«Держава Росія стає на бік ґвалтівника» – активістка про перспективу декриміналізації насильства у сім’ї

Державна дума Росії ухвалила в другому читанні законопроект, який декриміналізує насильство щодо «близьких осіб». Фактично це означає, що з числа кримінально карних злочинів приберуть випадки домашнього насильства. Правозахисники й громадські організації, які виступають проти законопроекту, говорять про те, що таким чином жертви сімейних побоїв виявляться беззахисними – за статистикою, близько половини всіх насильницьких злочинів у Росії відбувається в родині. Прихильники законопроекту вважають, що він необхідний для захисту традиційних сімейних цінностей.

Новий законопроект, який депутати Держдуми Росії одноголосно ухвалили в першому читанні 11 січня, переводить побої щодо «близьких осіб» з категорії кримінальних злочинів до категорії адміністративних правопорушень. Таким чином, якщо законопроект ухвалять остаточно, то замість нинішніх двох років позбавлення волі порушнику загрожуватиме штраф розміром від 5 до 30 тисяч рублів, обов'язкові роботи на строк до 120 годин або ж адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.

Це вже не вперше, коли законодавці намагаються вивести побої з категорії кримінальних злочинів. Влітку 2015 року Верховний суд Росії ухвалив законопроект, яким пропонувалося перенести до Кодексу адміністративних правопорушень (КоАП) відповідальність за побої, вчинені вперше, зокрема випадки домашнього насильства – у цьому варіанті не було категорії «близьких осіб». Кримінальне покарання, за задумом Верховного суду, мали призначати в разі «повторних побоїв», коли людина вже отримала адміністративне покарання, і в разі, якщо насильство було абсолютно «з хуліганських спонукань, мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної або релігійної ненависті».

Через рік, у липні 2016-го, Державна дума ухвалила законопроект, згідно з яким у КоАП залишилися лише побої, вчинені вперше, а за повторне насильство, насильство з хуліганських та інших спонукань, а також насильство щодо «близьких осіб» була передбачена кримінальна відповідальність терміном до двох років. Під поняттям «близькі особи» маються на увазі члени подружжя, діти, батьки, рідні брати й сестри, дідусі та бабусі, усиновителі, опікуни, піклувальники, а також люди, «які ведуть спільне господарство». До липневих змін максимальна санкція за статтею «Побої» була півроку ув'язнення.

Рішення суворіше карати за насильство щодо близьких осіб критично зустріли деякі парламентарі, а також активісти Російської православної церкви та деяких батьківських організацій. Вони назвали зміни такими, що «не мають моральних виправдань і юридичних підстав». Основне невдоволення супротивників змін полягало в тому, що тепер батьків, які вдарили дитину, можуть відправити до в'язниці, а дитину – до дитбудинку.

У заяві, поширеній прес-службою сенатора Олени Мізуліної, яка однією з перших обурилася липневими змінами, йшлося: «За ляпас у сім'ї можна отримати до двох років і тавро «кримінальника» на все життя, за побої на вулиці – штраф до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Така ситуація є неприпустимою. Необхідно виправити кримінальний закон і прибрати ці абсурдні положення».

Уже в серпні 2016 року Олена Мізуліна внесла до Держдуми законопроект, згідно з яким побої щодо «близьких осіб» знову перекочували б із Кримінального кодексу до адміністративного. Цей законопроект незабаром відкликали, але до теми знову повернулися в грудні, після того, як на щорічній прес-конференції Володимира Путіна журналіст інформаційного агентства «Іван-чай», заступник директора Громадського інституту демографічної безпеки Еліна Жгутова поставила питання про те, чому побої з боку незнайомців і з боку близьких родичів, наприклад, у виховних цілях, кваліфікуються і караються однаково.

Президент заявив, що теж «проти перекошених стандартів ювенальної юстиції» і додав, що думав, що проблему вже вирішили.

​
В інтерв'ю Радіо Свобода Еліна Жгутова, яка виступає на підтримку декриміналізації побоїв, виклала докладніше свою позицію:

– Липневі зміни грубо порушують конституційні норми, бо щодо певного кола «близьких осіб» відповідальність передбачається кримінальна, а щодо ширшого кола – адміністративна, що, власне кажучи, суперечить рівності громадян перед законом. Батьки повинні мати право виховувати дітей так, як вони вважають за потрібне. Ми говоримо про презумпцію добропорядності батьків. Якщо вони застосовують якісь методи тілесних, можливо, покарань, то це вже геть крайній випадок, коли не можна вдатися до жодних інших, і це покарання «люблячою рукою».

– Ви говорите про захист дітей. Що Ви думаєте про аргументи супротивників декриміналізації побоїв? Наприклад, що зросте ризик для жінок – жертв домашнього насильства та літніх людей?

– Треба цих правозахисників запитати: а що, до липня все було добре? Чому вони не влаштовували мітинги і пікети? До липня, коли внесли ці абсурдні зміни, – ще раз повторю, антиконституційні – до цього люди боялися бити, тому що незабаром ухвалять кримінальну відповідальність? Це якась маячня! Цифри, які нам завжди пропонуються як статистика, дуже умовні, тому що їх неодноразово спростовували, перевіряли з точки зору офіційної статистики МВС. Не треба забувати, що боротьба з насильством – теж не дуже хороший спосіб. Існує певна програма, західна програма, яка спрямована на те, щоб руйнувати наші сім'ї, щоб дозволяти втручатися з будь-якого приводу, щоб руйнувати довіру. Чому дружина повинна державі довіряти більше, ніж чоловікові, якого вона обрала на все життя, ніхто її не змушував, чому поліція має втручатися у справи сім'ї?

