Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:41

Європа вступає в нову еру націоналізму – Єрмоленко


Ілюстраційне фото. Акція «Ми - європейці!» на Михайлівській площі. Київ, грудень 2011 року

Ілюстраційне фото. Акція «Ми - європейці!» на Михайлівській площі. Київ, грудень 2011 року

Хвиля євроскептицизму докотилася до України. Дедалі більше українців усвідомлюють, що вступ до Європейського союзу є дедалі примарною перспективою і готуються до життя «між Європою і Росією». З іншого боку, як наголошує український філософ та публіцист Володимир Єрмоленко, європейський проект сам дуже сильно себе дискредитує, і це не дозволяє йому думати про розширення.

– Чому, на Вашу думку, через три роки після Євромайдану та Революції гідності, коли українці гинули за європейські цінності, дедалі менше українців бачать майбутнє України в об’єднаній Європі?

– Я думаю, що є дві причини – внутрішня і зовнішня.

Реформи не дали такого можливого казкового результату, як люди сподівалися

Внутрішня причина полягає в тому, що реформи не дали такого можливого казкового результату, як люди сподівалися. Але, по-перше, є реальність, яку дуже складно змінити. По-друге, є проблеми з політичною волею високопосадовців. Реформи йдуть, але вони йдуть досить повільно.

Інша річ полягає в тому, що ці реформи не зачіпають економічного стану людей. Тобто, люди не стають заможнішими, навпаки, люди біднішають. Дуже часто з цими новими тарифами, з деякими іншими речами, з девальвацією люди набагато збіднішали після Майдану. Тому це внутрішня причина.

Європейський проект сам дуже сильно себе дискредитує

Зовнішня причина полягає в тому, що в світі, в якому ми зараз живемо, європейський проект сам дуже сильно себе дискредитує. Бачимо «Брекзит», бачимо вибори-праймеріз у Франції, бачимо перемогу Дональда Трампа, бачимо багато інших речей, бачимо затягування з безвізовим режимом.

Українці дедалі більше відчувають себе в обложеній фортеці

Українці дедалі більше відчувають себе в такій собі обложеній фортеці. І тому, наприклад, дуже популярною стає теза, що Україна має користатися з досвіду Ізраїлю. Багато людей готують себе до того, «що робити в умовах, коли російська агресія продовжується, а західної підтримки, наприклад, немає»?

– Наскільки це реалістичний вихід для України? Оскільки ми знаємо, що українці продемонстрували себе принаймні на Євромайдані як великі прихильники європейських цінностей. З іншого боку, Європу в Україні не вийде збудувати лише на цих цінностях, потрібні ще і інституції, які не з’являться без європейської підтримки.

– Європейський союз продовжує підтримувати Україну, за інерцією можна сказати. Є Угода про асоціацію, ніхто її не денонсує, хоча є проблема з Нідерландами і так далі. Але якщо подивитися в перспективі, велике питання підтримки Америки з новою адміністрацією Трампа, «Брекзит», є великі побоювання, що до влади у Франції прийде Ле Пен. Тоді Меркель буде єдиним сильним політиком, який більш-менш підтримує Україну.

Українці бояться, що за рік-півтора американської і європейської підтримки не буде

В цій ситуації, звичайно, українці бояться, що за рік-півтора американської і європейської підтримки не буде. Навіть такої, якою вона є зараз. Що тоді робити? Тоді дуже складно.

Це буде призводити до побудови більш закритого суспільства

Це буде призводити до побудови більш закритого суспільства, яке живе в ситуації реальної загрози з різних боків.

– Чи може Україна вдихнути нове життя у Європейський союз так, як на це сподівалися багато оглядачів під час і відразу після Євромайдану?

– Якщо чесно, то я думаю, що цей момент вже пройшов. Цей момент був можливий у 2013-2014 роках, але ми бачимо, що тези українців про те, що європейський проект живе і він привабливий, їх не сприйняли в старій Європі. Його не сприйняли в Нідерландах, його не сприйняли або не зрозуміли в Британії, не зрозуміли чи не помітили у Франції.

Зараз все, що відбувається в старій Європі, дуже сильно може повпливати на те, що буде відбуватися в Україні

Я думаю, що зараз, навпаки, ми маємо ситуацію, коли все, що відбувається в старій Європі, воно дуже сильно може повпливати на те, що буде відбуватися в Україні, а не навпаки.

– В яку Європу може інтегруватися Україна, і що до того часу може залишитися від Європейського союзу?

Зараз починається період реакції

– Я думаю, що зараз починається період реакції, і скільки він буде тривати, ми не знаємо. Він може тривати одну владну каденцію, 4-5 років, він може тривати ціле десятиліття.

Якщо Ви подивитеся на програми кандидатів, на найбільш імовірних, на французьких виборах 2017 року, то всі вони кажуть, що маємо покласти край розширенню ЄС. Очевидно, що ці сподівання українців у 2013-2014 роках, що ми хоча б за 5 років станемо членами ЄС, упираються у закритість самого ЄС.

Відповідно, виникає питання, які можливі далі формати? Тут з’являються такі малесенькі цукерки, як безвізовий режим. Бачимо, що і з ним величезні проблеми.

Європейська ідея для самих європейців є чимось в минулому. Тільки мобілізація демократичних і проєвропейських сил може її захистити

Тому мені здається, що зараз, на жаль, кілька років будемо в такій ситуації очікування, і проблема в тому, що європейська ідея для самих європейців є чимось в минулому. Зараз вона перебуває перед величезною небезпекою, і тільки мобілізація демократичних і проєвропейських сил може її захистити.

Українці зараз себе вважають більшими європейцями, ніж самі європейці. Тому що вони вірять в ці цінності

Певною мірою українці зараз себе вважають більшими європейцями, ніж самі європейці. Тому що вони вірять в ці цінності, натомість, у багатьох європейців ця віра втрачається. Але я думаю, що Україна, знову ж таки, не в вакуумі перебуває. Якщо ми подивимося на те, що відбуваються в Європі, то ми бачимо дедалі більшу перемогу націоналізму над космополітизмом, над універсалізмом.

Сильніші будуть версії націоналізму. Питання в тому, яким буде цей націоналізм

Думаю, що в Україні цей процес буде відбуватися так само, бо передумови для цього набагато ясніші – Україна є жертвою агресії і сильніші будуть ті чи інші версії націоналізму. Питання в тому, мені здається, яким буде цей націоналізм: він буде більш ліберальним чи він буде більш авторитарним?

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG