Свій шлях до американської мрії багато українців починали не у штаті Вашингтон. Але саме тут, у дощовому Сієтлі вони таки знайшли своє місце під сонцем.
Віктор Коструб приїхав до США дев’ятнадцятирічним, а у 22 із товаришем відкрив компанію.
«Ми своїми руками вирили глибокий підвал, щоб можна було поставити перші верстати. Ти не міг тоді просто піти і взяти щось в оренду, тому що не мав грошей, щоб це зробити», – згадує генеральний директор компанії Віктор Коструб.
Ідея від початку була проста – виготовляти атрибутику для здебільшого спортивних заходів. Але на той час хлопці не мали ані досвіду, ані авторитету. Півроку Віктор просидів на телефоні.
«Думаю, були сотні, сотні відмов», – каже Віктор.
Перше «так» хлопцеві зі слабкою англійською і сильним акцентом сказали в Асоціації фігурного катання. Віктор пам’ятає, розмову до найменших дрібниць.
«Мені здавалось, що мені це почулось. Я хотів, щоби вона повторила. Але вона далі продовжує: я хочу сказати, чому ми вирішили укласти з вами контракт. А я думаю: «Вау, а мені то як цікаво!» «Because you were very persistent». На той час я не знав навіть, як перекладається це слово «persistent». Біжу, беру словника. Сам про себе я здогадуюсь, що, мабуть, це синонім слова «smart» – розумний. Як же я був здивований, коли дізнаюсь, що це не розумний, а наполегливий», – переказує свої враження Віктор Коструб.
А далі справи пішли: не менше контракту на тиждень, переговори, нові клієнти.
Слава Гуга, який приєднався до компанії у 1997 році, каже: на власному прикладі пересвідчились, що США дає рівні можливості усім. Головне – робити свою справу добре.
«Навіть важко сказати, чому вони довіряли. Я думаю, вони бачили по нас, що ми як сказали, то зробимо», – зазначає регіональний директор компанії Слава Гуга.
Зараз компанія має 23 офіси у США, які обслуговують сотню подій щотижня. Тут, у Сієтлі, і досі кожен принт виготовляють вручну.
«Я виставляю рамку на цей рисунок, щоб воно усе співпадало. Кидаємо фарбу, це третій колір. Трохи не сходиться, треба трішки поправити вгору», – показує і пояснює технологічний процес один із працівників.
Вдалий принт – під гарячий прес. Мить – і одяг із символікою готовий. За 26 років на ринку компанія виготовила стільки футболок, що вистачило б кожному громадянину України.
«Маємо український прапор і американський», – показує Слава і розповідає, що хоч компанія їхня американська, про Україну не забувають:
«Ми, дійсно, додержуємося того і пам’ятаємо, що ми – українці. Кожна людина, я думаю, звідки вона виїхала, повинна цінувати свою державу, країну».
Гуманітарна допомога, інвестиції, бізнес-зв’язки. У такий спосіб українські підприємці у США пам’ятають про батьківщину, каже Валерій Голобородько. Він теж успішний бізнесмен, а віднедавна – почесний консул України у штатах Вашингтон і Орегон. Розповідає, що за минулі два роки місцеві українці відправили додому лише медичного обладнання на півтора мільйона доларів.
«Перший контейнер був відправлений на головний військовий госпіталь міста Києва, це близько 800 тисяч доларів. Другий контейнер був відправлений на Дніпровський військовий госпіталь, 781 тисяча доларів», – каже він.
Третій контейнер медичного устаткування Валерію Голобородьку запропонували безкоштовно знайомі із партнерської організації. Так само через власні бізнес-зв’язки і на довірі почесний консул нині будує мости між підприємцями України і США.
«Я з багатьма говорю про те, що варто йти в Україну. Це якраз той час, коли варто вкладати, інвестувати в Україну. Тому що через декілька років в Україну буде важче і фінансово дорожче інвестувати. Я просто рекомендую спілкуватися і працювати з тими людьми, яким я довіряю. Я знаю, що вони далекоглядні, вони не думають про якусь одномоментну наживу», – переконаний Валерій Голобородько.
Але багато бізнесменів, визнає він, поки не наважуються інвестувати в Україну. Корупція відвертає від держави гроші. Адже зрештою, кажуть місцеві українські підприємці, якби умови ведення бізнесу були прозорими, а економіка більш стабільною, свою американську мрію могли б здійснити і в Україні.
