Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:25

7 листопада комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Державного бюро розслідувань та двох його заступників визначатиме перелік претендентів, які не пройшли попередній етап відбору. Наразі, із 81 кандидата, які подали заявку на участь у конкурсі, залишилося 49 осіб. Між тим, деякі народні обранці мають сумніви щодо неупередженості роботи комісії.

4-5 листопада претенденти склали додаткові тести на знання законодавства та на загальні здібності. Відтак комісія визначатиме тих, хто вдало пройшов цей іспит і буде допущений до наступного етапу конкурсу – співбесіди. Власне, 7 листопада комісія має затвердити порядок проведення співбесід і перелік осіб, які на них запрошені. Попередньо розпочати співбесіди заплановано із 14 листопада.

За словами члена конкурсної комісії Тетяни Сліпачук, усі кандидати на посаду голови та членів Державного бюро розслідувань пройдуть перевірку поліграфом – детектором брехні.

Цей конкурс є першим з точки зору застосування поліграфа

«Цей конкурс є першим з точки зору застосування поліграфа. В жодному конкурсі до цього поліграф не застосувався як етап. Стосовно відбору до ДБР — це вимога законодавства до кожного співробітника. Це дуже складний процес. Тести показали, що люди дуже різні і відношення до конкурсу дуже різне», — сказала вона в інтерв’ю «Громадському телебаченню».

Результати конкурсу можуть оскаржити в суді

Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня. Проте, фактично, цю правоохоронну структуру, яка має забрати від Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще треба створити. При цьому експерти не виключають, що можуть виникнути певні ускладнення – приміром, як ті, що виникли між Генпрокуратурою та НАБУ. З огляду на це не виключено, що законодавчу базу, яка регламентує роботу Державного бюро розслідувань, потрібно буде вдосконалити.

Закони не можуть бути досконалими одразу. Але для того, щоби стартувала діяльність Державного бюро розслідувань, базових – абсолютно достатньо

«Закони не можуть бути досконалими одразу і на всі випадки життя. Можливо, якісь функції і прогледіли, можливо, щось не додумали, можливо, щось треба буде переглянути. Але для того, щоби стартувала діяльність Державного бюро розслідувань, базових – абсолютно достатньо», – вважає позафракційний народний депутат Віктор Чумак.

Натомість позафракційний народний депутат Віталій Купрій в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що має сумніви щодо неупередженості роботи комісії, яка визначатиме переможців конкурсу на керівні посади в Державному бюро розслідувань.

В мене є сигнали, що людей, які пройшли тести серед найкращих, будуть на рівні співбесіди відсіювати

«Зараз за цим прискіпливо треба дивитися. Бо в мене є сигнали, що людей, які пройшли тести серед найкращих – поки що не хочу називати прізвищ – будуть на рівні співбесіди відсіювати. Оскільки вони не присягнули Петру Олексійовичу Порошенку в персональній відданості», – каже Віталій Купрій.

Проте він не став називати прізвища фаворитів або небажаних претендентів.

«Але якщо я побачу, що відбуваються зловживання, за які мене попереджали, то я, можливо, буду сприяти тому, щоби подавати звернення до правоохоронних органів щодо діяльності цієї комісії. Можливо, ми будемо із тими кандидатами, які реально перемогли, подавати судові позови. Тобто, ми будемо боротися»,– уточнив Віталій Купрій.

Директора Державного бюро розслідувань призначає на посаду президент за поданням глави уряду, який, у свою чергу, отримує подання від конкурсної комісії. А двох своїх заступників голова ДБР призначить сам, але також відповідно до подання конкурсної комісії. В разі успішного завершення конкурсу, ДБР має запрацювати із січня.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG