Доступність посилання

ТОП новини

Міжнародний суд ООН і Україна: чи зможуть мешканці окупованого Криму навчатися українською?


Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото

Міжнародний суд ООН 19 квітня запровадив тимчасові заходи за позовом «Україна проти Росії» для захисту прав жителів анексованого Криму. Суд постановив припинити утиск прав українців і кримських татар, відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу​, а також дозволити навчання українською мовою.

За результатами моніторингу Кримської правозахисної групи від 21 квітня, у Криму залишилася тільки одна україномовна школа ‒ у Феодосії, а кількість українських класів із 2013 року скоротилася в 31 раз.

Чи є на півострові охочі навчатися українською? І які можливості для цього є у кримчан? Про це розповідають аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько, член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов та активіст Українського культурного центру в Криму Олена Попова.

Ті, хто не вважає російську рідною, змушені нею навчатися. Треба показати Міжнародному суду ООН, що окупанти не задовольняють попит кримчан на освіту тією чи іншою мовою»
Олександр Сєдов

Олександр Сєдов зазначає: «Ми вирішили порівняти інформацію, яку публікує Росстат, з реальною кількістю кримчан, які послуговуються українською та кримськотатарською мовами. З'ясувалося, що охочих здобувати освіту цими мовами багато, але програми викладання скорочують цілеспрямовано. У підсумку ті, хто не вважає російську рідною, змушені нею навчатися. При цьому треба визнати, що заяв від батьків на навчання тією чи іншою мовою небагато ‒ але не через небажання, а через страх виявити свою ідентичність. Треба не боятися писати ці заяви ‒ лише так можна буде показати Міжнародному суду ООН, що окупанти не задовольняють попит кримчан на освіту тією чи іншою мовою».

Активістка Українського культурного центру в Криму Олена Попова переконана, що Росія докладе всіх зусиль, щоб ввести Міжнародний суд ООН в оману.

Після рішення Міжнародного суду ООН окупаційна влада постарається створити райдужну картинку в цій сфері
Олена Попова

«Дуже складно зрозуміти, наскільки затребувана українська мова в Криму насправді, але ми точно знаємо, що все українське там методично знищують, – зазначає вона. – Усе, що дозволене, ‒ вивіски на держустановах трьома мовами. Щоправда, скарги на шкільне навчання можна знайти тільки в соцмережах, тобто люди не подають їх офіційно. Думаю, що після рішення Міжнародного суду ООН окупаційна влада постарається створити райдужну картинку в цій сфері. Чисто формально, показово збільшать кількість українських класів, щоб відзвітувати в тому, що все в порядку. На цьому боротьба за все українське в Криму не закінчиться, а тільки розпочнеться».

Олена Попова
Олена Попова

Росія знищила україномовні ЗМІ, систему освіти й намагається відрізати Крим від українського інформаційного простору
Андрій Іванець

А український історик Андрій Іванець зазначає: «Та політика, яку цілеспрямовано проводить Російська Федерація, веде до асиміляції етнічних українців у Криму. Це дуже серйозна проблема, оскільки йдеться про чверть населення півострова за переписом 2001 року. Росія знищила україномовні ЗМІ, систему освіти й намагається відрізати Крим від українського інформаційного простору».

Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько наголошує, що російській владі поки що не вдається використовувати українську мову в своїх цілях.

Українська мова в Криму сьогодні стала символом спротиву окупантам
Олег Охредько

«Українська мова в Криму сьогодні стала символом спротиву окупантам, хоч вони й намагаються навіть її поставити на службу державній політиці формування «законослухняних громадян Росії», – каже аналітик. – Наприклад, у Лівадійському палаці можна замовити екскурсію з україномовним гідом, який розповість, нібито Україну створили як антиросійський проект Австро-Угорщини. Це стандартна імперська політика, але я б не назвав її успішною: спротив, як ми бачимо, посилюється з кожним роком. На щастя, в інтернеті працює багато дистанційних програм з вивчення української мови, причому частину з них створили спеціально для кримчан».

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України​

Не заборона російської, а захист української мови. Низка ЗМІ спотворили зміст проекту ухвали Київради

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт​

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України​

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України​

Українська мова на телебаченні. Парламент зробив перший крок

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова​

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії​

Українська мова і захисники «русского мира»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG