Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:43

Бути журналістом в Україні небезпечно не лише через війну – експерти


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Київ – Журналісти в Україні не почуваються у безпеці не так через анексію Криму та бойові дії на Донбасі, як через небажання влади притягати до відповідальності винних у злочинах проти працівників медіа. Про це говорять експерти та журналісти, опитані Радіо Свобода до міжнародного Дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначають 2 листопада. З початку року працівникам ЗМІ в Україні більше ста разів перешкоджали в роботі, аж до застосування сили, свідчать підрахунки Інституту масової інформації. Утім, представники влади стверджують, що попри окремі проблеми, в цілому ситуація з захистом журналістів в Україні поліпшується.

2 листопада у світі відзначають День припинення безкарності щодо злочинів проти журналістів: Організація Об’єднаних Націй обрала цю дату в пам’ять про журналістів, які загинули через свою професійну діяльність. ООН, ОБСЄ та ЮНЕСКО у своїх резолюціях закликають ретельно розслідувати всі напади на журналістів і факти тиску на них, а також та притягти до відповідальності усіх винних у цьому.

В Україні після перемоги Революції гідності підвищився рівень свободи слова, свідчать міжнародні рейтинги, однак небезпека для журналістів залишається через анексію Криму та збройний конфлікт на сході держави.

Так, журналістка Марія Варфоломеєва потрапила до полону підтримуваних Росією сепаратистів через свою професійну діяльність та проукраїнські погляди, і її незаконно утримували у підвалі більше року. Марію визволили 3 березня цього року завдяки обміну полоненими. Журналіст у такій ситуації почувається беззахисним, розповіла Марія Варфоломеєва Радіо Свобода.

Звільнення з полону Марії Варфоломеєвої, 3 березня 2016 року

Звільнення з полону Марії Варфоломеєвої, 3 березня 2016 року

У полоні відчуваєш свою беззахисність

«Журналіст в полоні відчуває те ж саме, що й інша людина в цій ситуації, але він страждає за свої ідеї. У полоні відчуваєш свою беззахисність: адже там (у сепаратистів) ця робота з їхніми жертвами поставлена на конвеєр. Хочеться швидше опинитися на волі, причому за будь-яку ціну. Великою помилкою в цій ситуації є погрожувати зв’язками чи демонструвати свою свободу волі. Краще намагатися апелювати до людських якостей «тюремників». Хоча ці люди воюють і через це поступово втрачають людську подобу. Але найгірше – показувати, який ти крутий. Я бачила таких полонених, вони такою поведінкою провокували ще більшу агресію».

На думку Марії Варфоломеєвої, українська держава докладає великих зусиль для захисту журналістів, які опинилися в біді на непідконтрольних територіях, однак ці зусилля не завжди дають результат.

Експерт: ті, хто нападають на працівників медіа – переважно непокарані

Незахищеність журналістів в Україні має дві головні причини: війну, яка фактично триває на Донбасі, та бездіяльність української влади, стверджує Директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

Тарас Шевченко

Тарас Шевченко

Головна причина цього – не відсутність профільних законів, а небажання розглядати справи щодо порушення прав журналістів

«В сучасних умовах українські журналісти почуваються незахищеними. Перша причина – це війна. До цього додаються й оприлюднені персональні дані багатьох журналістів, які працюють у зоні конфлікту. І друге: ті, хто нападають на працівників медіа – переважно непокарані. Головна причина цього – не відсутність профільних законів, а небажання розглядати справи щодо порушення прав журналістів. Особливо, якщо порушували їхні права представники влади».

За словами експерта, є й надзвичайно складні справи, як-от недавнє вбивство журналіста Павла Шеремета. У цьому випадку влада має бажання розслідувати і знайти винних, але розплутати клубок надзвичайно важко, підсумовує Шевченко.

Автомобіль, в якому внаслідок вибуху загинув журналіст Павло Шеремет, Київ, 20 липня 2016 року

Автомобіль, в якому внаслідок вибуху загинув журналіст Павло Шеремет, Київ, 20 липня 2016 року

З початку року в Україні було задокументовано 79 випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів, і ще 26 випадків – фізичного насильства щодо них, такі дані наводить Інститут масової інформації. Щодо прямого насильства – є тенденція до зменшення кількості таких випадків у порівнянні з минулим роком, стверджує виконавчий директор інституту Оксана Романюк.

Оксана Романюк

Оксана Романюк

Вона відзначає позитивні зміни до законодавства про захист журналістів, які парламент ухвалив на початку року. Однак ці закони часто не реалізуються, визнає Романюк.

Захист журналістів на рівні законодавства – чудовий. Проблема – в практичній реалізації. Поліпшити ситуацію має професійна солідарність журналістів

«Захист журналістів на рівні законодавства – чудовий. Проблема – в практичній реалізації. Ми рекомендуємо ГПУ та іншим органам розробити практичні рекомендації з захисту журналістів, особливо – на етапі досудового слідства і суду. Окремо треба говорити про те, що про безпеку своїх працівників повинна подбати редакція. Часто про неї не дбають взагалі. Поліпшити ситуацію має професійна солідарність журналістів», – стверджує експерт.

За словами Оксани Романюк, Україна не може нести відповідальність за те, що відбувається на окупованих територіях. Але для того, щоб поліпшити інформування світової спільноти про ситуацію у Криму і на частині Донбасу, вона рекомендує спростити процедуру допуску туди іноземних журналістів. Це, зокрема, дало би змогу відстежувати ситуацію з порушенням прав людини, які мають місце на окупованих територіях, аргументує свою позицію Оксана Романюк.

Тиск української влади на журналістів вже у минулому?

У часи правління Віктора Януковича в Україні журналісти зазнавали тиску, помічали стеження за собою та були випадки вбивства журналістів, зокрема – В’ячеслава Веремія, який загинув від рук «тітушок» під час антивладних протестів у центрі Києва на початку 2014 року. Розслідування цього випадку триває й донині. Утім, наразі перешкоджання, а то й застосування сили і після Революції Гідності відчувають на собі журналісти-розслідувачі. Зокрема, працівники СБУ та державної охорони неодноразово застосовували силу проти журналістів програми «Схеми», коли ті збирали інформацію про українських посадовців.

Між тим, депутат від «Народного фронту», засновник телеканалів «ТВІ» та «Еспресо-ТВ» Микола Княжицький стверджує, що тиск на журналістів з боку влади – вже в минулому.

Микола Княжицький

Микола Княжицький

Ми не звикли до ефективного розслідування злочинів проти медіа

«Безумовно, журналісти в Україні захищені відносно, як і звичайні громадяни. Загроз від влади, як раніше – немає. Але в Україні триває війна. Журналістика недостатньо захищена професія ще й тому, що ми не звикли до ефективного розслідування злочинів проти медіа. Але ми – вчимося», – стверджує депутат.

Чи не найбільшим викликом для захисту свободи слова в Україні він вважає те, що не завершені розслідування щодо вбивства Павла Шеремета та інших резонансних убивств журналістів в Україні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG