Доступність посилання

ТОП новини

Референдум у Росії: навіщо потрібна згадка про бога в Конституції і що таке захист суверенітету


Відкриття виставки в Москві до річниці анексії Криму
Відкриття виставки в Москві до річниці анексії Криму

За неповних 2 тижні у Росії відбудеться загальнонаціональний референдум щодо внесення поправок до Конституції. Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить чинному президентові Володимиру Путіну ще двічі обиратися на найвищу посаду в державі. Наразі 67-річний колишній офіцер КДБ керує Росією, як президент чи прем’єр-міністр, уже понад 20 років.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами.

Кілька фактів про загальнонаціональний референдум у Росії

  • Дата голосування – 1 липня.
  • Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше ніж половина з числа виборців.
  • Внесення змін до Конституції Росії було ініційоване чинним президентом Володимиром Путіним у січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.
  • Спочатку голосування планувалося на 22 квітня, але через пандемію коронавірусу було перенесене на невизначений термін. Нова дата голосування призначена на перший день липня.
  • Голосувати належить за 206 поправок і уточнень, які передбачається внести до Конституції РФ.
  • Для набуття чинності поправок необхідно, щоб їх схвалили більш ніж половина учасників всенародного голосування.
  • Низка представників російської опозиції закликають бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати.
  • Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.
Освячення головного храму Збройних сил Росії в підмосковній Кубинці. Одна зі статей, що доповнюють Основний закон РФ, посилається на згадку про бога
Освячення головного храму Збройних сил Росії в підмосковній Кубинці. Одна зі статей, що доповнюють Основний закон РФ, посилається на згадку про бога

Навіщо в Конституції згадка про бога?

  • «Російська Федерація, об'єднана тисячолітньою історією, зберігаючи пам'ять предків, які передали нам ідеали і віру в Бога, а також спадкоємність у розвитку Російської держави, визнає державну єдність, яка склалася історично».

Таким буде пункт другий статті 671 Конституції Росії. Раніше цієї статті в законі взагалі не було: вона вклинилася між 67-ю статтею про території Російської Федерації і 68-ю статтею про державну мову. Крім «ідеалів і віри в Бога» в ній ітиметься про те, що Росія – «правонаступник і правопродовжувач» Радянського Союзу, а діти – «найважливіший пріоритет державної політики Росії».

Що раніше мовилося про бога в Конституції?

Нічого. Бог ані з малої, ні з великої літери в Основному законі не згадувався. У статті 14 Конституції Росії мовиться (і навіть після внесення поправок): «Російська Федерація – світська держава. Жодна релігія не може встановлюватися в якості державної чи обов’язкової». А також: «Релігійні об'єднання відділені від держави та є рівними перед законом».

Для чого це потрібно і що зміниться

Незважаючи на те, що про індексацію пенсій ідеться в іншій статті, саме статтю 671 експерти називають «атрактивною» – тобто вписаною в закон для того, щоб залучити на дільниці 1 липня якомога більше людей.

«Ця поправка дуже добре вкладається в такий правоконсервативний поворот, який ми спостерігаємо в російській політиці десь із 2012 року, і логічно продовжує цілу серію ідей: наприклад, пов’язаних із законом про захист почуттів вірян і так далі», – каже в коментарі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», релігієзнавець Костянтин Михайлов.

На думку експерта, бог у Конституції – це приклад формування «громадянської релігії», ідея якої сформульована в працях американського дослідника Роберта Белли. «Мова йде про те, що світська ідеологія починає втягувати в себе релігійні символи, образи і концепції. Мова йде не власне про бога, а про «пам’ять про бога». Це відображується не тільки в Конституції: наприклад, храм Збройних сил нещодавно відкритий. Чи є в ньому щось православне – велике питання. А частка державної ідеології в ньому, безумовно, дуже велика, але вона передається нам в такій ось релігійній формі», – пояснює Михайлов.

Буддисти, наприклад, або атеїсти виявляються такими, що не відповідають духові нової Конституції. Цією поправкою вони перетворюються, скажімо так, у людей другого сорту
Костянтин Михайлов


На думку релігієзнавця, автори поправки про «ідеали і віру в Бога», що дісталися від предків, хотіли догодити і християнам, і мусульманам, хоча в інших поправках помітний «відвертий перекіс у бік російського народу, російської культури, такий собі колоніалістський аспект». За бортом при цьому залишаються ті, хто не зберігає віру предків у монотеїстичного бога: «Буддисти, наприклад, або атеїсти виявляються такими, що не відповідають духові нової Конституції. Я вже не кажу про послідовників шаманізму або більш екзотичних [вірувань] на кшталт неоязичництва. Цією поправкою вони перетворюються, скажімо так, у людей другого сорту».

Чи не варто впровадити іконостаси в державних установах? Чи не брати з людей, як за царських часів, довідку про проходження причастя?
Костянтин Михайлов


Що ж до можливих наслідків, то згадка бога в Основному законі держави відкриває можливості для приходу релігії в державну сферу, говорить Костянтин Михайлов: «Росія – світська держава, але якщо наш моральний і конституційний обов'язок – зберігати віру предків, чи не витікає з цього, що потрібно внести релігію в шкільну програму? В університетську? Чи не варто впровадити іконостаси в державних установах? Чи не брати з людей, як за царських часів, довідку про проходження причастя?»

Захист суверенітету і «федеральні території» – що змінюється

«Територія Російської Федерації включає в себе території її суб'єктів, внутрішні води і територіальне море, повітряний простір над ними. На території Російської Федерації відповідно до федеральних законів можуть бути створені федеральні території. Організація публічної влади на федеральних територіях встановлюється зазначеним федеральним законом».

Те, що виділено курсивом, це поправки, які додадуть до першої частини статті 67. Крім того, в статті з’явиться стаття 21, яка звучить так:

  • «Російська Федерація забезпечує захист свого суверенітету і територіальної цілісності. Дії (за винятком делімітації, демаркації, редемаркації державного кордону Російської Федерації з суміжними державами), спрямовані на відчуження частини території Російської Федерації, а також заклики до таких дій не допускаються».

Що було в Конституції про федеральні території і суверенітет

Федеральні території – словосполучення, яке в російському Основному законі з’явилося вперше. Зараз Росія за Конституцією складається з 85 суб’єктів федерації: республік (з 2014 року до них зарахований і анексований Крим – його внесли в документ спеціальним федеральним конституційним законом), країв, областей, автономної області, округів і міст федерального значення (Москва, Петербург і з 2014 року Севастополь – внесений тим же ФКЗ).

Слово «суверенітет», навпаки, зустрічається в Конституції не один раз. Воно є навіть у преамбулі – вступі, який, за змістом документа, «висловлює волю народу» і не може змінюватися: там є поєднання «суверенна державність Росії».

Ще одна важлива і є незмінна складова Конституції, де вживається це слово, – частина 1 статті 3. Вона звучить так:

  • «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Російській Федерації є її багатонаціональний народ».

Що ж до заборони сепаратизму («дій і закликів до відчуження частини території»), то його в Конституції досі не було, але він вже є в Кримінальному кодексі Росії – це стаття 280.1. Статтю «за сепаратизм» застосовували, наприклад, до кримчан, які виступають проти анексії, справи такого штибу порушують проти блогерів і журналістів. Правозахисники і юристи розкритикували застосування.

Для чого потрібна така поправка?

У квітні 2020 року державна соціологічна служба ВЦІГД оголосила, що поправку про суверенітет Росії і неподільність її кордонів росіяни вважають найважливішою з «державних». Важливішим є тільки доступне медичне обслуговування і захист дитинства. Поправку про «кордони батьківщини» використовують в агітаційних роликах (в одному такому знявся актор Володимир Машков).

Після того, як у законі з’явилося головне – «обнулення» термінів президента, – поправка про суверенітет втратила гостроту
Михайло Виноградов


Президент фонду «Петербурзька політика» політолог Михайло Виноградов вважає, що після того, як у законі з’явилося головне – «обнулення» термінів президента, – поправка про суверенітет «втратила гостроту»: «Спочатку ці ініціативи розглядали як елемент захисту політичної спадщини Володимира Путіна, який серйозно утруднює процедуру ревізії кордонів. Однак після «обнулення» вони в більшій мірі стали елементом ідеологічного обрамлення змін і виведення з порядку «обнулення», яке стало головним змістом конституційних змін».

Депутат Псковських обласних зборів Лев Шлосберг називає поправку про суверенітет «законодавчим сміттям» і зазначає, що серед поправок, які пропонується схвалити 1 липня, є надлишкові – такі, як про «захист суверенітету», – а є абсолютно незрозумілі – такі, як про «федеральні території». «Сьогодні в Російській Федерації немає федеральних територій і немає федерального закону [про них], – говорить псковський депутат в коментарі «Настоящему времени». – Особливість цих поправок у тому, що з них абсолютна більшість вимагає ухвалення в подальшому федеральних законів. Ніякого коментаря до цих поправок немає, можна ворожити на кавовій гущі, що це будуть за території».

