Міністерство закордонних справ Киргизстану повідомило у п’ятницю про затримання громадянина їхньої країни за підозрою у зв’язках із пранкерами, які влаштували телефонну розмову президентів Петра Порошенка і буцімто Алмазбека Атамбаєва. Про це повідомили у прес-службі дипломатичного відомства у Бішкеку. Повідомляють, що затриманий перебуватиме під вартою до з’ясування обставин справи. Напередодні речник президента України Петра Порошенка Святослав Цеголко заявив, що до інциденту із псевдорозмовою між лідерами України та Киргизстану причетні представники ФСБ Росії за посередництва представників МЗС Киргизстану. 17 листопада в інтернеті Володимир Кузнєцов, російський пранкер під псевдо «Вован», опублікував аудіозапис розмови з начебто президентом України Петром Порошенком. На цьому записі він представився президентом Киргизстану.
Другого листопада на офіційному сайті президента України з’явилася інформація про телефонну розмову президента Петра Порошенка з Алмазбеком Атамбаєвим, під час якої сторони обговорювали «можливі альтернативні маршрути перевезень української продукції до Киргизстану». Водночас в Адміністрації президента Киргизстану спростували факт телефонної розмови Атамбаєва з президентом України.
В Міністерстві закордонних справ України вважають, що метою провокації з псевдо-телефонною розмовою між Порошенком і Атамбаєвим було перешкодити просуванню Україною в ООН резолюції про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.
Лідер фракції «Киргизстан» у парламенті тієї країни Алмазбек Батирбеков прокоментував Радіо Свобода цей інцидент із псевдорозмовою президентів так: «Це – проблема України. Вони можуть говорити про різні звинувачення, але це не додасть поваги до них як до дипломатів. Щоб тінь не впала на владу України – виправдовуватися повинні вони, нам виправдовуватися немає за що. Неправильно вважати, що якщо українська сторона щось говорила, то киргизька влада повинна розслідувати. Це їхній недогляд, вони не догледіли».
Український політолог Олеся Яхно – на прохання Радіо Свобода – прокоментувала ситуацію довкола псевдорозмови президентів Порошенка та Атамбаєва.
– На мій погляд – цей прецедент у першу чергу принижує саму Російську Федерацію. Тому що, якщо Російська Федерація на повному серйозі видає політику, а тим більше геополітику за пранкерство – тобто телефонне хуліганство такого масштабу – то це показник в першу чергу того, до чого звелася сама політика Російської Федерації. Це, до речі, не лише стосується України.
Ми пам’ятаємо, коли відбувався конкурс «Євробачення», то пранкери російські від імені міністра культури України телефонували – якщо я не помиляюся – в Болгарію, здається, з тим, щоб запитати, як та чи інша сторона голосуватиме під час конкурсу по «Євробаченню». Тому це не лише стосується того, що українську сторону вдалося показати в такому вигляді, що начебто можна подзвонити в Україну, або зімітувати дзвінок між українським президентом та президентом Киргизстану. Це стосувалося й інших країн.
Рівень Російській Федерації – це не рівень кустарності і якогось просто хулігана – це має підтримку на найвищих рівнях
Це лише говорить про те, що рівень того, як це організовується в Російській Федерації – це не рівень кустарності і якогось просто хулігана – це означає, що це має підтримку на найвищих рівнях у Російській Федерації.
Я особисто, будучи учасником тих чи інших програм у Російській Федерації – про це багато хто знає, сама спостерігала як один із пранкерів на повному серйозі зателефонував предстоятелю Української православної церкви Київського патріархату Філарету (від імені Семена Семенченка зателефонував), і там теж це видається на повному серйозі як тема, яка піддається дискусії, яка обговорюється, і люди навіть не усвідомлюють, наскільки це є образливо для віруючих, незалежно від того, до якого патріархату вони належать.
Коли, в принципі, такі маніпулятивні технологічні речі світського життя можуть застосовуватися до церковної особи. Тому в даному разі це, в першу чергу, не свідчить про те, що там хтось принизив українську сторону. Це передусім показник того – до чого звелася політика держави Російської Федерації, яка претендує на статус лідера регіонального і світового, і це як вона бачить себе в цій політиці.
Треба мати доступ до телефонів, забезпечити цей зв’язок і потім це видається на повному серйозі як серйозна перемога Росії для того, щоб виставити Україну в якомусь неприглядному світлі
Це ж не розмова одного політика з іншим, а залучаються телефонні хулігани на рівні держави – тому що треба мати доступ до телефонів, забезпечити цей зв’язок і потім це видається на повному серйозі як серйозна перемога Росії для того, щоб виставити Україну в якомусь неприглядному світлі.
– Хто які має зробити з цього висновки?
– Я думаю, що тут не варто шукати, хто винуватий – чи це Україна, як це відбувалося.
Висновки необов’язково мусять бути публічно озвучені, але висновки зробить і українська сторона щодо більш ретельного підходу, і киргизька сторона
Я думаю, що висновки необов’язково мусять бути публічно озвучені, але висновки зробить і українська сторона щодо більш ретельного підходу, і киргизька сторона – оскільки так чи інакше все одно там було залучене ім’я президента Киргизстану, навіть якщо він до цього – як стверджує киргизька сторона – не причетний. Але все одно там було його прізвище. І це теж намагання якби дискредитувати не лише Україну, а й того, від псевдоіменем якого вели розмову російські пранкери.
А щодо самого змісту дискусії – так там президент України якраз навпаки демонструє повні знання і підхід, які відповідають внутрішньо-українським підходам
А щодо самого змісту дискусії – там якраз президент України, а ми знаємо, що російські пранкери виклали таку обмежену версію – а більш повну версію виклала сама українська сторона – так там президент України якраз навпаки демонструє повні знання і підхід, які відповідають внутрішньо-українським підходам і розділяє значна частина громадян і що стосується Донбасу, і що стосується Криму – тому змістовно тут українська сторона якраз не виглядає дискредитованою. На рівні безпеки, я думаю, що всі зроблять висновки – в тому числі і, безумовно, Україна.
Якби в цьому не було політичного інтересу з боку самої верхівки російської влади – ніхто б ніколи телефонні дзвінки пранкерів (вдумайтеся – телефонних хуліганів!) не обговорював у політичних програмах на федеральних телеканалах Російської Федерації. Те, що в цьому є прямий політичний інтерес – це такий підхід до того, як це потім висвітлюється. Він вже про це свідчить.
