Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 05:58

У Росії все йде у зворотній бік – до тоталітарного режиму – російський правозахисник


Львів – Близько сто колишніх політв’язнів із України, Росії, Вірменії, Грузії, Польщі, Литви, Франції, США зібрались у Львові в Українському католицькому університеті з нагоди 40-річчя від часу створення Української Гельсінської групи – 9 листопада 1976 року. Дисиденти пригадували свою участь у Гельсінській групі, потім у спілці, в культурному клубі, водночас говорили про те, наскільки актуально сьогодні відстоювати людяність, право на гідність і життя.

​Для одного з засновників Української Гельсінської групи Мирослава Мариновича було важливо зібрати дисидентів, які у важкі часи переслідувань, тюрем і таборів підтримували один одного і ділились останнім шматком хліба. Як зізнався правозахисник, хотілось зустрітись і просто порозмовляти з побратимами, які роками не бачились.

Переважно всі, хто зібрався, знає ненав’язливий «сервіс» конвоїрів та «опіку» КДБ. Формула протистояння є одна і та сама, що тоді, що сьогодні

«Переважно всі, хто зібрався, знає ненав’язливий «сервіс» конвоїрів та «опіку» КДБ. Формула протистояння є одна і та сама, що у наш час, тоді, коли ми були у таборах, що сьогодні. Це загальнолюдські цінності, на яких тримається людська цивілізація, якщо ми будемо опиратися на них, ми переможемо, так як ми перемагали ту злу силу у таборах. Зробімо все належне, щоб цей фундамент не захитався», – наголосив Мирослав Маринович.

Згідно з матеріалами особливої папки з архіву президента Росії, на кожного заарештованого за політичними статтями було 96 людей, які їм співчували та допомагали, які були під контролем. У часи після Сталіна за цими статтями було арештовано понад шість тисяч людей, а це свідчить про те, що понад шістсот тисяч людей були задіяні у дисидентському русі, хто морально опирався радянському режимові. Але ця кількість була ще більшою, зауважив правозахисник Євген Захаров.

На відкритий спротив системі спроможні були менше людей, бо за цим слідувало покарання у вигляді позбавлення волі

«На відкритий спротив системі спроможні були менше людей, бо за цим слідувало покарання у вигляді позбавлення волі»,– зауважив Євген Захаров.

Члени УГГ протистояли системі

Однак, з огляду на ситуацію в Росії, говорили учасники зібрання, нині відбувається реінкарнація чекістського режиму. Олександр Подрабінек, учасник російського правозахисного руху, відбув 5 років заслання у Сибіру, досліджував використання психіатрії з політичною метою. Колишній політв’язень наголошує, що радянська влада жорстоко нищила українців, і до учасників Української Гельсінської групи було більш суворе покарання і прискіпливіша увага з боку КДБ, аніж, для прикладу, до російських правозахисників.

«Можливо, тому що ми були в Москві, а там – міжнародні журналісти і дипломати. Українців тоді запроторювали у тюрми на довший термін. Ніхто з нас тоді не сумнівався, що хотів жити у державі, де мають бути громадянські свободи, незалежний суд, вільна економіка, приватна власність. Дисидентський рух – це не був політичний рух, це не була боротьба за владу. Якби у 70-х роках хтось сказав, що комунізм рухне через 30 років, ніхто б не повірив. Тоді люди протистояли цій системі не тому, що розраховували її перемогти, а тому, що це була гідна поведінка, це був моральний протест. Хоча кожен мав свої мрії про свою державу та свої ідеї. У мене донині вони такі ж і є.

В Росії зміни були, але, на жаль, все сьогодні йде у зворотній бік. Ми знову йдемо до тоталітарного режиму, це авторитарна влада Путіна, десятки політичних в’язнів з’являються у Росії

Бо в Росії зміни були, але, на жаль, все сьогодні йде у зворотній бік. Ми знову йдемо до тоталітарного режиму, це авторитарна влада Путіна, і знову порушення прав людини поширене явище, десятки політичних в’язнів з’являються у Росії», – говорить Олександр Подрабінек.

Колишні політичні в’язні говорили про здобутки і втрати Гельсінської групи, зокрема, в Україні, Литві, Вірменії, Росії. Цей правозахисний рух відіграв дуже важливу роль на початку 1980-х. Оцінили колишні політв’язні значення цієї організації у сучасному правозахисному русі, оскільки окупація Криму, військовий конфлікт на Донбасі – це сучасні виклики для правозахисників.

У кожного колишнього політв’язня, хто приїхав до Львова, своя зворушлива історія життя, проведеного у тюрмах, таборах, на засланні, а це приклад того, як радянська система була неспроможною зламати цих людей у їхній вірі, цінностях, переконаннях, бо мораль і гідність для них були понад усе.

А вже 11 листопада у Львові відбудеться Кримський форум, присвячений 40-річчю створення Гельсінської групи. Цей захід вперше ініційований у Криму у 2012, але у зв’язку з анексією півострова Росією, цьогорічний форум відбудеться у Львові.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG