Сара довго готувалася до радісної для її сім’ї події.
35-річна жінка з північної частини Ірану нещодавно отримала американську візу й забронювала квитки на рейс до Далласа (штат Техас) для себе та своїх однорічного сина та матері. Остання з нетерпінням чекала нагоди побачити свого дорослого сина після п'яти довгих років розлуки. Сариному чоловікові-іранцю без пояснення причини відмовили у наданні візи, але Сара намагалася не падати духом.
Брат Сари, який працює над докторською дисертацією у сфері маркетингу в одному з університетів США, збирався зіграти своє американське весілля у лютому, сподіваючись на возз'єднання з цієї нагоди усіх членів родини, які не бачилися впродовж багатьох років. Його наречена також з ентузіазмом уявляла, як зустрінеться зі своїми іранськими родичами.
Аж раптом новий президент США Дональд Трамп ухвалив указ, який анонсував ще під час своєї передвиборної кампанії. 27 січня на сайті Білого дому з’явилося розпорядження про «захист нації від в’їзду іноземних терористів на територію Сполучених Штатів», який робить нев’їзними іранців та громадян шести інших переважно мусульманських країн на найближчі 90 днів. Тож плани Сари та сім'ї, вочевидь, зірвано.
Я не розумію, чому з нами поводяться таким чином. Ми не зробили нічого поганого
«Я засмучена, я почуваюся знехтуваною. Я не розумію, чому з нами поводяться таким чином тільки тому, що ми іранці. Ми не зробили нічого поганого», – розповідає RFE/RL Сара, яка нині живе у Рашті, столиці провінції Ґілян на південному узбережжі Каспійського моря.
Вона каже, що її мати і брат теж у відчаї. «Мій брат так хотів побачити нас на своєму весіллі. Але ніхто з нашої родини чи родини його майбутньої дружини не зможе там бути», – каже Сара.
Вона повторює те ж, що й багато хто з новоприбулих до США: іранці там «є одними з найбільш високо освічених іммігрантів».
Сара засуджує антиімміграційний указ і називає «расистським», «образливим» та «дискримінаційним».
«Нема жодних законних підстав»
Сара засмучена ще й через те, що, як з’ясувалося останніми днями, змарнувала три роки на подолання низки бюрократичних бар’єрів.
Сполучені Штати та Іран розірвали дипломатичні відносини після революції 1979 року, коли революціонери-ісламісти взяли в заручники представників посольства США у Тегерані. Інтереси Вашингтона в Ірані відтоді представляє уряд Швейцарії.
Для того, щоб подати заяву на отримання американської візи, іранці повинні виїхати в третю країну, що має дипломатичне представництво США, – спершу на співбесіду, а потім, якщо вона виявиться успішною, щоб забрати документи. Сара каже, що для цього їй довелося кілька разів побувати у Вірменії.
«Вірменське посольство США видало мені візу, і це дозволяло мені в’їхати в Америку, але тепер я не маю змоги цього зробити. Це нонсенс. Для цього нема жодних законних підстав», – скаржиться Сара.
Але влада США наголосила на тому, що наявність візи не гарантує в'їзд до країни.
Державний департамент США розглядав Іран як «спонсора тероризму» з 1984 року, посилаючись зокрема на підтримку Іраном «Хезболли», радикальних палестинських угруповань та інших бойовиків на всьому Близькому Сході.
Сподіваючись на диво
Антиімміграційний указ Трампа, що набув чинності минулого тижня, на 90 днів блокує прибуття до США вихідців з Ірану, Іраку, Лівії, Сомалі, Судану, Сирії та Ємену. Він також зупиняє прийом усіх біженців на 120 днів; і на невизначений термін зупиняє прийом біженців із Сирії.
Але швидке виконання порядку, запровадженого адміністрацією Трампа всього за тиждень його президентства, а також неготовність до нього авіакомпаній та аеропортів і американських посольств та консульств вже вилилися у додаткові витрати для системи, спричинили протести й судові позови у США.
На відміну від іранського керівництва, яке є глибоко антиамериканським, багато іранців позитивно налаштовані до США і американської культури в цілому.
Іран був одним із небагатьох місць на Близькому Сході, де громадяни масово вшанували пам’ять загиблих унаслідок терористичних атак, що відбулися 11 вересня 2001 року.
Америка завжди була символом найкращого, але країна, яка не шанує права громадян інших країн, мені здається, в їхніх очах втрачає своє добре ім’я
«Америка завжди була символом найкращого, найрозвиненішою і найдемократичнішою країною у світі, але ці заходи порушують самі американські принципи. Країна, яка не шанує права громадян інших країн, мені здається, в їхніх очах втрачає своє добре ім’я», – каже Сара.
Жінка зізнається, що почувається розгубленою і поки не скасувала бронювання на авіаквитки, щоб потрапити на весілля брата, яке хотіли зіграти 10 лютого. Вона все ще сподівається на диво.
Над матеріалом працювали Голназ Есфандіарі та Ярослава Куцай
