Рим – На тлі пандемії COVID-19 Італія стала ареною змагання геополітичних інтересів Росії і Китаю. Новим інструментом впливу вважають гуманітарну допомогу виснаженій вірусом країні НАТО, окрім давньої кампанії дезінформації особливо з боку Москви. На думку одних оглядачів, у гонитві «гуманітарок» Кремль проявив себе у звичному амплуа пропагандиста, опинившись у потрібному місті в потрібний час, і використав цю можливістю на свою користь. Інші вважають дискусії довкола підтримки Італії зайвою полемікою: по-перше, за допомогу треба дякувати, по-друге, кожна країна-донор переслідує свої політичні цілі стосовно країни-отримувача, тому про альтруїзм чистої води годі говорити. Тим часом Москва політичний рахунок Риму вже пред’явила, хоч і неофіційно.
Російська гуманітарна місія на Апеннінах під брендом «Із Росії з любов’ю» тривала півтора місяці. Цього тижня міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив про початок виведення військового контингенту, який допомагав боротися з епідемією COVID-19. Росіяни звітують про масштаби своєї «щедрості та солідарності» стосовно Італії. Проведена дезінфекція пансіонатів для літніх людей в близько сотні населених пунктах області Ломбардія, а саме у Берґамо та околицях (найбільш потерпілий район). Обробили понад мільйон квадратних метрів приміщень і більше ніж 400 тисяч квадратних метрів доріг з твердим покриттям. Російські військові медики допомагали лікувати хворих у польовому шпиталі Берґамо.
На відміну від інших гуманітарних місій до півострова, зокрема і з України, російський гуманітарний жест викликав неоднозначну реакцію в італійському суспільстві та призвів до дипломатичного скандалу. Після розслідування видання La Stampa про вагому присутність російських військових на території країни НАТО низка експертів назвала дії Москви спецоперацією з розвідки, антиєвропейською пропагандою з метою домогтися скасування економічних санкцій і внести розбрат між Італією та її союзниками в ЄС і США. Російська та італійська сторони офіційно відкинули підозри про корисливі політичні цілі Кремля у рамках своєї показової допомоги потерпілому півострову.
«Лише одна ця підозра – це велика образа і для італійського уряду, і для Володимира Путіна, який би ніколи не думав використати подібну ситуацію на свою користь. Нас про це ніколи не просили, ніколи й не думали», – сказав прем’єр-мініcтр Італії Джузеппе Конте у розмові з ВВС.
Свіжі факти свідчать про інше. У Москві не забарилися і минулого тижням звернулися до «італійських друзів» з проханням. Це відбулося напівофіційно, але окремі медійники в Італії написали: «Москва надає рахунок: хоче допомоги від Італії для скасування санкцій»
Не йдеться про звернення до міністерства зовнішніх справ країни чи до керівника уряду. Стало відомо, що член популістської урядової партії «Рух 5 зірок» Віто Петрочеллі, голова комісії сенату у закордонних справах, через російського послав в Римі отримав листа від колеги з російської Думи Леоніда Слуцького. Російський політик просить італійський уряд вплинути на Брюссель, щоб скасувати економічні обмеження щодо Москви.
Лист Слуцького по суті є протестом на неухвалення ООН резолюції щодо закриття режиму санкцій проти Росії через її агресію на сході України та анексію Криму. Саме політик Слуцький на початку березня долучився до організації російської гуманітарної місії в Італію за посередництва правопопулістського німецького депутата Ульріха Ейме і представника італійської «Північної Ліги» Паоло Ґрімольді.
За словами «лігіста», на початку березня він звернувся до німецького колеги, а той подзвонив Слуцькому, котрий і передав прохання про допомогу самому Путіну. Згодом 21 березня відбулася офіційна розмова між керівниками Італії та Росії, а наступного дня до Рима прибули перші з 15 літаків російського десанту. Як виглядає, за лаштунками італійсько-російських домовленостей стоять німецький і італійський правопопулісти, вірний соратник Путіна, а тепер сприяння просять і в «п’ятизіркового» популіста Петрочеллі, також відомого прихильника кремлівської політики.
Італійські журналісти цікавляться, що ж робитиме «Рух 5 зірок» з листом Слуцького? Якими будуть подальші кроки глави уряду Конте, котрий попросив Путіна про допомогу, але так і не пролив світла на перебіг цих переговорів?
Офіційний Рим устами прем’єра Джузеппе Конте, Луїджі Ді Майо (очільник МЗС) та Лоренцо Ґуеріні (керівник міноборони) твердить наступне: гуманітарна допомога – це одна справа, а зовнішня політика і національна безпека – зовсім інша. Італія залишається в орбіті традиційних союзників ЄС і НАТО, намагається переконати керівництво. Та окремі оглядачі продовжують бити на сполох.
«На щастя, (щодо питання санкцій) Італія сама не може діяти. Якби могла, не знаю, що б робили. Нещодавно російський депутат (Леонід Слуцький) надіслав своєму колезі (Віто Петручеллі,«Рух 5 зірок») листа з проханням, щоб італійський уряд тиснув на Брюссель у питанні скасування економічних санкцій. Тож, політичний тиск з боку Москви помітний і він скерований переважно нині через «Рух 5 зірок», не покладаються лише на зв’язки з Путіним», – говорить Якопо Якобоні, журналіст La Stampa, автор розcлідування про «російську допомогу Італії».
У розмові з Радіо Свобода він підсумовує наслідки операції «Із Росії з любов’ю».
– Я оприлюднив сумніви і запитання, які висловили мої джерела у політичних та військових колах. Подальший перебіг подій підтвердив ці сумніви. Стосовно обсягу допомоги, італійський уряд говорить про 330 тисяч масок, 150 легеневих вентиляторів. 15 літаків, 22 машини військової техніки, також виявилося більшість військових, а не лікарів з-поміж 104 осіб (росіяни говорять про 122 членів делегації – ред.). Була присутня значна частина людей зі спецслужб Росії. Це все і викликало занепокоєння, адже керувалося напряму через прем’єра з Конте і президента Путіна. Міністр закордонних справ Росії підтвердив, що допомогу просив прем’єр-міністр Італії. Ніхто не спростував той факт, що домовленості відбулися на особистому рівні між Конте і Путіним. В контексті геополітики між двома лідерами підтвердився міцний особистісний зв'язок.
– Але ж це не новина, італійські керівники правого чи лівого переконання мали завжди особливо дружні взаємини з Путіним, згадаймо Сильвіо Берлусконі, Романо Проді, чи представника молодого покоління Маттео Ренці?
– Так. Але на сьогодні це більш небезпечно, бо останніми роками дуже активні партії «Північна Ліга» і «Рух 5 зірок», які дуже наблизились до авторитарних режимів Росії та Китаю. Це більше тривожить. Сподівалися, що з приходом лівих демократів до уряду (проєвропейська Демократична партія – член коаліції), щось зміниться, але перекіс у бік Москви або Пекіна продовжується.
– Як відгук на свої публікації ви отримали агресивну реакцію з боку російського міністерства оборони із звинуваченням у русофобії. Якою була ваша особиста реакція і як оцінюєте реакцію італійського керівництва?
– Заява речника російського міноборони була дуже неприємною і викликала занепокоєння. Але ми не є анексованою країною, панує свобода преси, це не впливає на мою професійну діяльність. Щодо реакції уряду, міністерства оборони та закордонних справ зробили спільну заяву на захист свободи преси в Італії, а з боку голови уряду – мовчання. Це мене вразило. Ба більше, Конте в інтерв’ю ВВС каже, що підозри стосовно Росії у переслідуванні нею політичних мотивів через гуманітарну допомогу ображають самого Путіна. По суті Конте захистив імідж президента Росії, а не журналіста, громадянина Італії. Я думаю, це знову підтверджує встановлення тісних міжособистісних стосунків між італійським прем’єром та російським президентом.
– Італія могла відмовитися від щедрої руки Москви?
– Гадаю, могли б відмовитися від військового контингенту і особливо цього підрозділу бактеріологічного та радіоактивного захисту. Це питання також залишилося без відповіді. Італія має свій відповідний високо професійний підрозділ у рамках НАТО. Чому користуватися допомогою російського? У російських медіа відкрито критикували італійський спосіб боротьби з епідемією COVID-19 та ніби недосконалу систему охорони здоров’я Італії. Це була велика операція пропаганди. Також цікавим пунктом мого розслідування був факт, що після приземлення російські командири запросили сплату за переліт і бензин. Невідомо, скільки Рим заплатив. Ніхто також не спростував цього.
– Як це вплинуло на громадську думку країни?
– Пересічні італійці не цікавилися геополітичними розкладами, були більше стурбовані важкою епідеміологічною ситуацією. Хоча була сильна пропаганда з боку Росії та Китаю. Згадаймо повідомлення у мережі WhatsApp, у яких пропонували 200 євро, якщо подякуєш росіянам за підтримку. Опитування на початку квітня (зроблене соціологічним Інститутом SWG – ред.) засвідчило, що країнами -друзями італійці вважають Китай (52 %), потім Росію (32%) і на третьому місці історичний союзник США (17 %) (порівняо з аналогічним опитуванням минулого року, симпатії до Росії виросли на 17% – ред.). Серед італійців ще більше зменшилася довіра до ЄС. Думаю, Італія дійсно цього разу стала територією зіткнення інтересів великих світових гравців, ланкою для послаблення ЄС.
– Слабкою ланкою?
– Частково. Не можна говорити однозначно. Внутрішньо політично країна слабка, але має міцні підвалини та історичні зв’язки із західною спільнотою, що важко порушити. Звісно, ці два останні уряди під проводом Джузеппе Конте дуже сколихнули міжнародне позиціонування країни. Італія ризикує бути ізольованою в геополітичному плані і віддалитися від західних демократій, наблизившись до Москви та Пекіна.
