує також прибрати надбавки депутатам, журналістам державних медіа, представникам органів місцевого самоврядування, дипломатам, суддям та прокурорам, але якщо до 1 червня 2015-го особи набули певного стажу, коли їхня пенсія регулюється спеціальними законами, то всі ці доплати мають зберігатись. Накопичувальну систему вони пропонують почати впроваджувати із липня 2017-го.

Ще один законопроект – авторства депутатів з «Опозиційного блоку» Наталії Королевської та Юрія Солода – також пропонує таке «вирівнювання», але не для себе, а тільки для журналістів, представників органів місцевого самоврядування та дипломатів. Впровадження другого рівня пенсійного забезпечення – накопичувальної системи – вони пропонують дозволити тільки за умови бездефіцитного бюджету.

Людмила Денисова

Людмила Денисова

Тим часом, за словами депутатки від «Народного фронту» Людмили Денисової, Кабмін просив парламент не розглядати урядовий законопроект, через що не розглядаються й альтернативні. Тому до кінця року малоймовірно, що їх розглянуть, вважає вона. Але й ухвалення будь-якого зі згаданих законопроектів недостатньо, вважає політик.

Жоден з них реформу не робить, жоден. Наш законопроект, який альтернативний до урядового, – теж не реформа

«Жоден з них реформу не робить, жоден. Наш законопроект, який альтернативний до урядового, – теж не реформа. Він теж – тільки косметичні правки, для того, щоб якось зробити все по-справедливому. Але на сьогоднішній день, безумовно, потребує реформи пенсійне страхування. На сьогоднішній день у нас 9 мільйонів 100 тисяч пенсіонерів отримує мінімальну пенсію, тобто 1350 гривень – і ця нарахована їм пенсія нижча, ніж прожитковий мінімум», – зауважує вона.

За даними, які наводить у статті для «Forbes» генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова, кожна третя людина в Україні – пенсіонер: на 11 мільйонів платників податків припадає 12,5 мільйонів пенсіонерів.

На реформу потрібно щонайменше 15 років – Гаврилечко

Економіст Олександр Жолудь прогнозує значне підвищення пенсійного віку, без чого реформа не працюватиме. З початку цього року Україна знизила єдиний соціальний внесок – із близько 40% до 22%, що призвело до скорочення власних доходів Пенсійного фонду, а різницю компенсують із державного бюджету, це понад 150 мільярдів гривень, пояснює він.

Коли ми збалансуємо Пенсійний фонд, ми зможемо частку доходів спрямовувати на акумуляцію у вигляді індивідуальних пенсійних рахунків

«Лише після цього, коли ми збалансуємо Пенсійний фонд, ми зможемо казати про те, щоб частку доходів спрямовувати не на поточні виплати, а на акумуляцію у вигляді індивідуальних пенсійних рахунків», – каже економіст.

Для того, щоб впроваджувати будь-які зміни, потрібно мати програму соціально-економічного розвитку

Будь-яка система впроваджується стільки ж, скільки триває страховий стаж – це близько 30 років, щонайменше – це 15 років, каже експерт організації «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко.

«Для того, щоб впроваджувати будь-які зміни, потрібно мати програму соціально-економічного розвитку України хоча б у вигляді стратегії на такий самий термін, а краще – на два таких терміни. Щоб було зрозуміло, як буде розвиватися економіка, які пріоритети держави, якою буде фіскальна політика, як будуть розвиватися інститути, за рахунок яких пенсіонери зможуть отримувати свої кошти», – зазначає він.

Окрім того, зауважує Гаврилечко, якщо депутати не довіряють власній валюті і зберігають свої активи не в гривнях (про що свідчать їхні електронні декларації), то чому вони вважають, що такі заощадження є безпечними для їхніх виборців.

Нам потрібно забезпечити, щоб пенсійні фонди, які будуть управлятися посередниками, не використовували ці кошти за іншим призначенням

За словами голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимура Хромаєва, накопичувальна система Україні потрібна, але впроваджувати її і у сьогоднішніх реаліях небезпечно.

«Нам потрібно проводити аналогію із сьогоднішнім станом банківської системи. Бо з чим ми зіткнулись? З тим, що банки використовувались для того, щоб їхні власники фінансували свої бізнеси, – зауважує Хромаєв. – Тому нам потрібно забезпечити, щоб пенсійні фонди, які будуть управлятися такими ж посередниками, не використовували ці кошти за іншим призначенням. Тобто нам потрібно створити зараз, до того, як ми почнемо накопичувати гроші, повністю відповідальну, прозору систему взаємовідносин накопичувальника та того, хто розпоряджається цими грішми та інвестує їх. Цього зараз немає».

Є думка, що краще впроваджувати накопичення у кризу – Онуфрик

Теперішній урядовий законопроект відрізняється від того, що пропонував уряд Арсенія Яценюка і був відкликаний після зміни уряду, говорить Маріанна Онуфрик з Інституту соціально-економічних досліджень. Тим не менш, вона погоджується з Людмилою Денисовою в тому, що і його навряд чи ухвалять, тому що вже зараз група експертів при Мінсоцполітики за координації Світового банку напрацьовує нові зміни. У будь-якому разі, проходження законопроекту щодо пенсій у парламенті буде важким, прогнозує експертка.

Ці гроші будуть створювати певний резерв для держави, інвестиційний резерв, і це дозволяє економіці швидше вийти з кризи

«Реформа фінансового сектору у нас рухається краще, аніж у всіх інших сферах. Тому є всі передумови вважати, що не становить певних труднощів, щоб вимоги були виконані, – зазначає вона. – Щодо спаду і підйому економіки є така думка, що, навпаки, краще запроваджувати накопичувальну систему на спаді економіки, бо ці гроші будуть створювати певний резерв для держави, інвестиційний резерв, і це дозволяє економіці швидше вийти з кризи».

І якщо звернутись до досвіду країн, які нещодавно почали впроваджувати накопичувальну систему – це Польща, Словаччина – то вони теж почали впроваджувати цю систему у кризу, і зараз у них пенсія не нижча за 400 євро, зауважує Онуфрик. Якщо ж говорити про Україну, то на думку експертки, для того, щоб людина отримала відчутний додаток до пенсії, потрібно накопичувати кошти протягом мінімум 5 років, але для економіки ефект настане набагато швидше: вже за рік накопичення 16-18 мільярдів гривень додатково, які стануть джерелом внутрішніх інвестицій в економіку.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG