У Полтаві відбувся всеукраїнський фестиваль фронтових пісень «Пісні, народжені в АТО». Тут співали пісень, які піднімають бойовий дух, грали військовий рок та рок-н-рол. Усі вони про війну та про людей на війні. Автори пісень та віршів – українські воїни. Вони приїхали на концерт, з усіх куточків України, а дехто – прямо з передової.
Фестиваль зібрав більше 10 виконавців: Володимир Сємішкін, гурти «45+», «Мрії Марії», В’ячеслав Купрієнко, Руслан Давидович, Сергій Бойко та інші. Це бійці 30, 79, 81, 93 та 95 десантно-штурмових, механізованих і аеромобільних бригад. Власну, авторську пісню виконала мати загиблого на війні полтавця Наталія Чепіга.
Валерій Глушук з Житомирщини, кандидат історичних наук, полковник Збройних сил України є автором кількох збірок пісень. Він виконував власні твори у школах та вишах, співав їх на вулицях і майданах. За останні два місяці, які Валерій Глушук провів в Авдіївці, він додав до свого творчого доробку іще два десятки композицій.
Це пісні для всіх патріотів України. В них – серце, душа, воля і сила нашого народуВалерій Глушук
«Це пісні для всіх патріотів України. В них – серце, душа, воля і сила нашого народу. Сила тих бійців, які знаходяться там і відчувають серця людей, що чекають їх на цій великій землі», – говорить Валерій Глушук.
Пісня – засіб достукатися до серця, а це 200 відсотків перемоги, вважає боєць 30 окремої механізованої бригади Сергій Кононенко з Луганщини. Нині він викладає геодезію в університеті в Умані, бойові побратими звуть його «Професор».
«Про людей і людські стосунки»
Цікавіше за все писати про людей різних оригінальних і непередбачуванихСергій Кононенко
«В мене є пісні по спеціальностях: для мінометників – мінометна, для шоферів – шоферська, для кухарів – кухарська, для піхоти – піхотна, ці пісні дуже популярні. Цікавіше за все писати про людей, не про машини та вибухи, а про людей різних оригінальних і непередбачуваних. Про людей і людські стосунки», – зауважив Сергій Кононенко.
Вперше концерт відбувся у Дніпрі, потім фронтові пісні лунали у Знам’янці, Кропивницькому, Києві та інших містах України. Полтава стала 9 містом, де відвідувачі аплодували стоячи.
«Дуже сумно, звичайно, сльози котилися по щоках від гордості за хлопців, від гордості що я українка, хоча сама родом з Донбасу», – зізнається відвідувачка фестивалю Світлана.
Треба сумувати так, щоби ворог не побачив твоїх сліз, кажуть автори, пісня повинна підтримувати.
«Пісні, які нам не чужі, я сам був в АТО. Пісні ці знайомі нам, і знайоме те, про що співають у піснях. Рок-н-рол теж підняв настрій, хлопці молодці», – говорить відвідувач Олег.
Фронтові пісні, написані під обстрілами в окопах на Донбасі, можуть мати продовження. Вони – це пам'ять, і якщо людям до неї не байдуже вона житиме вічно, вважають виконавці.
А насамкінець привітали дітей, батьки яких не повернулися з війни. Громада з Уельсу, українці за походженням та їх друзі англійці, передали 76 іменних сюрпризів кожній дитині. Подарунки вручив Святий Миколай.
