Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 19:51

(Рубрика «Точка зору»)

Жителі російської столиці з власної кишені компенсуватимуть різницю в тарифах на ЖКГ в окупованому Криму і в Росії. Про це йдеться в нещодавньому розпорядженні федерального уряду. Рішення про підвищення тарифів ухвалили ще влітку поточного року. Кримчан це також мало торкнутися. Мабуть, після відомої фрази прем'єра Дмитра Медведєва «грошей немає, але ви тримайтеся» і падіння рівня життя на анексованому півострові, вирішили зайвий раз не турбувати кримську громадськість.

У середньому з липня поточного року тарифи на окупованому півострові зросли на 15-17%. Найбільш істотно підскочила плата за опалення: з 1865 рублів за гігакалорію тепла до 2145 рублів. Такий тариф планували зберегти до грудня поточного року. До початку опалювального сезону ця тема не особливо хвилювала громадськість. З наближенням холодів жителі півострова задумалися, чи потягне сімейний бюджет підвищену «комуналку». Російський уряд знайшов ситуативне рішення: замість кримчан заплатять жителі Москви. Саме на російську столицю, відповідно до урядового розпорядження, припало найбільш істотне зростання тарифів ‒ близько 7%. Далі йдуть Санкт-Петербург, Якутія і Камчатка, де витрати на «комуналку» зростуть на 6%. На третьому місці ‒ Кемеровська область і Башкортостан, де населення платитиме більше на 5,9% і 5,8% відповідно.

У кращому становищі опинилися республіки Північного Кавказу. У Північній Осетії тарифи піднімуть на 2,5%. У Дагестані і Кабардино-Балкарії ‒ на 3,3%. Чечня не надто пішла вперед: уряд Росії підняв їм планку тільки на 3,4%. Документ підписаний прем'єром Медведєвим. У ньому не пояснюються причини підвищення тарифів для того чи іншого регіону. Так само як влада відмовилася пояснити, чому анексований Крим отримав «тарифну амністію».

Насправді, причини прості. Перше – російські уряд завжди намагався вирішити проблеми за рахунок населення. Різницю в тарифах переклали на Москву, жителі якої традиційно мають більші прибутки, ніж решта населення країни. Варто нагадати відомий жарт, що Росія буває двох видів: територія до МКАД і землі, що лежать за московською кільцевою дорогою. Всі роки нафтового достатку російська столиця в прямому сенсі цього слова викачувала з регіонів усі сировинні прибутки, перерозподіляючи їх на користь найбільших державних капіталістів, силовиків і федеральної бюрократії.

Москва живе в XXI столітті, але варто від'їхати від неї на сотню кілометрів, як мандрівники потрапляють у середину минулого століття. Кругом бездоріжжя, занедбані села, відсутність транспорту, інтернету, нормального зв'язку та цивілізованої соціальної інфраструктури. Логіка проста: москвичі ‒ найзаможніші, нехай вони і платять за «сакральний» півострів.

Російським обивателям майже офіційно запропонували підтримати «Кримнаш» з власної кишені. Для Кремля такі рішення мають не тільки рутинне бюрократичне, але й політичне значення. Подібні новини ‒ своєрідна пробна куля. Громадськість, таким чином, перевіряють на готовність з власної кишені підтримати збанкрутілий «Кримнаш».

Сумнівно, що жителі столиці протестуватимуть, але подібні тенденції насторожують багатьох. Навіть у перший рік анексії, коли тема Криму була в мейнстрімі, соціологічні дослідження показували, що російські обивателі наче й раді «приєднанню» півострова, але платити за нього з власної кишені вони не хотіли. Наприклад, дослідження, проведене в грудні 2014 року на замовлення «Німецької хвилі», показало, що 67% респондентів не готові відмовитися від частини своїх прибутків заради того, щоб Крим у перспективі став економічно успішним «регіоном». Підтримати «Кримнаш» дзвінкою монетою погодилися тільки 23% опитаних. За останні два роки Кремль замовляв безліч досліджень, які використовували винятково в пропагандистських цілях, але питання про необхідність утримувати територію за свій рахунок вже не ставили. Логічно буде припустити, що за цей час охочих розщедритися на «сакральний» півострів стало ще менше.

У будь-якому випадку Кремль прагнутиме перекласти на обивателів фінансову відповідальність за окупований півострів. Іронія ситуації полягає в тому, що російські пенсіонери вже третій рік віддають частину своїх грошей «на Крим». Ще влітку 2014 року міністр фінансів Антон Силуанов бадьоро повідомив, що уряду ніде взяти додаткові 243 мільярди рублів, адже пенсійні гроші пішли на утримання анексованого півострова. Відтоді і до сьогодні пенсійні накопичення формально вважаються «замороженими», а російським пенсіонерам відмовили в індексації виплат. Замість цього їм запропонували разову подачку в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Буквально днями російський президент Володимир Путін з помпою підписав відповідний закон. У реальності за Крим платять не тільки москвичі і пенсіонери, а й усі жителі Росії. Наприклад, чиновники в регіонах без сорому пояснюють населенню, що скорочення пільг і стимулювальних виплат відбулося з вини кримчан, які бігали на «референдум».

Друге – Кремль боїться соціальних катаклізмів на півострові. Прожити на пенсію у 8 тисяч рублів практично неможливо. Цих грошей ледве вистачить на їжу. Не кажучи вже про ліки (дорогі й неякісні) та витрати на «комуналку». У бюджетній сфері ситуація не краща. Заробітна плата в межах 12-15 тисяч рублів у Сімферополі вважається хорошою. Тоді як «відряджені» російські фахівці отримують вдвічі більше.

Кримчани і без того сплачують різні непрямі «податки». У цінах на продукти і промислові товари, які постійно зростають, залежать від іноземних санкцій, поганої логістики (будівництво горезвісного Керченського мосту), корупції та управлінської бездарності кримського «начальства». Поки що ситуація перебуває на рівні «кухонних протестів», але в будь-який момент вона може вийти з-під контролю.

Сергій Стельмах – політичний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

Оригінал – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG