У Львові теплопостачання одного з басейнів здійснюється за рахунок використання енергії сонячних колекторів, діє 4 школи, які самі частково або й повністю забезпечують себе електроенергією. Такі проекти є й в інших українських містах, зокрема, у Луцьку та Кам’янці-Подільському. У Свердловську на Луганщині займаються покращенням теплоізоляції будівельних об’єктів соціальної сфери, серед яких – дитсадки і лікарні.
Співпраця з установами Європейського Союзу щодо енергоменеджменту має на меті привити українцям нове бачення: не чекати ініціативи згори, а пропонувати щось самим, зауважує Анатолій Копець, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України.
«Тому що давно уже слід було прозріти і почати робити так, як працюють наші європейські сусіди: знижувати не ціну на енергію, а обсяги спожитої енергії в рази», – наголошує він.
Бути амбітними й шукати порозуміння з владою на різних рівнях радить українським громадським ініціативам голова директорату відділу енергетики, транспорту та навколишнього середовища ЄС Ганс Рейн. І додає. що Євросоюз у свою чергу обіцяє підтримувати проекти щодо енергоефективності. «Ми завжди раді фінансувати дослідження, які викривають існуючі проблеми і способи їх вирішення», – зазначив Ганс Рейн.
Представник Мінбуду: на державному рівні – курс на енергозбереження
Особливістю України є те, що вона більше, ніж інші республіки Радянського Союзу, була інтегрована в єдиний народногосподарський комплекс, каже Микола Пашкевич, голова Національної агенції з питань дієвого забезпечення енергетичних ресурсів. За його словами, на території УРСР вироблялося понад 300 мільярдів кіловат-годин електроенергії, добувалося близько 200 мільйонів тонн вугілля, працювали найенергозатратніші галузі промисловості, тому перехід на нові технології потребує значних зусиль.
«Питання енергоефективності та енергозбереження є пріоритетними для держави, – наголошує Микола Пашкевич. – Ми відходимо від функції контролю і переходимо до функції пропаганди та популяризації».
Тим часом, як зазначив заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Віталій Шаповаленко, Мінбуд має намір найближчим часом розробити загальнодержавну програму на принципах приватно-державного партнерства і змістити акцент із модернізації підприємств теплоенергетики на зниження енергозатрат.
Співпраця з установами Європейського Союзу щодо енергоменеджменту має на меті привити українцям нове бачення: не чекати ініціативи згори, а пропонувати щось самим, зауважує Анатолій Копець, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України.
«Тому що давно уже слід було прозріти і почати робити так, як працюють наші європейські сусіди: знижувати не ціну на енергію, а обсяги спожитої енергії в рази», – наголошує він.
Бути амбітними й шукати порозуміння з владою на різних рівнях радить українським громадським ініціативам голова директорату відділу енергетики, транспорту та навколишнього середовища ЄС Ганс Рейн. І додає. що Євросоюз у свою чергу обіцяє підтримувати проекти щодо енергоефективності. «Ми завжди раді фінансувати дослідження, які викривають існуючі проблеми і способи їх вирішення», – зазначив Ганс Рейн.
Представник Мінбуду: на державному рівні – курс на енергозбереження
Особливістю України є те, що вона більше, ніж інші республіки Радянського Союзу, була інтегрована в єдиний народногосподарський комплекс, каже Микола Пашкевич, голова Національної агенції з питань дієвого забезпечення енергетичних ресурсів. За його словами, на території УРСР вироблялося понад 300 мільярдів кіловат-годин електроенергії, добувалося близько 200 мільйонів тонн вугілля, працювали найенергозатратніші галузі промисловості, тому перехід на нові технології потребує значних зусиль.
«Питання енергоефективності та енергозбереження є пріоритетними для держави, – наголошує Микола Пашкевич. – Ми відходимо від функції контролю і переходимо до функції пропаганди та популяризації».
Тим часом, як зазначив заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Віталій Шаповаленко, Мінбуд має намір найближчим часом розробити загальнодержавну програму на принципах приватно-державного партнерства і змістити акцент із модернізації підприємств теплоенергетики на зниження енергозатрат.