Автор цього доповнення сенатор Андрій Клішас говорив на стадії обговорення, що «федеральними територіями», якими безпосередньо керуватиме Кремль, можуть стати «закриті територіальні утворення і військові містечка».

Махінації з голосуванням

Останнім часом з'являються повідомлення про те, що студентів, вчителів та лікарів примушують брати участь в достроковому голосуванні за поправки до Конституції Росії.

А телеканал «Дождь» повідомляє, що в Москві пропонують за гроші реєструватися на голосування щодо Конституції з підставних сім-карт і голосувати за поправки. За кожну реєстрацію учасників обіцяють платити по 75 рублів, за голос на підтримку – по 50 рублів. У день пропонують реєструвати мінімум 20 акаунтів.

За цією інформацією, людей набирають через чат у месенджері WhatsApp. Його фотографію «Дождю» надіслав один із глядачів. У листуванні чату користувач з ніком «Олег Вікторович» розповів, що для кожної реєстрації буде видана окрема сім-карта. Потім, за його словами, для кожного акаунта потрібно створити e-mail. Далі на mos.ru вносити дані (теж будуть видані). Реєстрація акаунта триває добу. Після цього зайти знову через цей номер і проголосувати за поправки», – йдеться в повідомленні.

Незалежні спостерігачі об’єдналися для контролю за голосуванням

Російські об’єднання зі спостереження за виборами створили Альянс незалежних спостерігачів за голосуванням щодо поправок до Конституції. Про це повідомив рух на захист прав виборців «Голос».

До нього увійшли «Асоціація спостерігачів Татарстану», «Вибори. Народний контроль», «Голос», «Громадянин спостерігач», «Спостерігачі Петербурга», «Народний виборчком» і «Сонар».

Альянс проводить навчання спостерігачів, членів комісій та представників ЗМІ та забезпечує їх інструментами передачі інформації.

Раніше повідомлялося, що журналістів не допустять до спостереження за підрахунком бюлетенів під час голосування щодо правок до Конституції Росії. Цю норму скасувала Центральна виборча комісія, хоча раніше сама ж її запровадила.

Раніше журналісти разом зі спостерігачами могли попросити членів комісії ще раз перерахувати бюлетені. Найчастіше це розкривало фальсифікації, а оскільки в перерахунку брав участь співробітник ЗМІ, це ще й допомагало привернути увагу громадськості. Тепер, як пояснив Російській службі Радіо Свобода представник «Голосу» Андрій Бузін, таку можливість у ЗМІ відбирають.

За новими правилами, в зв’язку з епідемією коронавірусу комісіям рекомендовано організовувати дільниці на свіжому повітрі. При надомну голосуванні рекомендується не заходити в помешкання. Крім того, раніше, щоб викликати членів комісії з урною додому, або щоб достроково проголосувати на дільниці, була потрібна «поважна причина» – відпустка, поганий стан здоров’я, догляд за дитиною. Тепер цих обмежень немає. Паспорт до рук членів виборчої комісії віддавати не потрібно, його можна показати з відстані двох метрів. Бюлетені для голосування пропонується видавати виборцям без внесення їхніх паспортних даних. У «Голосі» вважають, що підпис виборця і зазначення його паспортних даних – це система подвійного ключа, яка покликана підвищити достовірність запису про видачу бюлетеня і ускладнити життя фальсифікаторам.

На останок те, у що важко повірити...

У місті Саратов учителька і класний керівник однієї з шкіл розіслала батькам учнів у чаті WhatsApp пост із назвою «Хто проти поправок до Конституції», пише портал «Вільні новини».

У пості, який отримали батьки, були перераховані категорії людей, які виступають проти поправок. До них увійшли:

  • «Російськомовні українці, прибалти і грузини»;
  • «Натовп радикальних атеїстів»;
  • «Російськомовні громадяни Польщі, Канади, США, Прибалтики, України» та «інформаційні державні агенти цих країн, інформаційні агенти США і країн Заходу»;
  • «Ліберали російські та їхні куратори в США і на Заході»;
  • «Бандерівці, агенти СБУ України, агенти спецслужб Грузії і США, Прибалтики, Польщі, Молдавії, Косова та інших країн»;
  • «Усі російські і світові російськомовні трансформери, феміністки, геї, лесбійки».

Матеріал підготовлений за низкою публікацій «Настоящего времени» і Російської служби Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG