Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:27

У Брюсселі досі не вважають Росію таким глобальним викликом, яким її вважає Україна чи країни Балтії – експерт


Європейський Союз збирається протидіяти російській пропаганді, про що свідчить ухвалена днями Європарламентом відповідна резолюція. У ній, серед іншого, йдеться, що інформація декількох російських ЗМІ, підтримуваних Кремлем, негативно впливає на безпеку та цілісність Європейського Союзу.

Російська інформаційна атака і пропаганда радикальних ісламістів угруповання «Ісламська держава» в резолюції Європарламенту від 23 листопада розміщені на рівних. У документі йдеться, що низка російських проурядових ЗМІ та інформаційні ресурси ісламістів підігрівають страх, сумніви і ведуть до розпаду Євросоюзу.

Одна з депутатів Європарламенту, ініціатор резолюції Анна Фотига вважає, що рівень пропаганди з боку Росії загрожує як безпеці в Європі, так і суверенітету деяких держав.

Ворожа пропаганда і дезінформація спрямовані проти нашого суспільства з боку як Кремля, так і недержавних суб'єктів, таких як угруповання «Ісламська держава»

«Я представляю багато націй Східної та Центральної Європи сьогодні. Ворожа пропаганда і дезінформація спрямовані проти нашого суспільства з боку як Кремля, так і недержавних суб'єктів, таких як угруповання «Ісламська держава». Для того, щоб ефективно протистояти цьому нам, в першу чергу, необхідно мати можливість повністю її ідентифікувати. Європейський парламент не може мовчати про таке життєво важливе питання для європейської безпеки», – каже вона.

У рішенні Європарламенту щодо Росії йдеться передусім про інформаційну агенцію Sputnik та канал Russia Today.

Президент Росії Володимир Путін відреагував на резолюцію у притаманній йому манері, заявивши про обмеження свободи слова.

«Тих наших представників преси, журналістів, які спонукали представників європейського органу ухвалювати такі рішення, я хочу привітати з тим, що вони проводять, мабуть, дуже активно, результативно і талановито свою роботу», – заявив російський президент.

Таким чином Путін, як виглядає, підтримує інформаційну політику, яку здійснюють пропагандисти. Водночас мова може йти про систему пропаганди, а не конкретні видання.

У 2015 році представники 35 країн у Варшаві заявили про необхідність підтримки незалежних джерел інформації російською мовою в країнах «Східного партнерства» і в країнах Балтії для протидії російській пропаганді. Але далі декларацій тоді справа не дійшла.

Журналіст та медійний експерт Отар Довженко переконаний: важливо, що небезпеку російської пропаганди зрозуміли у європейських ЗМІ. Саме вони забили на сполох, тоді як політики все це чудово розуміли і раніше.

Політики прекрасно все розуміють. Але мені здається, що ми маємо вийти трохи з путіноцентричної моделі сприйняття світу і зрозуміти, що для європейських країн ЄС не є такою глобальною страшилкою, як для нас

«Дуже багато про це написано, дуже багато було викривальних матеріалів. Пітер Померанцев книжку написав. Тобто поступово-поступово ті медіа, які ковтали наживку і піддавалися пропагандистським операціям, вони зараз стають більш опірними. Політики прекрасно все розуміють. Але мені здається, що ми маємо вийти трохи з путіноцентричної моделі сприйняття світу і зрозуміти, що для європейських країн ЄС не є такою глобальною страшилкою, як для нас», – каже він.

За його словами, колишній президент України Віктор Янукович, що зараз активізувався в інформаційному полі, цілком може використовуватися Росією для пропагандистських цілей.

«Очевидно, що якщо Янукович почав говорити та свідчити, то це він робить з санкції Кремля. Те, що людина робить з ласки Кремля і є у власності Росіє не діє самостійно і не буде говорити самостійно. Це очевидно», – вважає Довженко.

Публічні виступи колишнього президента-утікача є однією з спроб дискредитувати Україну в очах міжнародної спільноти, а українське керівництво – в очах громадян України. Таку думку поділяє і політолог Олеся Яхно.

«Я вважаю, що це ще одна спроба дискредитації України, як всередені країни – влади (хоча, мені здається, це вже не працює, так і зовнішньо дискредитувати Україну. В цілому, я це пояснюю тим, що Росія найближчим часом буде здійснювати тиск на Україну на різних напрямках. Тому вона не може не скористатися тим, щоби на різних напрямках, у тому числі, так, дискредитувати Україну», – додає Олеся Яхно.

У вересні 2016 року в Україні створили міжнародний інформаційний консорціум «Бастіон», який об’єднав довкола себе групу «Інформаційний спротив», «Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння», «InformNapalm». Серед завдань об’єднання – боротьба з інформаційною агресією з боку Росії. Крім того, створені такі ресурси як «StopFake», програма #Деза на Радіо Свобода.

Важливим кроком з боку держави у протидії російській пропаганді експерти називають заборону трансляції телевізійних каналів та формування переліку заборонених до показу російських фільмів на українському телебаченні. Але проблемою залишається відсутність українського теле- та радіомовлення на значній території Донбасу, зокрема звільненій від проросійських сепаратистів.

Експерта «Центру досліджень армії конверсії та роззброєння» Дмитра Козлов звертає увагу на те, що ухвалення резолюції щодо протидії пропаганді викликало розкол у Європарламенті, адже частина депутатів намагалася його заблокувати.

«Сам факт такого розколу показує те, що європейці не те, що не усвідомлюють масштабу проблеми, вони насправді не вважають Росію таким глобальним екзистенційним викликом, яким її вважає Україна, чи країни Балтії, чи інші країни, у яких від цього багато залежить. Для них це лише одна з проблем – не ключова. Насправді протистояти російському інформаційному впливу, зберігаючи прихильність до тих цінностей, до яких схильна європейська спільнота, я не вважаю можливим. Декларативні наміри це добре, але цікаво буде простежити, які будуть практичні наслідки», – вважає він.

Дмитро Козлов, поділяючи думку про Януковича як «гвинтика» пропагандистської політики Кремля, додає: в такій позиції він перебуває з лютого 2014 року.

Ми своїми ж руками донесли до широких верств населення вчергове російську позицію з усіх питань, пов’язаних із Україною

«У даному випадку це, без сумніву, можна трактувати як інформаційну операцію. Ми своїми ж руками донесли до широких верств населення вчергове російську позицію з усіх питань, пов’язаних із Україною», – каже Дмитро Козлов.

Росія буде й надалі підтримувати будь-яку діяльність, покликану створювати напруженість, невпевненість та нестабільність в українському суспільстві, зауважує він.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG