Брюссель – Лідери держав ЄС у четвер на саміті домовилися щодо пропозиції Нідерландів ухвалити окрему декларацію, яка б розблокувала Угоду про асоціацію. Декларацію, яка, власне, пояснює те, чим асоціація не загрожує ні Нідерландам, ні Євросоюзу. Скажімо, зобов’язанням прийняти Україну до ЄС. Інше рішення, яке ухвалили нині керівники держав та урядів співдружності, – продовження санкційного тиску на Москву.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте прибув на саміт із чіткою позицією: розкол всередині ЄС та зрив процесу ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС і Україною «стане найбільшим подарунком Володимиру Путіну».
І хоча на нинішньому європейському саміті, здавалося, кожен був готовий розблокувати українсько-європейську угоду, президент Європарламенту Мартін Шульц вкотре пояснив: угода не несе жодної загрози ні ЄС, ні Нідерландам.
Я мушу наголосити, що це не розширення ЄС, це асоціація з державою, яка не потребує нічого, крім економічного росту, робочих місць. Якраз ця угода може призвести до цього зростання і збільшення зайнятостіМартін Шульц
«Я мушу наголосити, що це не розширення ЄС, це асоціація з державою, яка не потребує нічого, крім економічного росту, робочих місць. Якраз ця угода може призвести до цього зростання і збільшення зайнятості. І це ще не має чинності», – заявив Шульц.
Власне, документ, підготовлений Нідерландами для обговорення в ЄС, стверджує, що угода не містить зобов’язань для ЄС і країн-членів щодо гарантій безпеки або іншої військової допомоги Україні.
Також ця декларація передбачає, що громадянам України не надається право проживати і працювати в ЄС, а також те, що угода не передбачає додаткової фінансової підтримки України з боку ЄС.
І якщо з цими положеннями країни ЄС загалом погодилися, адже асоціація якраз нічого з цього й не передбачала, то розбіжності до останнього моменту зберігалися щодо можливості у майбутньому для України приєднатися до ЄС.
Угода не суперечить 49-й статті щодо членства в ЄС – заява «Вишеградської четвірки»
У підсумковій декларації написано: «Прагнучи встановити близькі та довготривалі відносини між ЄС та Україною на основі угоди, що базується на спільних цінностях, ця угода не надає Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС і не передбачає зобов’язання надати такий статус Україні в майбутньому».
Країни «Вишеградської четвірки» – Польща, Словаччина, Чехія та Угорщина – наголосили, що українсько-європейська асоціація не є першим кроком до членства, однак вона не суперечить 49-й статті Договору про ЄС. Там йдеться про право кожної країни Європи приєднатися до співдружності.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте повідомляв, що якщо лідери ЄС зможуть дійти згоди 15 грудня, то текст цієї пояснювальної декларації до Угоди про асоціацію його уряд висуне на ратифікацію до парламенту вже 16 грудня. Щоправда, перешкоди можуть також виникнути й на цьому останньому етапі через скептичну налаштованість нідерландського парламенту.
Санкції «невідворотні»
Значно простіше вирішилося питання із продовженням санкційного тиску на Росію. З огляду на невиконання «Мінська» та продовження російської агресії «невідворотним» назвала у четвер рішення щодо продовження санкцій президент Литви Даля Ґрібаускайте.
Щодо санкцій – вже є домовленість. Всі держави-члени розуміють, що це рішення невідворотнеДаля Ґрібаускайте
«Щодо санкцій – вже є домовленість. Всі держави-члени розуміють, що це (продовження санкцій) рішення невідворотне, і відповідні письмові процедури вже запущені», – повідомила вона. Власне, офіційне продовження санкцій на наступні півроку має статися на початку наступного тижня.
Хоч питання «безвізу» і не було у планах саміту, проте не зволікати із його впровадженням закликав дехто із лідерів ЄС, зокрема на так званому «міні-саміті», тобто зустрічі лідерів найбільшої політичної сім’ї – Європейської народної партії.
Тим часом на сайті Європарламенту змінили дату розгляду цього питання. За оновленою, але так само попередньою і не затвердженою, інформацією, лібералізація візового режиму для українців буде висунута на голосування аж 3 квітня. Дату вже до цього кілька раз переносили.
