Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявляє про погіршення ситуації з правами людини в Україні. Це пов’язане зі збройним конфліктом на Донбасі та анексією Криму, мовиться в оприлюдненому 22 лютого щорічному звіті організації. В Amnesty International зазначають, що незалежні журналісти в окупованому Росією Криму не можуть працювати відкрито, а співробітники медіа з материкової частини України не можуть потрапити на півострів. При цьому в Amnesty International звинувачують українську владу у порушенні прав прокремлівських журналістів.
«На сході України обидві сторони порушували угоду про припинення вогню. І українські військові, і сили проросійських сепаратистів продовжували користуватися безкарністю, незважаючи на здійснені порушення норм міжнародного гуманітарного права, включаючи такі воєнні злочини, як тортури», – мовиться у звіті Amnesty International.
За даними правозахисників, обидві сторони конфлікту на Донбасі незаконно затримували людей, підозрюваних у підтримці іншого боку, в тому числі для того, щоб використовувати їх в обмінах полоненими.
В Amnesty International вказують, що незалежні журналісти в окупованому Росією Криму не можуть працювати відкрито, а кореспонденти з материкової частини України не можуть потрапити на півострів. При цьому, у цій організації заявляють, що влада у Києві порушує права журналістів, яких вона вважає прокремлівськими.
Україна недостатньо протидії російській пропаганді
Костянтин Квурт, виконавчий директор громадської організації «Інтерньюз-Україна», який входить до складу Незалежної медійної ради, вважає, що ніяких порушень прав журналістів в Україні немає. Більше того, він переконаний, що українська влада недостатньо робить для боротьби з російською пропагандою.
Російські ЗМІ є зброєю, яка працює проти України. Тож я б хотів, щоб українська влада активніше перешкоджала діяльності промосковських, російських і кремлівських журналістів в УкраїніКостянтин Квурт
«Україна є країною, яка перебуває у війні з Росією. Росія також перебуває у війні з нами. У гібридній війні інформація відіграє вирішальну роль. Російські ЗМІ є зброєю, яка працює проти України. Тож я б хотів, щоб українська влада активніше перешкоджала діяльності промосковських, російських і кремлівських журналістів в Україні. Станом на зараз ця протидія є, швидше, млявою», – наголошує Квурт.
Медіаексперт Лариса Мудрак, яка була заступником голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення України, також висловлює застереження щодо висновків Amnesty International стосовно порушень прав прокремлівських журналістів.
Дії вживалися в рамках протидії гібридній інформаційній війніЛариса Мудрак
«Такі дії вживалися безпосередньо українською владою упродовж попередніх років, адже це було в рамках протидії гібридній інформаційній війні», – каже вона у коментарі Радіо Свобода.
Протидію пропаганді треба узаконити
При цьому Лариса Мудрак вважає, що для переведення ситуації у правову площину Україна має ухвалити відповідний закон.
Протидіяти гібридній інформаційній війні іноді доводиться поза правилами, оскільки у такій війні ще немає правил, їх треба напрацьовувати практикоюЛариса Мудрак
«Закон, який би чітко вирізняв дефініції, хто такий інформаційний воїн, а таким у гібридній війні може бути журналіст, як показало життя, хто такий воїн-пропагандист, який чинить інформаційну небезпеку на території країни. На жаль, в Україні такого закону немає. З іншого боку, я переконана, що протидіяти гібридній інформаційній війні іноді доводиться поза правилами, оскільки у такій війні ще немає правил, їх треба напрацьовувати практикою», – наголошує Мудрак.
Упродовж останній років Росія використовує ЗМІ як потужний інструмент пропаганди як усередині свої країни, так і за її межами.
Росія йде в інформаційний наступ
22 лютого в Росії навіть оголосили про створення «війська інформаційних операцій». Міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що ця частина Збройних сил буде здійснювати «розумну, грамотну й ефективну» пропаганду.
У середу речниця МЗС Росії Марія Захарова також заявила, що публікації у західних ЗМІ, які тиражують недостовірну інформацію щодо Москви, тепер будуть розміщувати на офіційному сайті МЗС із позначкою «фейк». За її словами, автори публікацій, матеріали яких потраплять у рубрику, можуть звернутись із пропозиціями до МЗС. Після анонсу такої рубрики, журналісти запитали, чи вважає Захарова неправдивою інформацію про «розіп’ятого у Слов’янську хлопчика» або про російські війська, які захопили Дебальцеве й Іловайськ. А також, як діяти у ситуації, коли спочатку Росія заявляє «про зелених чоловічків» у Криму, а потім каже, що це – російська армія. На це Марія Захарова відповіла, що раз «усі стрепенулися» після рішення створити такий розділ, значить, російське МЗС «робить все правильно».
Про необхідність протидії російській пропаганді заявляють як в Україні, так і на Заході.
Наразі в Росії ефективно діють розвинені кібервійська, що здійснюють шпигунство, кібернапади й інформаційні війни. Російські аналітики кажуть, що російські кібервійська одні з п’яти найрозвиненіших у світі, вони налічують до тисячі військовослужбовців, а на їхню діяльність видається в перерахунку близько 300 мільйонів доларів щороку.
У США, а відтак і деінде на Заході дедалі більше говорять про кібервтручання і пропагандистські спецоперації Росії до виборів у низці країн, починаючи з минулих президентських у США й до майбутніх президентських у Франції чи парламентських у Німеччині.
Москва заперечує причетність до цього Росії як держави, хоча припускає, що в такій діяльності могли брати участь окремі російські громадяни. На Заході ж переконані, що все було здійснено за наказами з найвищих рівнів російської влади.