Проти декриміналізації побоїв виступають міжнародні й російські правозахисні організації. Зокрема, відхилити законопроект закликала депутатів російської Думи «Міжнародна амністія». Представники організації вважають, що якщо побої в родині виведуть із-під дії Кримінального кодексу, жертви домашнього насильства залишаться без захисту, а їхні кривдники зможуть уникнути покарання.

Представники правозахисної організації Human Rights Watch вважають, що «ухвалення цього законопроекту відкине Росію далеко назад» і «ризик для жертв насильства тільки збільшиться». «Заяви про те, що побиття родичів є проявом «сімейних цінностей», – це ганьба», – робить висновок дослідниця Human Rights Watch Юлія Горбунова.

За статистикою, яку наводить HRW, тільки за офіційними даними, близько 40 відсотків усіх насильницьких злочинів у Росії відбуваються в сім'ї. При цьому, відповідно до незалежних досліджень, як пишуть HRW, ця цифра може бути і вдвічі більшою – близько 80 відсотків насильницьких злочинів щодо жінок вчиняють чоловік або співмешканець.

Громадський діяч, співзасновник руху «Стоп насильство» Олена Попова, яка виходила з одиночним пікетом до Державної думи в день, коли депутати розглядали законопроект про декриміналізацію побоїв у першому читанні, вважає, що з ухваленням цього закону російська держава остаточно стане на сторону «насильника», а не «жертви», і визнає насильство нормою:

– Держава, особливо наша, має активно стояти на позиції неприпустимості насильства, неможливості схвалення насильства, і звичайно, неможливості гуманного, як зараз кажуть, ставлення до ґвалтівника. Тому що держава зобов'язана стояти на стороні слабшого, тобто жертви. Зараз держава, повністю декриміналізуючи побої, стає на бік ґвалтівника. Держава говорить: знаєте, у нас статистика – 50 тисяч жертв щороку, і серед них 36 тисяч жінок, 11 тисяч дітей, 3 тисячі чоловіків, абсолютно латентна статистика щодо пенсіонерів, і давайте до цього ставитися гуманно – заплатять штраф. Штраф заплатять з сімейного бюджету, я впевнена, куди і дружина, яку ґвалтівник бив, також зробила свій внесок.

Даючи зелене світло ґвалтівнику, кажуть: знаєш, дорогий, ти один раз побив, і все в тебе буде добре, заплати тільки штраф. Це дивно і, на мій погляд, неприйнятно, адже вводить насильство в замкнуте коло. Це коло треба розривати! Тому що щороку кількість жертв зростає, і щороку нам держава повинна говорити: це неприпустимо, жертви, не мовчіть! А нам чомусь держава каже, що насильство – це нормально, і якщо людина вперше зірвалася, ставтеся до цього гуманно. Ні вперше, ні вдесяте, ні ще вкотре скоєне насильство не є нормою, і гуманно до нього ставитися не можна.

– Але при цьому навіть зараз, поки за побої існує кримінальна відповідальність, не дуже багато людей звертаються до поліції з повідомленнями про насильство з боку близьких. Чому?

– Тому що насильство вважається схвальним. Тому що є фрази: «б'є – значить любить», «сама винна», «не винось сміття з хати» тощо. Замикають жертву в подвійному комплексі провини, коли вона боїться, думає, що вона винна в тому, що така ситуація взагалі виникла. І боїться писати заяву, тому що в неї комплекс провини, що вона здасть чоловіка, співмешканця, батька в поліцію. І зараз ще, за законом, справа приватно-публічного обвинувачення, і це добре, тому що жінка написала заяву, і далі вона цю заяву не забере, поки органи поліції не зрозуміють, дійсно це було насильство чи ні. Там немає примирення сторін, і його не повинно бути!

Жінки не пишуть заяви, тому що відчувають себе винними, а коли це стосується пенсіонерів, вони взагалі не будуть писати заяви! Вони будуть думати: Боже мій, це ж мої діти, мої онуки, як же так... І тому люди не біжать до поліції подавати заяви, тому що вони розуміють, що вони державою не захищені. І кожного разу, коли виникає ситуація домашнього насильства, і всі наводять, як контраргумент, «ну, ви знаєте, ось жінки ж не пишуть заяви, жертви не звертаються», – вони не звертаються, тому що у нас пропаганда насильства! Тому що, коли вони звертаються, їм кажуть: слухай, ну, ти що, не ідіота ж, мабуть, обрала собі в чоловіки, ну, йди і розберися по-сімейному, а не відразу починаєш заяви писати... Жертви сексуального насильства приходять писати заяви, а їм кажуть: слухай, ну, сама в короткій спідниці пішла, і чого ти хотіла? Завжди «винна» жертва! Тому жертвам дуже страшно, вони бояться. Зараз є програма, за якою дівчата-волонтери беруть за руку жертв і ходять з ними до поліції писати заяви, пояснюючи їм, що це нормально, що вони не повинні відчувати свою провину, що у них є право на захист.

На платформі Change.org організували збір підписів під петицією проти декриміналізації побоїв. Її підписали вже понад 200 тисяч осіб. 28 січня активісти, які виступають проти декриміналізації насильства в сім’ї, планували провести мітинг на Болотній площі. Мерія Москви заявку відхилила. Організатори мають намір подати нову заявку – на 4 лютого.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода