Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:18

В Ужгороді запровадять інтегрований розвиток міського простору


Ужгород

Ужгород

В Ужгороді розпочала роботу 4-а Українська академія інтегрованого розвитку міст. Понад сто експертів із різних куточків України – архітектори, фахівці містобудівничої справи – працюють над головною темою: культурна спадщина як мотор розвитку міста. Досліджують, як на цей розвиток впливають культурні проекти, якщо їх поєднати з архітектурною спадщиною. Після завершення роботи Ужгородові нададуть професійні рекомендації щодо цього.

Ужгород виборов право приймати Академію серед інших міст, залишивши позаду Одесу, Івано-Франківськ, Харків. Організатори події – Львівська міська рада та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), яке реалізувало кілька цікавих проектів в Україні.

«Це надзвичайно корисно для розвитку міста з багатьох причин, – розповідає Тетяна Смріга, керівник мистецького центру «Кубло». – Перше, це те, що приїхали фахівці з 27 міст і ми можемо поділитися досвідом співпраці. По-друге, я хочу щоб GIZ почали працювати в Ужгороді, бо у них надзвичайно класні круті проекти. Вони допомагають розробляти стратегічні плани розвитку міста у Львові, у Вінниці. Це величезний довід, експерти проводять майстер-класи, воркшорпи, навчання».

Тетяна Смріга

Тетяна Смріга

Організатори розказують про львівський досвід, де впроваджується величезний проект із відновлення історичної частини міст, реконструкції дворів. Тут враховують все: від глобального до, наприклад, столярних дрібниць, візерунку брами тощо.

«Є величезний енергоощадний проект. Як зробити енергоощадними будівлі і при цьому не порушити їхнього історичного обличчя, – додає Тетяна Смріга. – Дуже хотілося, щоб у нас це все було. Ми вже домовилися про подальшу співпрацю. Зокрема і щодо видання Довідника облаштування міста, хотіли взяти львівський зразок і адаптувати його до Ужгорода».

В Ужгороді вже активно відновлюють архітектуру центральної частини

Під час Академії учасники беруть участь в ознайомчих екскурсіях історичною частиною Ужгорода. Водночас фіксують потреби та потенціал міста. Після докладного аналізу вироблятимуть певну стратегію розвитку.

Юрґен Лембке, керівник проекту GIZ, каже, що Академія – це двостороння користь.

«100 експертів, які беруть участь, подивляться і запропонують ідеї, що можна зробити з цими територіями, плануючи їх інтегровано, –​ коментує Лембке. – Ми, зі свого боку, пропонуємо цій сотні експертів сферу діяльності, де вони можуть працювати інтегрованим способом, який є новим методом в Україні. Це співпраця, яка розпочалася у 2009 у Львові, а минулого року переросла у новий проект у Житомирі, Полтаві, Вінниці і Чернівцях».

Юрґен Лембке

Юрґен Лембке

Фахівці проекту GIZ вже планують навчання для представників адміністрацій і громадських організацій, як подавати заявки на отримання фінансування, змусити хороші ідеї працювати.

Іштван Цап, перший заступник міського голови Ужгорода запевняє: історико-культурної спадщини в Ужгороді достатньо. Це кілька десятків об’єктів, які за останній рік почали відновлювати.

«Містяни можуть переконатися, що ведуться роботи по збереженню цілого ряду будівель на площі Петефі. Ми опрацьовуємо програму комплексної реставрації історичного центру в цілому. І ті напрацювання, які ми отримаємо у рамках Академії, нам стануть у пригоді», – каже Іштван Цап.

Іштван Цап

Іштван Цап

Ужгородське керівництво демонструє приклад Чернівців, де експерти після ґрунтовного аналізу розробили готову концепцію подальшого розвитку історичної спадщини. Сподіваються отримати якісний аналіз та механізм інтегрованого розвитку і для Ужгорода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG