Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 17:16

«Наш євроскептицизм доводить, що українці – це європейці» – експерт


Плакат Юрія Неросліка

Плакат Юрія Неросліка

Київ – 21 листопада 2013 року в Києві розпочався Євромайдан; серед вимог його учасників були проведення курсу на зближення України з ЄС у царині зовнішньої політики, подолання корупції і глибинне реформування держави у політиці внутрішній. Через три роки з вимог Євромайдану виконано хіба що пункт про євроінтеграцію – у червні 2014 року Україна та Євросоюз підписали Угоду про асоціацію. Але, судячи з результатів соціологічних опитувань, темп і рівень взаємин між Києвом і Брюсселем не задовольняють українців, серед яких побільшало євроскептиків.

Починаючи з другої половини 2015 року, соціологи фіксують зростання євроскептицизму в Україні. Так, минулого року (порівняно з майданівським 2014 роком) підтримка вступу України до Євросоюзу знизилась з 57 відсотків до 51-го, що засвідчили данні соцопитування фонду «Демократичні ініціативи» і Центру Разумкова. Цього року науковці зафіксували збільшення кількості українців, які не вірять в лібералізацію візового режиму з Європейським союзом, а кількість євроскептиків склала 25 відсотків.

При цьому, як і рік тому, більшість українців вважають Росію державою-агресором і виступають проти гіпотетичного вступу України до Митного союзу. І майже половина населення країни вважає, що найкращим варіантом забезпечення безпеки України був би вступу до НАТО, повідомляють соціологи.

Від соціальної скрути – до євроскептицизму

Свою роль у зростанні євроскептицизму в Україні зіграла, серед іншого, нівеляція ідеї євроінтеграції унаслідок корупційних скандалів за участю «євроінтеграторів», визнають експерти.

На їхню думку, для багатьох українців ЄС асоціюється з соціальною справедливістю і певним рівнем матеріального добробуту, які відсутні в Україні.

«Для того, аби відчувати себе європейцями повною мірою, українцям потрібні: певний рівень матеріального добробуту – так вважають 47 відсотків населення; відчуття захищеності з боку закону (понад 33 відсотки); повага до цінностей демократії та прав людини (23 відсотки українців) і можливість їздити до інших європейських країн без віз», – зауважують експерти центру «Демократичні ініціативи», аналізуючи результати цьогорічних соціологічних опитувань.

Ще одна причина збільшення скептичних настроїв щодо ЄС – це побачена українцями потужна європейська бюрократична машина: як відзначають фахівці, на тлі військової агресії Росії проти України багато українців вважають недостатньою допомогу з боку ЄС. Українцям набридла постійна «глибока стурбованість» і «занепокоєння» європейських політиків та чиновників, вони хотіли би бачити з боку Євросоюзу більш дієву підтримку України. Так вважає експерт з питань європейської безпеки та євроінтеграції Павло Жовніренко.

Павло Жовніренко

Павло Жовніренко

«Наш євроскептицизм доводить, що українці – це європейці»

До того ж, на думку Жовніренка, українці своїм скептицизмом «підтримали» європейців. Адже в Євросоюзі також зростає кількість тих, хто скептично (а то і негативно) ставиться до перспектив ЄС. А Україна – це європейська країна, яка підтримує тісні зв’язки із західними партнерами, каже експерт.

Наш євроскептицизм доводить, що українці – це європейці, оскільки в Європі так само збільшилась кількість скептиків

«По-перше, наш євроскептицизм доводить, що українці – це європейці, оскільки в Європі так само збільшилась кількість скептиків і це позначається на результатах виборів у європейських країнах. А по-друге, в українців живе якийсь підсвідомий страх перед супер-організацією, супер-союзом, у який може увійти Україна. Тобто, боролись за незалежність України і вибороли цю її незалежність від Радянського Союзу, а тепер виходить, що Україна має, можливо, увійти в інший союз», – пояснив Жовніренко в інтерв’ю Радіо Свобода.

При цьому фахівець не бачить протиріччя між прагненнями до зближення українців к Євросоюзом і бажанням лишатись осторонь як ЄС, так і СНД чи інших міждержавних утворень.

«Одна справа – це рух до Європейського союзу, тобто виконання усіх тих вимог, які поставив перед Україною ЄС, бо вони співпадають з вимогами громадянського суспільства (цивілізована країна, без корупції, з чиновниками, підзвітними народу тощо). Це – те, що українці в Європі сприймають і чого вони хочуть, але не хочуть супер-централізації», – пояснив Жовніренко.

Недовіра до влади – джерело євроскепсису

Скепсис багатьох українців щодо євроінтеграції пов’язаний із загальною недовірою до чільної влади, яка компрометує саму цю ідею. Адже рівень корупції, політична боротьба поміж політичними силами та олігархічними кланами призводять до розчарування суспільства у здатності влади реформувати державу «по-європейськи». А без цього життя пересічних українців не досягне більш-менш європейського рівня та якості, зауважила політолог Центру соціальних досліджень «Софія» Валентина Романова на брифінгу в прес-центрі агенції «Українські новини».

«Питання, які хвилюють українських громадян – такі, як корупція, інфляція, девальвація національної валюти, навіть геополітичні питання – їх, швидше, сприймають як похідні, без яких неможливо досягти економічного розвитку держави», – наголосила Романова.

У дослідженнях Фонду «Демократичні ініціативи» політолог Олексій Гарань та аналітик Олексій Сидорчук зазначили, що через три роки після Євромайдану влада не задовольнила вимоги суспільства – не провела реформ, не подолала корупцію тощо. Рушієм реформ в Україні є не влада, а громадянське суспільство. Як зауважують експерти, Україна залишилась країною, де «досягнення ідуть пліч-о-пліч з невдачами».

«Українське громадянське суспільство лишається рушієм перетворень, хоча прогрес у здійсненні реформ далеко не завжди очевидний. Висока якість ухвалених законів часто контрастує з нездатністю влади їх впровадити. І хоча надія залишається, довіра до політичних акторів продовжує падати. У той час як прем’єр-міністр Володимир Гройсман і президент Петро Порошенко мають тісні стосунки, розпад парламентської проєвропейської коаліції значно зменшив їхню базу підтримки, змусивши працювати з позафракційними і пов’язаними з олігархами депутатами», – зазначають Гарань і Сидорчук у дослідженні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG