Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 07:44

«Гральний бізнес є і він має попит» – Українська асоціація ігрової індустрії


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликає депутатів повернутися до розгляду законопроектів щодо легалізації грального бізнесу та встановлення правил на цьому ринку. Він оцінює недоплачені податки в бюджет від цього тіньового сектору у 300 мільйонів доларів. Міністр наголошує, що підпільні гральні клуби продовжують існувати і декілька разів на місяць відбувається викриття нелегальних казино, які згодом знов повертаються до своєї діяльності. В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року. Користь для економіки держави від переведення грального бізнесу у законну площину бачать і депутати, втім далеко не всі. Протягом останніх кількох років всі спроби легалізації азартних ігор провалювалися.

Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ, звернувся через сторінку у соцмережі до депутатів Верховної Ради із закликом створити законодавче підґрунтя для діяльності гральних закладів, адже тіньовий сектор від цього бізнесу величезний. У своїй заяві Арсен Аваков теж підкреслював недосконалу роботу як поліції, так і податківців, прокурорів та посадовців, які «кришують» підпільні казино та нелегальні гральні клуби. «Боротьбою із вітряками» він називає процес викриття таких закладів, бо вони через суд повертають вилучене майно, а згодом продовжують свою діяльність. Встановлення правил для цього ринку, на думку міністра, поверне податки до бюджету та наведе порядок в гральній індустрії.

«Батьківщина» не відступиться

Гральний бізнес був заборонений у 2009 році за прем’єрства Юлії Тимошенко. Як розповів в коментарі Радіо Свобода заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв, позиція політсили залишається незмінною – запобігати спробам легалізації таких закладів.

Це заробляють продажні силовики, які отримують свою «мзду», і тому немає нічого дивного, що це стає вигідним тіньовим бізнесом

Він переконаний, що моральний аспект заборони азартних ігор важливіший за економічний, хоча й наголошує на проблемі існування тіньового грального бізнесу.

«За такою схемою може давайте легалізуємо наркотики? Бо воно ж все одно існує. Чи може ми все ж таки будемо боротися з наркодилерами та наркозалежними, а не будемо заохочувати це. Може за такою схемою ще уряд запропонує заробляти мільярди? Коли я чую, що хтось на цьому заробляє, то це заробляють продажні силовики, які отримують свою «мзду», і тому немає нічого дивного, що це стає вигідним тіньовим бізнесом», – наголошує Сергій Соболєв.

Варіанти та пропозиції від народних депутатів

Депутат від «Блоку Петра Порошенка» Максим Курячий також згадує спершу про моральний аспект. Але через існування величезного тіньового сектору депутат переконаний, що проблему треба вирішувати в законодавчій площині.

Одним з виходів з цієї ситуації і легалізації тіньових потоків Максим Курячий бачить, наприклад, у відведенні під гральні зони окремих місць, за міжнародною практикою це роблять часто в депресивних районах, пояснює депутат. Це, на його думку, наповнюватиме бюджет країни і розвиватиме інфраструктуру.

Краще не легалізація, а детінізація. Під жорстким державним контролем і регулюванням

Але остаточне рішення має бути ухвалене внаслідок дискусії, зокрема, і з урядом країни, пояснює Курячий. Загалом у Верховній Раді зараз можна нарахувати до шести законопроектів щодо легалізації грального бізнесу, розповів Максим Курячий.

«Краще не легалізація, а детінізація. Під жорстким державним контролем і регулюванням. Лише репресивними заходами і методами, шляхом заборони ніколи не досягаються позитивні результати. Ліпше жорстко врегулювати на рівні закону, аніж встановлювати мораторії, перепони, заборони для того, щоб якісь пройдисвіти, а вони завжди були, є і, на жаль, будуть, цим користувались», – вважає депутат.

Останній законопроект був зареєстрований в Раді у травні цього року: «Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань» (№ 4663).

Але і його треба правити, аби запобігти лобістським інтересам, переконаний Дмитро Добродомов, позафракційний депутат, член комітету із запобігання корупції. Голосувати за такий проект він погодиться лише після ретельного доопрацювання. На його думку, до гральних закладів мінімальний доступ повинні мати молодь, неповнолітні та малозабезпечені люди. Та спершу, наголошує Дмитро Добродомов, правоохоронні органи мають закрити всі нелегальні заклади, що існують нині.

Провести спецоперацію і позакривати їх раз і назавжди

«В законопроекті прописані преференції для окремих гравців цього ринку і непрозорість у визначеннях: хто це має бути, яким чином прибуток має розподілятись в державу і собі особисто, в частині видачі ліцензії, припинення діяльності за порушення умов цієї ліцензії. Я вважаю, що треба зробити дві дії перед тим, як вести мову про ухвалення такого закону. Перше – якщо міністр визначає суму, яка там обертається, значить він володіє інформацією скільки всього в нас нелегального бізнесу. А друге – провести спецоперацію і позакривати їх раз і назавжди», – каже депутат.

Необхідні правила та санкції – Українська асоціація ігрової індустрії

Гра триває як в нелегальних компаніях, так і в інтернеті, пояснює Ірина Сергієнко, президент Української асоціації ігрової індустрії. Більше того, в інтернеті гра стає дедалі популярнішою, і багато українських гравців користуються російськими сервісами. Тобто Україна не лише не отримує в бюджет жодних надходжень, а ще й не спроможна контролювати ситуацію в цьому випадку. У разі легалізації і встановлення чітких обмежень для учасників грального бізнесу, держава мала б вводити і санкції за порушення певних вимог, вважає Ірина Сергієнко.

Створення легальних гральних закладів лише для заможних людей чи в окремій зоні теж не вирішить проблеми тіньового сектору – знову ж таки, через вільний доступ через інтернет до багатьох азартних ігор на гроші. Держава має контролювати гру та вводити механізми захисту населення. Також у світовій практиці гральний бізнес сплачує окремі податки на соціальні напрямки. Мають бути правила, які повинні виконувати як оператори, так і гравці.

Врегульований ринок – це ринок, який захищає споживача, неповнолітніх, на якому передбачений механізм захисту проблемних гравців

«Гральний бізнес є і він має попит. Певна частина суспільства все одно грає. Насправді врегульований ринок – це ринок, який захищає споживача, неповнолітніх, на якому передбачений механізм захисту проблемних гравців. Депутати насамперед думають більше про свій власний рейтинг. Не хочуть розбиратися і дбати про інтереси країни та суспільства. Є механізми відпрацьовані міжнародною практикою. Ми робимо вигляд, що в нас немає грального бізнесу, а він є. Зараз суспільство не захищене. Якщо ваша дитина прийшла в інтернет клуб, підійшла до комп’ютера і зробила ставку… вам немає куди йти. Що вам скажуть? Що ваша дитина заплатила за перебування в інтернет-клубі, а чим вона там займалася – ніхто за це не відповідає», – пояснює Ірина Сергієнко.

Оцінка Авакова цілком реальна – економіст

Арсен Аваков оцінює суму несплачених податків від тіньового грального бізнесу у 300 мільйонів гривень, Наталя Яресько, екс-міністр фінансів, минулого року оцінювала можливі надходження від цього сектору в 5 мільярдів гривень. ​Євген Олійников, економічний експерт Реанімаційного пакету реформ, вважає обидві цифри цілком реальними.

«Ще до 2005 року, коли в Україні вперше були введені обмеження на гральний бізнес, ліцензія на проведення лотерей коштувала 30 тисяч євро і за ними стояла черга. Це не рахуючи надходжень з прибутку, виграшу і всього іншого», – зауважує експерт.

Проте у сьогоднішніх реаліях повернути гральний бізнес у законне русло буде не так просто вважає Євген Олійников.

Які б обмеження ми не запроваджували, все одно залишаються онлайн-казино

«Коли в Україні були відкриті зали гральних автоматів, то до онлайн-казино ставлення було обережне. Тобто ти бачиш автомат перед собою, розумієш куди ти кидаєш гроші і звідки очікуєш виграш. Коли ці зали зачинили, то людей вже привчили до того, що з онлайн-казино можна мати справу. І тут виникає проблема: які б обмеження ми не запроваджували, все одно залишаються онлайн-казино, залишаються люди, які звикли там грати, до того ж з комфортом для себе – не виходячи з дому, до того ж без будь-яких обмежень і контролю. Які обмеження поставити тут, над цим мають працювати і МВС, і НБУ, і Міністерство економічного розвитку, і Мінфін, бо якраз цей сегмент дуже складно контролювати», – пояснює економіст.

Євген Олійников наводить приклади інших країн у регулюванні в сфері гральної індустрії: скажімо, у США застосовують обмеження на місця розташування таких закладів, на вік відвідувачів, у Європі так само, переважно створюються окремі зони для грального бізнесу. Одним з ефективних обмежень для малозабезпечених людей експерт вважає обсяг ставок, який людина може зробити від початкової суми, у разі програшу казино забороняє людині продовжувати гру.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG