На Одеському припортовому заводі (ОПЗ) вдруге за останній місяць відбуваються збої у виробництві карбаміду. Наприкінці березня на два тижні зупинили один агрегат, а кілька днів тому виробництво карбаміду припинилося взагалі. Перший заступник директора ОПЗ Микола Щуріков на своїй сторінці в мережі Фейсбук розповів, що причина зупинки – брак складських площ для зберігання виробленого карбаміду. А потім додав, що українське добриво не продається через дорогу собівартість, а саме – високі ціни на газ.
Карбамід (сечовина) – азотне добриво, яке використовують у сільському господарстві. Виробництвом карбаміду в Україні займаються хімічні підприємства Дмитра Фірташа та державний Одеський припортовий завод.
Микола Щуріков, перший заступник директора ОПЗ, каже, що для зниження відпускної ціни на продукцію «потрібно знизити ціну на газ».
На його думку, «у випадку з ОПЗ це питання більше до уряду, який не створює умов для бізнесу, і газ у газовидобувній Україні на порядок дорожчий, ніж у більшості європейських країн, які газ не видобувають».
«Завод давно працює виключно за давальницькими договорами. Ми не знаємо, за якою ціною бере газ давалець, але якщо взяти ціну газу в НАКу («Нафтогаз України» – ред.), то собівартість виробництва однієї тонни карбаміду буде далеко за 250 доларів, тоді як сьогодні реальна експортна ціна карбаміду в нашому регіоні в районі 225 доларів», – вказав Микола Щуріков.
Позиція Нафтогазу та відповідь ОПЗ
У коментарі для Радіо Свобода у НАК «Нафтогаз» розповіли, що ціни на газ в Україні для промислових споживачів визначаються попитом та пропозицією і відповідають змінам цінової кон’юнктури.
«Нафтогаз» публікує свій прейскурант для комерційних клієнтів щомісяця. Нафтогаз є одним із багатьох постачальників на цьому ринку і конкурує за споживачів. Промисловим споживачам компанія реалізує виключно імпортований газ. Відповідно, «Нафтогаз» коригує свою ціну реалізації залежно від витрат на закупівлю газу в ЄС», – йдеться в коментарі компанії.
У «Нафтогазі» також наголосили, що на сьогодні непогашена заборгованість Одеського припортового заводу перед «Нафтогазом» за газ, поставлений ще в четвертому кварталі 2016 року, становить 1,5 мільярда гривень.
Микола Щуріков натомість наголошує, що «Нафтогаз» є фактичним монополістом і створює неможливі умови для отримання дешевого газу в Україні, а відтак унеможливлює конкурентноспроможність карбаміду на ринку.
«Ми мусимо купувати європейський газ, але він насправді російський, просто втричі дорожчий. На цьому заробляють європейські компанії, які видають нам кредити під цей газ. Завезти дешевий газ з Росії не можна. Компанія «Нафтогаз» завела в глухий кут стосунки з Росією з приводу енергоносіїв. Крім того, компанія лобіює законні і підзаконні акти, які не дають існувати дешевому ринку газу в Україні», – сказав Щуріков.
Він переконаний, що в Україні відсутня державна підтримка промисловості, як приватної, так і державної. Зокрема потрібні зміни щодо оптимізації затратної частини виробництва, транспортування енергоносіїв, регулювання вартості електроенергії, податків, захисту інвестування й кредитування.
Чи має уряд підтримувати ОПЗ?
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, вважає, що успіх ОПЗ від уряду не залежить.
Експерт зазначає, що будь-яке підприємство може купити газ, в тому числі і в Європі, транспортувати його в Україну і використовувати.
«Якщо підприємство не здатне працювати в умовах ринку через корупцію та невігластво, то чи має уряд підтримувати його на плаву за рахунок нас, як платників податків? На мою думку, однозначно ні», – каже Харченко.
На думку експерта, твердження Миколи Щурікова – це «намагання подовжити існування корупції та неефективності на ОПЗ за рахунок платників податків».
Андрій Білоус, аналітик DiXi Group, також вважає, що уряд не має підтримувати компанію.
