Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:33

Соціальна нерівність в Україні: як «перестрибнути прірву»?


Політична карикатура Євгенії Олійник

Політична карикатура Євгенії Олійник

Київ – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Національне агенство з питань запобігання корупції розпочали перевірку електронних декларацій держслужбовців. Перше в історії України декларування статків тими, хто займає відповідальне становище – президент, прем’єр, члени уряду, депутати судді, правоохоронці – викликало шок у багатьох українців: чиновники задекларували мільйонні суми готівкою у різних валютах, по кілька квартир і будинків, колекції антикваріату та статусних годинників тощо. Експерти ж вважають, що оприлюднення держслужбовцями своїх статків не лише демонструє, якою є прірва між бідною більшістю та багатою меншістю українців, а й спонукає і перших, і других до пошуку порозуміння і змін у розподілі багатств.

Отже, електронні декларації подали й оприлюднили понад 100 тисяч осіб, які задекларували загалом майже 26 мільярдів гривень. За різними підрахунками, ця сума дорівнює 4 річним бюджетам Міністерства охорони здоров’я, на цю суму упродовж року можна виплачувати пенсії двом мільйонам пенсіонерам і понад сім років надавати соціальну допомогу переселенцям.

Реакція на оприлюднені держслужбовцями і керівниками держави е-декларації була різною: так, партнери України на Заході – США, країни ЄС і «Група семи» (G7) привітали завершення першого етапу електронного декларування, відзначивши «високий рівень виконання цієї процедури серед високопосадовців», про що йдеться у відповідній заяві послів «Групи семи».

Тим часом пересічних українців задекларовані чиновниками статки шокували, адже, за даними ООН, близько 80 відсотків українців живуть на межі бідності чи й поза нею, і за рівнем життя Україна є найбіднішою державою в Європі. Такі дані експерти ООН оприлюднили минулого року.

Але за рік ситуація особливо не змінилась, зазначають фахівці. Соціальний психолог Вадим Васютинський вважає, що для пересічних українців корисно дізнатись, чим володіють і наскільки багатші від них є ті, кому громада довірила представляти свої інтереси в органах влади. Це необхідно, щоб пережити пост радянський синдром «загальної рівності», вважає фахівець.

Вадим Васютинський

Вадим Васютинський

Ми переживаємо пострадянський синдром, коли всіх переконували, що всі є рівними й однаковими – цей синдром треба долати

«Громадянам було б дуже корисно зрозуміти й усвідомити, що ніде у світі не було, немає і не буде, сказати б, цілковитої справедливості й рівності. Адже рівність – це занепад. Має бути певна нерівність, більша чи менша. Інша річ, що нерівність – це завжди удар по наших людських, особистих комплексах, переживаннях. З цим треба змиритись; з цим треба навчитися жити. Ми переживаємо пострадянський синдром, коли всіх переконували, що всі є рівними й однаковими – цей синдром треба долати», – каже Васютинський в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Керівник неурядового «Центру економічної демократії» Роман Скляров у публікації для тижневика «Дзеркало тижня» наголосив, що наявна прірва між невеликою групкою дуже багатих і рештою бідного населення є вкрай небезпечною для стабільності усередині держави, і що від соціальних потрясінь цю більшість українців стримує хіба що зовнішня військова агресія з боку Росії.

Радіо Свобода поцікавилось на вулицях українських міст, що самі українці думають з приводу задекларованих держслужбовцями й чиновниками статків, і отримало такі відповіді:

«Шокували церква, хрести, запонки. Хто тепер носить ці запонки? Це куди той чиновник має й ти у тих запонках, які коштують півмільйона доларів», – дивується одна з респондентів.

«Що шокує найбільше, то це те, що, вважайте, ще вчора ці політики стояли на Майдані. А нині у них величезні статки, і що цікаво, всі статки на дружинах записані», – каже інший опитаний.

Як звузити рів між бідною більшістю і багатою меншістю?

Як звузити соціальну прірву між тією меншістю, яка володіє більшістю багатств України, та більшістю українців, які живуть незаможно або бідно, – чіткої відповіді не дають ні можновладці, ні експерти. Так, президент Петро Порошенко пропонує оподаткувати багатство і предмети розкоші. Цей податок має бути прописаний у новому Податковому кодексі, над проектом якого працюють парламентарі, урядовці й незалежні фахівці, вважає Петро Порошенко.

Податкова реформа не повинна робитись за рахунок пенсіонерів і соціально незахищених верств населення

«Податкова реформа не повинна робитись за рахунок пенсіонерів і соціально незахищених верств населення. Результатом реформи має стати податкова система, яка стане зрозумілою для платника податків, легка в адмініструванні й адаптована до вимог Євросоюзу», – заявив Порошенко ще рік тому під час обговорення проекту податкового кодексу.

А цього року, переглянувши окремі чиновницькі декларації, Порошенко запропонував розширити список чиновників, зобов'язаних заповнити е-декларацію. За словами президента, декларування – це перший вагомий крок у боротьбі з корупцією. Також Порошенко зауважив: боротися треба не з багатими людьми, а зі злочинцями при владі.

«Боротися треба не з багатими, як дехто думає, а зі злочинцями, які беруть квартири, машини, дачі, вілли, літаки, перебуваючи весь час на державній службі», – наголосив Петро Порошенко.

Роман Скляров пропонує українцям придивитись до тих економічних моделей, в яких діють принципи «спільної справи». Економіка, яку будують і розвивають і господарі, і їхні працівники, зміцнює економіку, розширює соціальну галузь, об’єднує громаду (суспільство), упевнений експерт.

«Почуття співпричетності до спільного успіху компанії, в якій ти працюєш, та держави, успіх якої формують сотні чи тисячі таких успішних бізнесів, є тим «клеєм», що робить з населення націю як єдине ціле. Еліти і народ у такій системі стають уже не противниками, а союзниками, які перебувають в одному човні і мають одні цілі — розвиток власного бізнесу, економіки та держави загалом», – вважає Скляров.

А Вадим Васютинський зауважує: українська громада несе відповідальність за те, щоб чиновники й політики нарешті виконали свої обіцянки, запровадивши прозорі правила гри на політичній арені й у бізнесі, здолавши корупцію й зміцнивши сектор національної безпеки та оборони. А оприлюднення статків чиновників – це один зі шляхів до одужання, яким має іти Україна, каже Васютинський.

Відкриття й викриття статків і багатств – це величезний крок уперед. Думаю, суспільство йде шляхом одужання, але цей шлях дуже повільний, еволюційний

«Було б дуже добре усвідомити той факт, що відкриття й викриття статків і багатств (політиків і держслужбовців – ред.) – це величезний крок уперед. Безумовно, ми зараз перебуваємо в якійсь «точці біфуркації», коли майже неможливо передбачити, куди ми далі підемо. І це стосується не лише декларування статків, – це насамперед стосується війни на сході країни, цих реформ, які чи то є, чи їх немає. Тим не менше, думаю, суспільство йде шляхом одужання, але цей шлях дуже повільний, еволюційний», – зазначив фахівець у розмові з Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG