Одним з критеріїв призупинення безвізового режиму для України найімовірніше буде успішність боротьби української влади з корупцією. Про це повідомила виконавчий директор громадського об’єднання «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. За її словами, прогресу у питанні впровадження «безвізу» варто очікувати після затвердження механізму його призупинення. Крім того, аби відслідковувати просування реформ Європейський Союз запропонував «постлібералізаційний моніторинг», розповіла Ірина Сушко в ефірі Радіо Свобода.
– Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Климпуш-Цинцадзе сказала, що на середину лютого заплановано започаткування тріалогу Ради ЄС, Європарламенту та Єврокомісії щодо «безвізу» з Україною. Чи не з’являться у Євросоюзу нові вимоги до України?
Ми сподіваємося, що нових вимог не з’явиться
– Ми сподіваємося, що цих нових вимог не з’явиться. Власне цей тріалог і покликаний погодити всі можливі питання чи сумніви. Дуже прискіпливо спостерігаючи за перебігом процесу до тріалогу, ми можемо сказати, що додаткових якихось питань не з’являлося, окрім питання щодо механізму призупинення. Нагадаю, що це такий інструмент, який дозволятиме Європейському союзу призупиняти безвізовий режим у випадку, якщо міграційні чи безпекові ризики будуть посилюватися.
Зараз ми чекаємо на те, щоб всі інституції остаточно вже затвердили цей механізм і тільки після цього прогрес по «безвізу» для України буде знову рухатися.
– Рада ЄС має розглянути механізм призупинення «безвізу» наприкінці лютого, 27-28 лютого. Наскільки політична кон’юнктура може накластися на процес просування України до безвізового режиму? Наприклад, вибори у Франції і Німеччині?
– Очевидно, що треба зважати ризики і працювати зараз, зокрема Міністерству закордонних справ України, уряду і громадянському суспільству ще активніше на цих напрямках, які справді можуть теоретично внести свій вплив. Водночас все-таки ми сподіваємося, що те, що робиться вже зараз, ті зусилля, які докладаються, повинні спрацювати і процес мусить бути максимально технічним, а не політичним.
– Напередодні Європейський парламент підтримав візову лібералізацію для Грузії. Ми знаємо, що в Молдові безвізовий режим запрацював з квітня 2014 року. Наскільки успішним став досвід Молдови, і чи не міг він стати причиною затягування «безвізу» для України?
– З одного боку, досвід Молдови вказує на те, що сам проект безвізового режиму справді реалістичний. З іншого боку – досвід Молдови вказує на те, що недостатньо тримати фокус уваги на тих перетвореннях, змінах, а по суті реформах, які проводить країна заради «безвізу» лише в період, коли вона його набирає.
Потрібно дбати про стійкість тих змін і тих реформ, які у нас відбулися
Тому що те, що ми зараз бачимо, після вже скасування віз, після того, як фокус уваги був зменшений, декілька реформ точно пішли на спад (у Молдові – ред.). І якраз в нашому випадку потрібно дбати про стійкість тих змін і тих реформ, які у нас відбулися. А вони справді є, і про них, на жаль, мало говорять і, на мою думку, саме значення цих реформ не можна применшувати. І в деяких випадках можна говорити, що вони навіть або рівнозначні, або й більш значущі, ніж сам безвізовий режим. Тому що реформи стосуються абсолютно всіх, а власне безвізовим режимом будуть користуватися ті, хто потребує регулярних, частих поїздок.
Нам потрібно зараз думати над тим, як забезпечити стійкість реформ. І Європейський союз, з одного боку, я би це назвала певною маніпуляцією, але маніпуляцією, яка може бути вигідна нам, запропонував оцей постлібералізаційний моніторинг, який включатиме критерії, індикатори, що даватимуть можливість відслідковувати ситуацію – чи Україна далі просувається в реформуванні, чи відбувається відкат реформ.
– А якщо цей моніторинг покаже відкат, то буде включено механізм припинення «безвізу»?
Для України буде швидше за все запроваджено індикатор якраз боротьби з корупцією
– Так, цілком може бути. Оскільки зараз ще ці критерії формуються, але те, що нам відомо, що для України буде швидше за все запроваджено індикатор якраз боротьби з корупцією. От власне, якщо ця боротьба зупиниться, або не буде далі прогресу, це може стати причиною для того, щоб було поставлене питання про призупинення.
– Пані Ірино, за нашими підрахунками, президент чи інші урядовці більше десяти разів називали якісь точні терміни візової лібералізації. Якось це впливало на популярність цієї ідеї серед населення?
Представники влади припустилися грубих помилок, називаючи чіткі дати, не маючи на те певних реалістичних підстав
– Так, варто визнати, що впливало в бік розчарування. На жаль, в цьому сенсі представники влади припустилися грубих помилок, називаючи чіткі дати, не маючи на те певних реалістичних підстав. Це спричиняло хвилі нерозуміння і роздратування серед громадян.
Це небезпечно через те, що «безвіз» є невід’ємною частиною саме процесу євроінтеграції і тоді люди казали, що не треба нам «безвіз», не треба нам ЄС, він не дотримується обіцянок, тобто це було небезпечною грою. І тому ми неодноразово закликали владу, щоб вона припинила займатися прогнозами і гаданням на кавовій гущі, а займалася просуванням реформ, зокрема в сфері боротьби з корупцією.