На відміну від роздрібних цін для населення чи теплопостачальних підприємств, які регулюються урядом, промислові споживачі купують газ за ціною, яка встановлюється ринковим шляхом.
«Більшість газу українського видобутку, тобто газ державної компанії «Укргазвидобування», використовується саме для потреб населення і теплокомуненерго. На конкурентному сегменті ринку присутній як газ, який видобули приватні компанії, так імпортований. Тому його ціна не може бути знижена рішенням уряду, і залежить від умов договорів між постачальниками та покупцями. Ціни на газ для промислових споживачів в Україні відповідають європейським», – розповів Білоус.
За інформацією DiXi Group, що посилається на дані Євростату, за перше півріччя 2017 року середня ціна на газ як товар (без врахування податків) для непобутових споживачів в Україні становила 2,62 євроцента за 1 кВт-год. Для порівняння, серед найближчих країн-сусідів ціни були нижчі лише в Румунії (на 34% дешевше) та Угорщині (на 9% дешевше). При цьому, Румунія майже повністю забезпечує свої потреби власним видобутком газу (менше 2% залежності від імпорту). У решти сусідів – Молдови, Польщі, Словаччини – ціни вищі, ніж в Україні.
Експерт ринку нафтопродуктів Геннадій Рябцев має іншу думку – оскільки завод належить державі, то природньо очікувати, що вона має сприяти його роботі.
Прикладом такої підтримки Рябцев називає Калушський хімічний завод «Карпатнафтохім», який належав компанії «Лукойл». Після продажу уряд визначив для заводу квоти на поставку зрідженого газу, прямогонного бензину та дизельного палива і «Карпатнафтохім» запрацював після п’ятирічного простою. Так само, на думку Рябцева, можна було зробити і з ОПЗ.
«Це не зробили, тому що держава, умовно кажучи, продала завод. Він нікому вже не потрібен, і його проблеми нікого не цікавлять. Складається враження, що вартість заводу штучно занижується, щоб його купив той чи інший інвестор, точніше, офшорна компанія, яка зможе отримувати від нього прибуток у майбутньому. Ті заяви, які робить його керівництво, навряд чи отримають відгук у кабінетах міністерств чи уряду», – розповів експерт.
Український ринок карбаміду
Собівартість карбаміду залежна від ціни газу на 70%. Сьогодні на складах ОПЗ залишається близько 70 тисяч тонн карбаміду, при максимальних можливостях у 100 тисяч тонн.
Перевагу на ринку добрив має азійський ринок, а особливо Росія. Нині там також надлишок товару, тому Росія знижує ціни і виходить з цим товаром на світовий ринок, аби позбутися залишків перед наступним сезоном.
В України немає можливості експортувати в Чорноморський регіон, оскільки Росія має дешевий газ, а відповідно, набагато нижчу собівартість карбаміду.
За даними компанії «Інфоіндустрія», у квітні від українських виробників відбулося одне відвантаження з ОПЗ в країни Середземномор'я і два відвантаження ДніпроАЗОТ, серед яких одне – 15 тис. тонн – до Туреччини.
На думку першого заступника директора ОПЗ Миколи Щурікова, проблеми з виробництвом сьогодні є у всіх українських хімічних заводів, які залежні від закупівлі газу.
Винятком Щуріков називає завод ДніпроАЗОТ, що входить до «Групи Приват», який отримує газ зі власних свердловин, тому собівартість їхньої продукції нижча.
Майбутнє заводу
Головний аналітик компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук вважає, що успіхи ОПЗ таки залежать від рішень на рівні держави.
«Це ж державний завод, і він стратегічно важливий, тому має бути державницька політика. Домовлятися мають на рівні урядів і президентів. Завод має великі борги і не може працювати без давальницької схеми. А західні клієнти не довіряють трейдерам, через це також виникають проблеми з експортом», – каже Гордейчук.
Оцінки експерта щодо майбутнього заводу невтішні: «Чекати високих цін на добрива і низьких на газ не доводиться, тому, ймовірно, завод занепадатиме».
