Понад тиждень минув від авіаудару, яким сили США і союзників розбили загін російський найманців – «Приватну військову компанію Вагнера», коли та намагалась взяти під контроль нафтові родовища у сирійській провінції Дейр-ез-Зор. Кількість загиблих у тій операції досі невідома. Відомо, щонайменше, 8 прізвищ, але дехто вважає – їх сотні. Росія офіційно визнала 5 жертв – і не військовослужбовців, а саме громадян-добровольців. Який інтерес «Вагнера» у Сирії і чи співпадає він з інтересами президента Росії Володимира Путіна?
Війна у Сирії має кілька шарів: конфлікт президента країни Башара аль-Асада з сирійською опозицією, боротьба Заходу, сирійської опозиції та курдів проти «Ісламської держави», протистояння Туреччини з курдами та Ізраїлю – з Іраном. Офіційно Росія надає свої сили для боротьби з Ісламською державою. У цій складній схемі легко згубити інтерес «Вагнера» у Сирії, зазначає дослідник Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов.
Незабаром після авіаудару американський телеканал CBS із посиланням на джерела в Пентагоні повідомив, що розбито російських найманців, які намагалися захопити нафтове родовище в районі селища Хішам. Воно розташоване у Дейр-Ез-Зорі, де Євфрат розділяє сторони конфлікту. Проасадівські сили стоять на західному березі, сирійська опозиція за підтримки Заходу – на східному. Увечері 7 лютого бійці «Вагнера», які воюють на боці Асада, безуспішно спробували атакувати позиції з іншого боку Євфрату.
Узгодивши дії з Росією, американські військові вдарили по загону, достеменно не знаючи, про кого саме йдеться.
«Ми сказали їм, що є якийсь рух, і нам би хотілось… атакувати цей рух. Вони (росіяни – ред.) не прийняли нашу пропозицію, і все спростовували, заявили, що там нічого не відбувається», – пояснювавThe Washington Post причини удару генерал Хасан із очолюваних курдами Демократичних сил Сирії.
Росія, швидше за все, дійсно не знала, що йдеться про групу «Вагнера», адже він про заплановану операцію не повідомляв, судячи із джерел, каже Михайлов. А от групі «Інформаційний спротив» упевнені – Путін не міг знати про намір «Вагнера» піти у наступ.
Ціллю «Вагнера» були непідконтрольні, але дуже прибуткові нафтове родовище Коноко та колишній нафтопереробний завод, пояснює Михайлов.
«Сам газовий завод Коноко курди відбили в «Ісламської держави» в кінці вересня минулого року. Особливу прикрість у росіян та Асада викликало те, що завод дістався американцям, а не їм. Більше того, завод є неушкодженим і працює, виробляючи при «Ісламській державі» до 450 тонн газу на добу», – пише група «Інформаційний спротив».
Прибутки від цих родовищ конче потрібні курдам, адже без грошей їм не вдасться реалізувати свою історичну мрію – власну державу. Тож навряд вони легко відступляться від контролю над цими територіями або ж закриють очі на спроби їх захопити, каже експерт.
Що стоїть за «Вагнером»
У 2014-2015 роках «Вагнер» воював на Донбасі, зокрема, у Дебальцевому, стверджують в СБУ України.
Далі найманців почали перекидати на Сирію для виконання зовсім не тих завдань, які входять у функції приватних військових компаній – безпосередньої участі у воєнних діях. Офіційно Росія цю групу не визнавала.
У Сирії до групи «Вагнер» приєднались і місцеві сирійці, які відкололись від армії Асада, полюючи на більші гроші, проте залишаючись по той же бік барикад – проти опозиції. Зокрема, і з цієї причини складно сказати, кількість саме росіян серед загиблих – разом із «ПВК Вагнер» 7 лютого могли дислокуватись їхні союзники, каже експерт.
«Вагнера» пов’язують із Євгенієм Пригожиним – російським бізнесменом, ресторатором та, за неофіційними припущеннями, куратором однієї з фабрик ботів, говорить Михайлов. Пригожин такий зв’язок відкидає.
«Він відчув також свій інтерес. Тому що чим відрізняється війна в Україні від війни у Сирії. В Україні гроші з того боку (за лінією розмежування – ред.) – одні, це Москва. Не можна домовитись із кимось ще. Що може «Вагнеру» запропонувати Захарченко? Гроші, які ідуть із російського держбюджету? Ті копійки, які вони стрижуть із підприємств? А от в Сирії є бізнесмени місцеві, місцева бізнес-партія, збройні формування – синдикати, які контролюють Сирію, номінально підпорядковуючись Асаду. З ними можна домовитись уже про якісь цікаві речі», – пояснює експерт Conflict Intelligence Team.
Так чи інакше, а цей загін російський найманців просто не може діяти в обхід офіційної Росії, адже має спорядження за зразком Міноборони Росії, і не гірше те, що має регулярна армія, каже експерт. Проте «Вагнер» має певні бонуси – за нього Кремль не повинен звітувати.
«Вагнер» стає проблемою для Путіна?
І коли після трьох годин обстрілів «Вагнер» перестав відповідати» – реакції очікували вже від офіційної Москви. Лише через кілька днів речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила про 5 загиблих, «ймовірно, громадян Росії».
Проте Росія не визнала своїх загиблих не лише тому, що традиційно надсилає воювати найманців замість регулярної армії. Справа ще й в тому, що дії групи «Вагнер» та її неофіційного куратора Пригожина розходяться зі стратегією Путіна, пояснює дослідник Conflict Intelligence Team.
«У Путіна інтерес дуже простий – у нього вибори «на носі». Йому треба намалювати якусь програму, яка дозволить людям піти на вибори. У внутрішній політиці йому запропонувати завжди нічого: грошей то немає, «але ви тримайтесь». То йому доводиться пропонувати: гляньте, які ми молодці, ми перемогли «Ісламську державу», намагаємось усіх помирити», – каже експерт.
«Вагнер» створювали для інтересів Кремля, проте поки ця група найманців наступає на інтереси курдів, із якими Путін сваритися не хоче для підтримки образу миротворця – лояльність Кремля під запитанням, каже Михайлов.
Так чи інакше, поки Росія вирішує свої проблеми в Сирії і створює там нові – вона дещо відволікається від українського Донбасу. Ті російські найманці, які могли воювали на сході України, помирають за нафтові родовища у Дейр-Ез-Зорі.
