Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:47

«Останні протести є ілюстрацією того, чи був проплачений Майдан» – соціопсихолог


Учасники акції протесту біля Національного банку України. Київ, 15 листопада 2016 року

Учасники акції протесту біля Національного банку України. Київ, 15 листопада 2016 року

Мітинги у Києві, організатори яких заявляли про початок «третього майдану», виявилися не такими й масовими, а частину їхніх учасників помітили у отриманні оплати за кілька годин стояння під прапорами політичних сил. Протести щодо тарифів та за підвищення соціальних стандартів організатори вже вирішили перенести на більш пізні дати, а оголошена безстроковою акція під Національним банком ще триває. Про перший день демонстрацій під НБУ місія ОБСЄ відзвітувала як про проплачену акцію. Кореспонденти Радіо Свобода теж зафіксували свідчення про оплату мітингувальникам за участь в акції. Зі слів учасників, вони отримують 125 гривень за 5 годин на морозі.

У своєму звіті за 14 листопада, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ заявила про факти оплати за участь в акції протесту біля будівлі Національного банку.

«Два учасники мітингу окремо повідомили СММ, що їм буде виплачена сума, еквівалента майже 10 доларів (близько 260 гривень) за участь у демонстрації», – мовиться у звіті.

Місія ОБСЄ спостерігала за акціями протесту біля будівлі Нацбанку, організованими політичною партією «За життя». В акції, за даними спостерігачів, брали участь близько 1 200 людей, серед яких 70% становили жінки похилого віку.

«Представники місії зафіксували, що близько 20–30 молодих людей у цивільному одязі зупиняли учасників протесту й запитували їх, куди ті йдуть, коли вони намагалися покинути демонстрацію», – мовиться у звіті.

У СММ ОБСЄ також заявляють, що спостерігачів зупинили люди, які стверджували, що вони є «групою швидкого реагування» партії «За життя».

Розмови про оплату за протест зафіксували і журналісти Радіо Свобода.

Організатори мітингу, головною вимогою якого була відставка голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, факт оплати заперечують.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Як «вербують» студентів – найменше грошей отримують учасники проплачених акцій

Радіо Свобода поспілкувалось із чоловіком, який брав участь у проплачених мітингах, Андрій (ім’я змінене) розповів, що коли він проживав в студентському гуртожитку, це була звичайна практика. Серед студентів чимало «кураторів», які вже налагодили зв’язки із замовниками акцій і швидко збирають для цього учасників серед жителів гуртожитку.

Гроші, розповідає Андрій, для студентів ніколи не зайві, особливо для тих, хто з малозабезпечених родин. Витрачали заробіток з мітингів на їжу або на алкоголь та розваги. За такою самою схемою скупали і голоси під час парламентських виборів. За голос платили 300 гривень, розповідає Андрій, для отримання коштів, необхідно було показати фото свого бюлетеня із потрібною позначкою.

У всіх цих схемах найменше грошей отримували мітингувальники, посередники ж завжди залишали собі більше грошей, розповідає Андрій. Сам хлопець зізнається, що брав участь в акціях за оплату до подій на Майдані.

Депутати обговорюють між собою протести під Радою – Береза

Позафракційний депутат Борислав Береза зауважує, що на будь-яких мітингах, навіть тих, де людям платять, частина людей бере участь з власних переконань. Але саме через присутність проплачених активістів відбувається дискредитація протестного руху.

Людей привозять як худобу

Коли під державними закладами з’являються мітинги, то про них говорять між собою депутати, каже Борислав Береза. При чому одні дорікають тим, хто нібито їх «замовив», а інші спростовують ці закиди, в подальшому обидві сторони міняються місцями, розповідає депутат. Він вважає, що з таким явищем, як «проплачені протести» треба боротися

«Ми маємо розуміти, що це незаконно, коли людей привозять як худобу, привозять до міста і змушують що-небудь говорити. Люди, якщо вони хочуть, самі вийдуть і скажуть. Так було на першому Майдані, так було і на другому Майдані», – зауважує Борислав Береза.

В українців зараз різні інтереси, тому масових протестів не буде – експерти

Проплачені акції є в усьому світі, вони завжди існували і нікуди не подінуться й надалі, вважає Вадим Васютинський, завідувач лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

От люди хочуть заплатити, мають гроші, а Майдану в них не виходить. Тому що Майдан – це явище соціально-психологічне

«Це дуже яскрава ілюстрація того, чи був проплачений Майдан. От люди хочуть заплатити, мають гроші, а Майдану в них не виходить. Тому що Майдан – це явище соціально-психологічне. Коли є готовність у масах вийти протестувати і боротися за щось», – пояснює соціопсихолог.

Попри високе незадоволення в суспільстві, українці не готові виходити на масові протести і причиною цьому є надто різні інтереси, заради яких люди готові протестувати, вважає Вадим Васитинський. Тож за таких умов можливі лише невеликі локальні акції.

Політична карикатура Євгенії Олійник

Політична карикатура Євгенії Олійник

В опитуванні Центру «Соціальний моніторинг» люди висловлювались, що готові вийти на протести у разі різкого погіршення матеріального становища, але тут важливим чинником стає політичний момент: українці не вважають за доцільне виходити з власних переконань на протести під політичними прапорами, розповідає Дмитро Дмитрук, директор Центру.

Політичне забарвлення зараз більше відштовхує людей, ніж спонукає до участі

«Політичне забарвлення зараз більше відштовхує людей, ніж спонукає до участі. Принципові позиції: захист вкладників, зниження тарифів, підняття рівня життя – вони хвилюють всіх людей і всі скажуть «Так». Але, коли люди бачать конкретну акцію і вона має політичне забарвлення (опозиційне чи провладне), більшість людей намагаються від цього дистанціюватися. Ми зараз не маємо людей, які могли б зібрати під свої гасла та цілі дуже велику масу людей», – наголошує соціолог.

В проплачених акціях беруть участь ті люди, для яких це стало вже професійною діяльністю, але в переважній більшості, люди малозабезпечені, і це здебільшого пенсіонери. Проте такі акції не зможуть набути широкої соціальної підтримки, зауважує експерт.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG