Під час проведення саміту НАТО у Брюсселі 11-12 липня буде проведено і засідання на найвищому рівні за участі лідерів 29 країн-членів НАТО, а також України та Грузії. Про те, що від цього саміту можуть очікувати Україна та Грузія, в інтерв’ю Радіо Свобода розповів помічник генерального секретаря НАТО Джеймс Апатурай.
– Під час саміту НАТО буде зустріч в окремому форматі – Україна-Грузія-НАТО. Що відбувається, чому такий формат?
Безпека в Чорному морі погіршилась після анексії Росією Криму в 2014 році
– Це тому, що ці дві країни є найбільш важливими партнерами НАТО. Грузія, звичайно, багато років працює над здобуттям членства в НАТО. Нині Україна ухвалила рішення також прагнути членства в НАТО. Грузія вносить досить помітний внесок в операції НАТО – як, до речі, і в операції під егідою ЄС. І також є чорноморський контекст, бо безпека в Чорному морі погіршилась після анексії Росією Криму в 2014 році. Отже, маємо багато чого обговорити, включно з підтримкою, яку НАТО надає цим країнам.
– А яким буде результат цієї зустрічі в такому форматі?
З Україною проекти згруповані в таких галузях, як військова медицина чи допомога в знешкодженні нерозірваних боєприпасів або допомога в створенні системи управління і контролю
– Ми підходимо до цих країн індивідуально. І ми маємо окремі результати співпраці з кожною з цих країн. Отже, ми маємо активну присутність НАТО в Грузії і Грузії в НАТО. Ми працюємо над ініціативами щодо подальшого поглиблення нашої співпраці, поглиблення нашої підтримки їхніх реформ, наприклад, в чорноморському контексті – ми матимемо військові навчання там наступного року (в Грузії). До України у нас окремий підхід – різного року проекти, згруповані в таких галузях, як військова медицина чи допомога українцям в знешкодженні нерозірваних боєприпасів, які небезпечні, або допомога в створенні системи управління і контролю. Отже, окремі підходи з окремими результатами, але той самий рівень відданості.
– А що конкретно Грузія отримає від цього саміту?
– Тут ідеться не про отримання. Це – не (грошовий) переказ. Перша річ, яка відбудеться, – це перша за весь час зустріч на найвищому рівні з Грузією. Це для нас становить важливий етапний момент. Також маємо 10-у річницю від створення Комісії НАТО-Грузія. Ми хочемо наростити те, що вже маємо. Ми маємо спільний тренувальний і навчальний центр в Грузії, ми маємо школу розбудови оборонних інститутів в Грузії, маємо команду радників, які в деяких випадках працюють прямо в міністерствах, допомагаючи з реформами. Матимемо маневри наступного року, допомагаємо розширити спостереження над авіаційним та морським простором в Чорному морі. Отже, багато що буде за наслідками цієї зустрічі.
– Але здобуття Плану дій щодо членства (ПДЧ) таке ж обтічне, як і завжди?
– ПДЧ є чимось, що є кроком вперед до членства в НАТО, і це відображено у попередніх заявах. Ми в НАТО, я вважаю, підходимо до цього так, що часи для ПДЧ і членства настануть.
Якщо щось відбувається, то з цим мають погодитись всі союзники. Ця зустріч відбудеться за повної підтримки з боку Угорщини
– Чи Угорщина виступає проти такої зустрічі – Чорноморського саміту?
– Ми не називаємо його Чорноморським самітом, бо ми не будемо зосереджуватись виключно на Чорному морі. Ви знаєте, як працює НАТО, якщо щось відбувається, то з цим мають погодитись всі союзники. Відтак ця зустріч відбудеться за повної підтримки з боку Угорщини.
– Для України створені трастові фонди. А який наступний крок у відносинах НАТО й України?
Ми зосередимось на комплексному пакеті допомоги, який вже був затверджений, його переглянули перед самітом, додавши нові сфери для співпраці, додавши додаткове фінансування для трастових фондів та проектів
– На чому ми зосереджуємось – так це на комплексному пакеті допомоги, який вже був затверджений, і його переглянули перед самітом, додавши нові сфери для співпраці, додавши додаткове фінансування для трастових фондів та проектів. Трастові фонди є лише фінансовим механізмом. Проекти, як, наприклад, з розмінування чи знешкодження нерозірваних боєзарядів (мін і снарядів), військова медицина чи управління і контроль над військами, чи сумісність – це галузі, де НАТО може надати більше, якщо є, фінансування для наших фахівців, отже, сподіваємось, що будемо відштовхуватись від цього. Відтак ми додамо нові речі до нашої практичної підтримки, яку ми вже надаємо. Але також важливо мати політичну дискусію з Україною на найвищому рівні, бо на її території триває війна – десь 10 тисяч людей загинули, і люди гинуть щодня, тому ми не хочемо зосереджуватись на технічних аспектах, а зосередитись треба на тому, що відбувається в тій країні, і ще раз засвідчити для України та Грузії повну підтримку з боку НАТО їхньої територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах.
