Доступність посилання

ТОП новини

Непотріб на переробку. Як позбутися пакета з пакетами?


Киян закликають здавати поліетиленовий непотріб на переробку
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:02 0:00

Поліетиленові пакети від початку листопада приймають у ста столичних відділеннях «Київміськвторресурси». Впізнати спецпункт легко: зелений рундук із жовтим дахом.


«Ми не сподівались такого ажіотажу, що люди так жваво відреагують. Але насправді не дуже багато людей понесли ці пакети, пакет пакетів до приймальних пунктів. Набагато легше там лайкати, набагато легше писати коментарі», – каже Сергій Волков, координатор проектів «Київміськвторресурси».

За один кілограм поліетилену пропонують півтори гривні. Заробіток – не похизуєшся. Але підприємці сподіваються, що фінансовий мотив для людей, які принесуть пакети, усе ж не вирішальний.

«Ми розуміємо, що це дуже символічно і дуже мало, але якщо проект буде рухатися далі і буде достатня кількість пакетів, ми сподіваємося цю ціну підвищити», – зауважує Волков. Зізнається, що вони з колегами довго не бралися за переробку поліетилену – сумнівалися, що справа для них самих виявиться прибутковою. Але врешті зважилися, бо вірять, що суспільний запит на це надалі зростатиме.

За останні 60 років у широкому обігу поліетиленові пакети перетворилися з витривалішої заміни паперових на екологічну проблему.

Поліетилен не токсичний, але період його розпаду – від 100 до 400 років. Тож, коли велика кількість його потрапляє у навколишнє середовище, це порушує нормальний режим екосистем.

Відео-Інфографіка «Історія поліетиленової експансії»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:51 0:00

У 2000-х кількість випущених із конвеєра пакетів сягала близько 5 трильйонів штук. Коли у північній частині Тихого океану відкрили сміттєвий острів площею понад мільйон квадратних кілометрів, захисники довкілля почали бити на сполох.

Два роки тому Євросоюз ухвалив закон про скорочення обігу одноразових упаковок на 80% до 2019-го, після чого низка європейських країн запровадили на них заборону або податок.

Сьогодні «сміттєве питання» – один із пріоритетів і для Мінприроди. Адже сміття тримає в облозі близько 2% території України. Це можна порівняти з площею Чернівецької області. До кінця цього року відомство обіцяє презентувати національну стратегію поводження з відходами. У вересні запустили інтерактивну карту, що дозволяє поскаржитися на несанкціоновані сміттєзвалища. Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що наразі його команда працює над другою сторінкою цієї карти, де буде розміщена інформація про пункти прийому всіх можливих видів відходів, які можна утилізовувати.

Остап Семерак
Остап Семерак

Питання не тільки у збиранні. Питання в тому, як їх будуть утилізовувати
Остап Семерак

«Влаштування таких пунктів, звичайно, треба калькувати чи мультиплікувати на інші регіони, але питання не тільки в збиранні. Питання в тому, як їх будуть утилізовувати», – наголошує Семерак.

У «Київміськвторресурси» стверджують, що зібране збираються пустити на виробництво пластикових труб та нових пакетів.

Екологи вважають, що переробка поліетилену є необхідною для України альтернативою спалюванню – вкрай небажаній практиці. Оскільки внаслідок горіння поліетилену утворюються хімічні сполуки, шкідливі для здоров’я людини.

Як варіант, паралельний до переробки, – обмежити обіг. Проект закону щодо зменшення кількості одноразових упаковок обговорюється впродовж останніх шести років. Але безуспішно. Верховна Рада відхиляє його, вказуючи на відсутність задовільної альтернативи. Побоюються здійняти хвилю безробіття, закривши низку підприємств, що їх виготовляють і розповсюджують.

Як переробляють сміття в Києві (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:42 0:00

Між тим, насьогодні заборона або податок на одноразові упаковки діє у більш ніж 40 країнах світу. Приміром, у Франції, що відмовилася від них чотири місяці тому, покупцям пропонують замінити їх на багаторазові або біоторби, виготовлені з матеріалів рослинного походження.

  • Зображення 16x9

    Ярослава Куцай

    Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG