Доступність посилання

ТОП новини

Необхідна нова стратегія ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС


Київ – Українська влада хронічно недофінансовує виконання «чорнобильських» програм і законів. Зараз здійснюється спроба ревізувати чинне законодавство щодо переліку та розміру пільг для ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Натомість кошти в держави є. Необхідно змінити стратегію ліквідації наслідків – перейти від критерію щільності радіоактивного забруднення території до критерію «дозового опромінення» конкретної людини.

Увага до «чорнобильських» проблем з боку державних органів влади слабне з кожним роком, стверджує Іван Заєць, заступник голови парламентського комітету з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На його думку, влада недооцінює наслідки аварії на ЧАЕС і через це згортає виконання нецікавих з бізнесової точки зору чорнобильських програм.

Наразі Україна не має точної карти радіаційного забруднення територій, оскільки останні два роки держава не виділяла гроші на перевірку територій, на дозиметричну паспортизацію населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення. «Не ведуться протирадіаційні заходи на забруднених територіях, а про екологічне оздоровлення забруднених територій узагалі забули», – сказав Іван Заєць в ефірі Радіо Свобода.

Лише чотири відсотки «ліквідаторів» здорові

Зараз здійснюється спроба змінити чинне законодавство, яке конкретно визначає перелік і розмір пільг для ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Законопроектом № 7562 пропонується надати право визначати розмір пільг Кабінетові Міністрів.

На думку народного депутата, це може призвести до того, що Кабінет Міністрів, посилаючись на проблеми з наповненням бюджету, може позбавити багатьох людей засобів для існування.

Адже, за даними Міністерства охорони здоров’я, частка визнаних здоровими серед «ліквідаторів» за чотири останні роки зменшилась на 2 відсотки і становить лише 4,37 відсотка.

У своїй інформаційній довідці, оприлюдненій у Верховній Раді на парламентських слуханнях «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи», МОЗ повідомило, що за результатами щорічної диспансеризації нараховується понад 2,3 мільйона постраждалих від аварії на ЧАЕС. Серед них нараховується 315,5 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і майже 81 тисяча евакуйованих. Понад 1,5 мільйона людей проживають на радіоактивно забруднених територіях, більш як 125 тисяч з них – діти віком до 14 років.

Цезій-137 і стронцій-90 досі є у молоці, м’ясі та грибах

Дані МОЗ України щодо небезпечних для здоров’я людей наслідків катастрофи на ЧАЕС збігаються з оприлюдненою інформацією міжнародної організації «Грінпіс».

У дослідженні, опублікованому природоохоронною організацією, повідомляється, що й через 25 років молоко, гриби, ягоди, буряк, картопля та ще низка продуктів харчування у деяких районах України все ще забруднені радіоактивними речовинами з Чорнобиля.

Такої ж думки і Міністерство охорони здоров’я. У своїй інформаційній довідці фахівці міністерства наголошують, що «основна частина дози додаткового опромінення населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлена внутрішнім опроміненням за рахунок забруднених харчових продуктів».

Основними «дозоформуючими продуктами» і на 25-му році подолання наслідків Чорнобильської катастрофи залишаються молоко, м’ясо та гриби з радіоактивно забруднених територій.

«Головним дозоутворюючим радіонуклідом на переважній більшості забруднених територій сьогодні та в найближчі роки залишатиметься цезій-137, у той час коли стронцій-90 буде мати суттєве значення тільки на суміжній з Зоною відчуження території – це північна частина Київської та західна частина Чернігівської областей», – повідомляє МОЗ.

Зважаючи на оприлюднену інформацію та на перебіг подій в Японії, заступник голови парламентського комітету з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць вважає, що настав час радикально переглянути ставлення держави до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС й змінити стратегію. Досі стратегія базувалася на критерії щільності радіоактивного забруднення території. Тепер очевидно, що головним критерієм має стати «дозове опромінення», критерій рівня опромінення конкретної людини.
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG