Верховна Рада України засудила резонансний польський закон «Про Інститут національної пам’яті», який передбачає кримінальне покарання, серед іншого, за заперечення «злочинів українських націоналістів» щодо громадян Польщі в 1925-1950 роках. Проте аргументи українських депутатів не подіяли на Варшаву – президент Польщі Анджей Дуда все ж підписав документ. Тепер він набув чинності. Чим загрожує новий закон українсько-польським відносинам?
Ще вранці в українських парламентарів залишалась надія, що президент Польщі Анджей Дуда відмовиться підписувати закон. Адже жорстко відреагувала на нього не лише Україна, а й Ізраїль та Сполучені Штати – через рядок у документі про заборону приписувати полякам злочини нацистів, зокрема вживати словосполучення «польські табори смерті».
У Києва власні претензії: закон передбачає штрафи та ув’язнення до трьох років за пропаганду «бандерівської» ідеології. Саме так називає український націоналізм польська партія «Кукіз’15», що і «проштовхнула» цю норму. Тому Верховна Рада підтримала постанову про «розчарування й глибоку стурбованість» рішенням польського Сенату.
Закон несумісний із демократією і посилює антиукраїнські настрої серед поляків, сказала голова комітету з питань закордонних справ Ганна Гопко. Польща намагається «прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного», а це політизація історії, додала вона.
«Верховна Рада України категорично не сприймає і відкидає політику подвійних стандартів та нав’язування ідей колективної відповідальності українського народу», – сказала вона.
У Польщі зараз посилились радикальні сили, і за ними цілком може стояти Росія. А в історії вже були випадки, коли Москва користувалась чварами між Києвом та Варшавою для власного зиску, сказав депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв. Тож важливо не дати історії повторитись, наголосив він.
Водночас в Польщі зараз живе понад мільйон заробітчан із України. І цей закон загрожує їхній свободі слова, каже депутат від «Самопомочі» Ірина Подоляк. Тож необхідно принаймні «повернути польсько-українські зв’язки в русло конструктивної співпраці», – додала вона.
Категоричнішу позицію від імені своєї фракції висловив депутат Радикальної партії Ігор Мосійчук. Україна повинна реагувати не лише парламентськими постановами, але й відкликати посла України для консультацій, сказав він. Мосійчук також запропонував створити в парламенті робочу групу, що надасть оцінку «геноциду поляків щодо українців під час операції «Вісла» – депортації українців із їхньої етнічної території в 1947 році.
Політична ініціатива щодо українського націоналізму націлена лише на внутрішній «правий» електорат Польщі, тому Київ зобов’язаний реагувати на неї «стримано, але чітко». Так вважає депутат, екс-командир «Азову» Андрій Білецький.
Водночас він додає, що історична напруга з Польщею, загострення відносин із Угорщиною через освіту, претензії Болгарії та Румунії стали можливими, тому що Україна зараз ослаблена.
«Війна не завжди показує слабкість. Ізраїль веде 60 років війну і він, мені здається, показує, у першу чергу, силу. Справа в економіці, корупції, внутрішньому розладі, деморалізації суспільства», – вважає Білецький.
Натомість Олександр Вілкул, один із лідерів «Опозиційного блоку» (єдиної фракції, що не підтримала постанову щодо резонансного закону), переконаний, що в напрузі з Польщею винна саме українська влада та її політика.
«У наших національних інтересах – нормально жити з усіма нашими сусідами. Можна любити одне одного, можна не любити. Але наші стосунки мають бути прийнятними», – сказав він.
Аргументи українських депутатів не спрацювали: по обіді президент Польщі Анджей Дуда все ж підписав закон. У своїй заяві він наголошував на тих змінах у законі, які розлютили Ізраїль, і зовсім не говорив про спірні питання з Україною.
Я вирішив підписати поправку до закону про Інститут національної пам’яті. Одночасно я передам його в Конституційний суд
«Оскільки необхідно захистити добре ім’я Польщі та поляків, я вирішив підписати поправку до закону про Інститут національної пам’яті. Одночасно я передам його в Конституційний суд, щоб перевірити його конституційність», – пояснив Анджей Дуда.
На тлі цього дипломатичного конфлікту діалог між Україною та Польщею не зупинився. У Варшаві очікують на візит віце-прем'єр-міністра України Павла Розенка 16 лютого, незважаючи на ухвалений закон «Про Інститут національної пам'яті». Він має зустрітись із міністром культури та національної спадщини Польщі Пьотром Глінським і обговорити, зокрема, питання спільної історії та культури.
