Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:38

Перевірка електронних декларацій високопосадовців триватиме кілька місяців, кажуть в Національному агенстві з питань запобігання корупції (НАЗК). За словами експертів, від того наскільки дієвою та ефективною буде ця перевірка, можна буде сказати – чи вдалося запустити дієвий механізм боротьби із корупцією. Мірилом ефективності мають стати судові справи з обвинувальними вироками проти тих, хто не зможе довести законність набуття своїх статків. Між тим, самі українці називають корупцію є однією з головних перепон на шляху розвитку країни – серйознішою, ніж навіть збройна агресія.

Хоча майже ніхто в Україні не сумнівався в тому, що державою правлять багаті люди, проте задекларовані можновладцями статки, зокрема значні суми готівки, здивували не лише пересічних громадян, а й добре поінформованого генерального прокурора.

«Для мене стало серйозним відкриттям наявність величезних капіталів, зокрема в готівці, які зберігають деякі топ-політики», – зазначив Юрій Луценко в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», спільному проекту Радіо Свобода та Голосу Америки.

За його словами, Генпрокуратура має намір перевірити сплату податків народними депутатами, які задекларували понад 100 тисяч доларів готівкою. Проте оглядачі наголошують, що перевірка декларацій – це прерогатива антикорупційних органів та фіскальної служби, а тому називають ініціативність в цьому питанні генпрокурора недоречною.

Довести незаконне збагачення стало значно простіше

Контроль над статками та видатками високопосадовців, прокурорів, народних обранців та суддів має стати лише дієвою передумовою для боротьби з корупцією в Україні. Проте казати про значні успіхи в подоланні корупції можна буде лише після того, як антикорупційні органи проведуть ефективну перевірку статків високопосадовців на предмет законності їх набуття.

До запровадження е-декларацій незаконне збагачення довести було дуже складно, фактично, неможливо, а зараз це цілком реально

«Дуже чіткий результат боротьби із топ-корупцією – це посадка топ-чиновників, звинувачених у корупції: доведення їх провини в суді і повернення державі конфіскованого майна. Е-декларації показали, наскільки проблема є великою, е-декларації дали правоохоронним органам більше матеріалу для аналізу і розслідування та механізм притягнення до відповідальності. Бо до запровадження е-декларацій незаконне збагачення довести було дуже складно, фактично, неможливо, а зараз це цілком реально», – каже головний експерт антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Ярослав Юрчишин.

Щоправда, із притягненням до відповідальності народних обранців можуть виникнути проблеми. Адже всупереч передвиборним обіцянкам, вони не стали скасовувати чи обмежувати парламентський імунітет. Проте серед понад сотні тисяч високопосадовців, які на вимогу закону оприлюднили свої статки, трохи більше чотирьохсот народних обранців є лише незначною групою.

«Більший інтерес становлять судді, прокурори, працівники фіскальної служби, які тривалий час перебуваючи на посаді, не можуть пояснити свої статки бізнесовим походженням – як це може зробити значна частина депутатів», – наголошує Ярослав Юрчишин.

Судові перспективи та прорив у держзакупівлях

За словами президента Петра Порошенка, на якісно новий рівень боротьба з корупцією має вийти завдяки судовій реформі.

Внаслідок судової реформи боротьба з корупцією вже нікому не нагадуватиме спортивну рибалку: піймали, показали, відпустили. Тепер ключове слово буде «посадили

«Внаслідок судової реформи боротьба з корупцією вже нікому не нагадуватиме спортивну рибалку: піймали, показали, відпустили. Тепер ключове слово буде «посадили», – стверджує глава держави.

Проте наразі можна говорити хіба що про проміжні наслідки судової реформи, зокрема про масове звільнення суддів за власним бажанням. Однією з причин такої поведінки експерти називають їхнє небажання вказувати джерело своїх статків.

Боротьба з корупцією вже дає відчутні наслідки, наприклад, у сфері державних закупівель.

«Цьому є декілька причин. По-перше, зменшився обсяг державних видатків – і окремим шахраям просто не стало чого красти. По-друге, справді, якісно змінюється склад тендерних комітетів та керівництво різних державних установ. По-третє, це збільшення ефективності дій правоохоронців та громадських активістів у цій сфері. І впровадження програми Prozorro і нової редакції закону «Про публічні закупівлі» цьому дуже допомогло», – каже редактор інтернет-видання «Наші гроші» Юрій Ніколов.

Проте, роблячи гучні заяви про затримання корупціонерів, правоохоронці часто перебільшують значущість своїх успіхів. Адже більшість з тих, кого впродовж останнього року обвинуватили в корупції, змогли уникнути відповідальності або отримали доволі м’яке покарання. Про це свідчать результати дослідження, яке провели «Наші гроші».

Ми проаналізували остаточні вироки по корупційним статтям кримінального кодексу і побачили: за ґрати потрапили менше одного відсотка тих, кого попередньо притягнули до суду

«Ми досліджували діяльність органів прокуратури за останній так би мовити маркетинговий рік: із серпня 2015-го по серпень 2016-го. Це ще без НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури, оскільки вони на той момент ще фактично не працювали. Ми проаналізували остаточні вироки по корупційним статтям Кримінального кодексу і побачили: за ґрати потрапили менше одного відсотка тих, кого попередньо притягнули до суду», – наголошує Юрій Ніколов.

Тріумф «жирних котів»: корупцію простіше очолити, ніж викорінити

Становлення корупційної системи, яку зараз намагаються подолати, відбулося в часи президенства Леоніда Кучми. Щоправда, сам він йшов на перші президентські вибори, серед іншого, і під гаслом боротьби із «жирними котами» – так він метафорично називав корупціонерів. Проте за часи свого президенства Леонід Кучма не здолав, а радше очолив «жирних котів».

«Він справді із ними боровся, але – за вплив. В результаті, кучмівський період існування України можна охарактеризувати як олігархічну змову. На той час президент мав значно більші повноваження, ніж зараз. Розуміючи, що є можливість переламати хребет цій гідрі, Кучма її радше очолив», – вважає Ярослав Юрчишин.

Згодом президенти Віктор Ющенко та Віктор Янукович також обіцяли здолати корупцію, але не досягли помітних успіхів у цьому.

Як свідчать соціологи, українці вважають корупцію одним із головних проблем та перепон на шляху розвитку держави. Так, за даними опитування, проведеного влітку минулого року групою компаній «ТНС-Україна», українці назвали корупцію більшою проблемою для своєї країни, ніж навіть збройний конфлікт на Донбасі.

А неспроможність влади боротися із корупцією стала найбільшим розчаруванням 25-ти років Незалежності. Про це свідчать дані опитування, проведеного влітку цього року фондом «Демократичні ініціативи» та КМІС. При цьому лише 4% опитаних вважають, що за 25 років боротьба із корупцією була успішною.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG