В міжнародних виданнях є публікації про те, як Кремль намагається дискредитувати Мінські мирні угоди, аби перекласти на Київ вину за їхнє невиконання, аби лише б домовитись зі США про скасування санкцій проти Росії. Також чимало публікацій про заяву Дональда Трампа що він, мовляв, не певен, чи контролює Кремль проросійських сепаратистів на українському сході. І Нацбанк України веде наполегливу політику задля того, аби п’ять російських державних банків поступово залишити український фінансовий ринок.
Сайт міжнародної телекомпанії Al Jazeera вміщує статтю журналістки та правозахисниці Галини Койнаш під заголовком «Україна як випробувальний майданчик для «діалогу» Кремля з Трампом».
Підзаголовок статі говорить: якби Україна відвернулася від виконання Мінських угод, тоді у Заходу не було б важеля тиску на Росію.
Авторка звертає увагу, що початок ескалації біля Авдіївки стався одразу після першої телефонної розмови президентів США та Росії – Трампа й Путіна. І що були підстави для стурбованості та навіть розпачу, які лише посилились, коли кремлівський речник сказав, що остання ескалація в Україні довела потребу «діалогу» між США та Росією.
«Виконання Мінських угод – ось що потрібно, а не «діалог». Це, однак, включає припинення вогню, відведення всіх важких озброєнь і, в перспективі, перебирання контролю над українсько-російським кордоном. Але Росія активно домагається скасування пов’язаних з «Мінськом» санкцій без того, щоб виконати взяті на себе зобов’язання», – читаємо в статті.
Автор зазначає, що побоювання деяких українців, що нова адміністрація США може якось домовитись з Росією, щоб обійти положення Мінських угод, не є безпідставними.
Люди з оточення Трампа активно зустрічаються з росіянами і підживлюють надії Москви, що санкції проти неї будуть скасовані, і паралельно провадиться кампанія, аби просунути твердження, що «санкції не працюють» і що Україна, можливо, повинна буде «відмовитись» від Криму в обмін на якийсь варіант врегулювання конфлікту на сході України, пише Койнаш.
В статті читаємо, що санкції, включно з кримськими, міцно вдаряють по Росії і що Кремль прагне їхнього скасування. «Але якщо він сподівався активізувати «діалог» щодо таких домовленостей шляхом ескалації конфлікту – тоді його (Кремля) план, можливо, вдарив по ньому ж самому», – пише авторка.
В статті також говориться, що Росії залишаються варіанти або дискредитації Мінських угод всередині України, або перекладання на Київ вини за їхнє невиконання. І одним з мотивів ескалації в Авдіївці, можливо, була мета спробувати переконати українців – і, ймовірно, США, – що Мінські угоди не працюють і від них треба відмовитись.
Звичайно, є різні голоси в Україні, але також є і розуміння, що зняття санкцій проти Росії лише посилить її агресію ще більше, читаємо в статті.
«Україна не зламана і буде себе захищати. Останній наступ, тим не менше, продемонстрував, як цинічно Москва використовує зброю смерті та руйнації для досягнення власних сумнівних цілей. Цей урок нова адміністрація Трампа має засвоїти перед тим, як намагатися досягти домовленостей з Путіним», – читаємо на сайті телекомпанії Al Jazeera.
Сайт впливового американського тижневика Newsweek пише, про інтерв’ю президента Дональда Трампа, в якому він заявив, що збирається розібратися в тому, хто такі сепаратисти у східній Україні.
В статті, зокрема, звертається увага на слова Трампа про те, що він був би здивований що сепаратисти «неконтрольовані», але, зрештою, що він не впевнений у цьому.
На відміну від заяв президента Петра Порошенка, що бойовики, підбурені Росією, пішли в наступ поблизу Авдіївки, Трамп в інтерв’ю Fox News сказав, що «ми насправді точне не знаємо що то є».
Видання звертає увагу на слова Трампа, що він не впевнений, що сили сепаратистів контролюються Кремлем. Власне, це твердження – про контроль – Росія заперечує, але уряди країн Європи давно наполягають саме на цьому.
Newsweek зауважує, що лінія, якої тримається президент Трамп, йде врозріз з позицією інших членів Республіканської партії США, в лавах якої є найбільші прихильники надання Києву засобів для боротьби з російським впливом.
Навіть призначені новою адміністрацією представник США в ООН Ніккі Гейлі та державний секретар Рекс Тіллерсон, пише видання, є більш чіткішими і критичнішими в оцінках поведінки Росії щодо України.
А новий міністр оборони США Джеймс Маттіс, йдеться в статті, також заявляв про загрозу з боку Росії під час свого затвердження на посаді, сказавши, що нині найважливішою справою є визнати, що ми маємо справу з паном Путіним, і визнати, що він намагається зруйнувати Північноатлантичний альянс».
Англомовний сайт «Голосу Америки» вмістив статтю про зусилля Національного банку України щодо виштовхування з українського ринку російських державних банків, хоча цей процес буде поступовим.
Нині п’ять російських державних банків працюють в Україні, включно з трьома з першої російської двадцятки найбільших банків, а їхня спільна частка на українському фінансовому ринку становить 8,6 відсотка.
Нацбанк України намагався покласти цьому край після того, як двосторонні відносини зіпсувались після анексії Криму в 2014 році та підтримки Москвою сепаратистів на сході, йдеться в статті.
«Ми хочемо, аби вони залишили наш ринок безболісно. Є два варіанти: або знайдіть нового власника, або поступово зменшіть вашу присутність», – каже заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова.
Два російських банки – «ВЕБ» та «ВТБ» – вже провадять переговори щодо продажу своїх дочірніх банків в Україні і Нацбанк очікує поступу в цьому питанні до кінця березня, йдеться в статті.
Три інші – це «Сбербанк Росії» та дочірні банки державних російських «БМ-Банку» та «ВС-Банку».
У 2014 році Нацбанк запровадив обмеження на ці п’ять банків, включно з правом збільшення активів та депозитів, що привело до зменшення їхньої ринкової частки удвічі, читаємо в статті.
«Остання смертельна ескалація в майже трирічному конфлікті України з сепаратистами спровокувала кілька десятків протестувальник до пікету біля відділення «Сбербанку» в Києві з вимогою зупинити операції банку в країні», – йдеться в статті.
Рожкова каже, що не в інтересах України, аби ці банки припинили свою діяльність різко, бо разом на їхніх рахунках 22 мільярди гривень грошей вкладників та 16 мільярдів гривень коштів бізнес-клієнтів.
Вона додала, що експерти Нацбанку не знайшли ознак того, що ці російські банки фінансували сепаратистів у східній Україні, як про те заявляли деякі українські політики, йдеться в статті.
