Пік протестів, зафіксованих в аналізі Центру дослідження суспільства, припав на жовтень-листопад минулого року. Тоді в Україні відбувався Податковий майдан, коли підприємці протестували проти ухвалення нового Податкового кодексу. В цілому за період із вересня 2009 року дослідники зафіксували понад три з половиною тисячі протестних дій, а це – майже 8 протестів на день.
«Найчастіше в Україні відбувалися соціально-економічні протести проти затримок зарплатні, за робітничі права в цілому, проти точкових забудов, тривалі протести проти виселення з гуртожитків, екологічні протести», – розповідає керівник проекту моніторингу Володимир Іщенко.
У Центрі дослідження суспільства фіксують і зростання чисельності учасників протестів, а також збільшення частки протестних акцій у Центральній та Східній Україні.
Протести без політики?
Водночас, за словами Володимира Іщенка, участь політичних партій у таких акціях залишається низькою. Найактивнішою політсилою в цьому плані виявилося Всеукраїнське об’єднання «Свобода». В цілому, стверджують у Центрі дослідження суспільства, за весь аналізований період лише чверть протестів відбулася за участі політичних сил.
Таку частку політичної участі ставить під сумнів народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко. За його словами, деякі політичні сили полюбляють ховатися за нібито незалежні громадські протести.
«Ми неодноразово бачили, коли нібито відбувається акція громадської непокори, а потім починають вилізати вуха тієї чи іншої політичної сили», – зазначає у коментарі для Радіо Свобода народний депутат.
Вадим Колесніченко не виключає, що напруження в суспільстві за останній час зросло, однак пов’язує це більше з наслідками фінансової кризи, аніж із діями нових уряду та Президента.
Натомість результати соціологічного моніторингу суспільних протестів в Україні також засвідчили зростання частоти репресивних дій щодо учасників протестів. Якщо до виборів ця частка становила 10,8 репресій на 100 протестів, то після виборів вона сягнула показника у 15,2.
Дослідження проводилося в період із вересня 2009 року по грудень 2010 року на основі моніторингу понад 100 національних, обласних і активістських інтернет-медіа.
«Найчастіше в Україні відбувалися соціально-економічні протести проти затримок зарплатні, за робітничі права в цілому, проти точкових забудов, тривалі протести проти виселення з гуртожитків, екологічні протести», – розповідає керівник проекту моніторингу Володимир Іщенко.
У Центрі дослідження суспільства фіксують і зростання чисельності учасників протестів, а також збільшення частки протестних акцій у Центральній та Східній Україні.
Протести без політики?
Водночас, за словами Володимира Іщенка, участь політичних партій у таких акціях залишається низькою. Найактивнішою політсилою в цьому плані виявилося Всеукраїнське об’єднання «Свобода». В цілому, стверджують у Центрі дослідження суспільства, за весь аналізований період лише чверть протестів відбулася за участі політичних сил.
Таку частку політичної участі ставить під сумнів народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко. За його словами, деякі політичні сили полюбляють ховатися за нібито незалежні громадські протести.
«Ми неодноразово бачили, коли нібито відбувається акція громадської непокори, а потім починають вилізати вуха тієї чи іншої політичної сили», – зазначає у коментарі для Радіо Свобода народний депутат.
Вадим Колесніченко не виключає, що напруження в суспільстві за останній час зросло, однак пов’язує це більше з наслідками фінансової кризи, аніж із діями нових уряду та Президента.
Натомість результати соціологічного моніторингу суспільних протестів в Україні також засвідчили зростання частоти репресивних дій щодо учасників протестів. Якщо до виборів ця частка становила 10,8 репресій на 100 протестів, то після виборів вона сягнула показника у 15,2.
Дослідження проводилося в період із вересня 2009 року по грудень 2010 року на основі моніторингу понад 100 національних, обласних і активістських інтернет-медіа.
