(Рубрика «Точка зору»)
Нещодавно Ангела Меркель заявила, що її країна перебуває лише на початку епідемії. І якщо це лише початок для Німеччини, де на коронавірусну хворобу захворіло понад 160 тисяч населення, то що вже говорити про Україну, де хворих в рази менше?
Епідеміологи припускають, що пандемія Covid-19 може протривати 2 роки, й протягом цього часу будуть 2-3 хвилі захворюваности.
І якщо багата ФРН може собі дозволити такий-сякий тривалий карантин, то для бідної України кожен день простою економіки – розкіш.
Владі не слід затягувати з відновленням економіки
Із введенням карантину влада України більш-менш справилася, зігравши на випередження та не дозволивши епідемії піти за італійським чи іспанським сценаріями. Хоча не обійшлося і без перегинів у заборонах (зокрема щодо обмеження прогулянок) та непослідовної політики. Як і не минулося без ексцесів, типу привілейованого становища деяких бізнесів, котрим можна працювати, в той час, як іншим – зась.
Держава повинна стимулювати розвиток галузей, де є можливою дистанційна робота. Стимулювати створення нових робочих місць
А от виведення країни із карантину та недопущення сильніших другої-третьої хвиль захворюваности можуть виявитися надто серйозними викликами для керівництва держави.
Судячи із плану послаблення в Україні карантинних заходів, видається, що в уряді не збираються поспішати із запуском економіки. А дарма. Владі не лише варто якнайшвидше зайнятися відновленням економіки, при цьому мінімізуючи ризики для здоров’я працівників, але й зміною структури вітчизняної господарки.
Збільшення дистанційних робочих місць можна розглядати й через призму децентралізації
Держава передовсім повинна стимулювати розвиток тих галузей, де є можливою дистанційна робота. Стимулювати створення нових робочих місць, надавати такому бізнесу всілякі преференції.
На таку роль добре надається ІТ-галузь. У вітчизняних реаліях видається доцільним стимулювати її проникнення в невеликі населені пункти та депресивні регіони, аби пожвавити вкрай бідний ринок праці там. Стимулювати входження нових людей в ІТ-індустрію можливо за допомогою онлайн-освіти.
Можливість працювати віддалено може вирівняти розрив між різними частинами країни та між великими та малими населеними пунктами
Навіть, якщо епідемія відступить куди швидше, ніж прогнозують епідеміологи та аналітики, така переорієнтація економіки зовсім не завадить. Адже збільшення дистанційних робочих місць можна розглядати й через призму децентралізації. Можливість працювати віддалено на великі корпорації може знизити перевантаження київської господарки й пожвавити економіку інших регіонів, вирівняти розрив між різними частинами країни та між великими та малими населеними пунктами. Крім того, це може допомогти залишити в країні заробітчан після відкриття кордонів. Адже ставка лише на сільськогосподарський сектор вкрай малоймовірно, що спрацює.
Натомість заборона виїзду українських заробітчан на сезонні роботи в інші країни – це передовсім ризик для самої вітчизняної влади.
Найбільші шанси постраждати від карантинної кризи можуть незахищені групи населення, молодь, власники малого і середнього бізнесу та мешканці малих міст і сіл. А саме ці категорії зазвичай становлять собою основу найбільш активних учасників протестів. Якщо додати до них ще заробітчан, котрі повернулись в країну і не можуть ні знайти тут роботу, ні виїхати за кордон, – така група мітингувальників може стати потужним рушієм для протестів. Це, в свою чергу, може призвести до зміни влади та нестабільности в країні, чим радо захоче скористатися Росія, де Путін продовжує втрачати довіру населення.
Знайти баланс
І якщо при вході в карантин у вітчизняної влади було багато прикладів для наслідування та як діяти точно не слід, то тепер доведеться сповна показати всю власну спроможність. Знайти золоту середину, аби і втримати економіку на плаву, і не поставити під загрозу здоров’я людей.
Залишається сподіватися, що керівництво держави усвідомлює серйозність викликів, адже на кону стоїть не лише рейтинг президента та життєздатність його команди, а мільйони життів пересічних українців.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
