Прага, 3 квітня 2001 – Оглядач радіо «Свобода» Пол Ґоубл звернув увагу на посилення в Росії тенденцій прийняття релігії ісламу саме етнічними росіянами. Він звертає увагу на низку публікацій в російській пресі, на оцінки цих явищ місцевими ескпертами і ставить питання про прогнозовані переспективи цього явища.
Пол Ґоубл відзначає, що в Росії останнім часом фахівці звертають увагу на таке явище, як все частіше прийняття ісламського віросповідання саме етнічними росіянами. Тому аналітик радіо «Свобода» підкреслює, що зростання кількості мусульман пояснюється не лише демографічним розвитком ісламської людності але й зверненням до цієї конфесії інших етнічних груп Росії, у тому числі й власне росіян. Ці тенденції спостерігаються і в Татарстані, про що пишуть російські засоби інформації, і в інших реґіонах Російської Федерації.
Пол Ґоубл відсилає нас до однієї з досить знакових публікацій «Нєзавісімой Ґазєти», де у статті Азата Ахунова йдеться про причини прийняття етнічними росіянами якраз мусульманського віросповідання. Автор матеріалу вважає що факторів, котрі спонукають багатьох людей до таких кроків, кілька і серед них є й матеріальна вигода, й поклик душі, а інколи всього лише гра. Але тенденція така явна, як підкреслює Пол Ґоубл, якраз у російських регіонах з домінуванням мусульман.
Згаданий вже Ахунов зосереджує увагу на так званих кукморських ваххабітах. Мова йде про суд над групою молодих мусульман з районого центру Кукмор, яких обвинувачують у здійсненні терористичного акту на газовій магістралі, що на кордоні Татарії і Кіровської області. Вина цих людей була доведена судом і вони отримали тривалі терміни ув’язнення. Цікаво, що серед цих ваххабітів виявися й один етнічний росіянин Олег Бабушкін, який став мусульманином незадовго перед терактом, після трагічної загибелі батька з переспективою старшого у сім’ї з п’ятьма дітьми без засобів для існування.
Серед жителів Кукмора 80 відсотків татари і 12 відсотків росіяни. Тому й не дивно, що у даній ситуації перевага мусльман над православними явна і загальна тенденція життя заставляє багатьох етнічних росіян шукати сенс свого життя якраз у ісламі. Ґоубл звертає увагу на те, що у Казані проживає чимало росіян які публічно прийняли іслам і не приховують цей факт своєї біоґрафії. Він також зауважує, що російські мусульмани в Татарстані шановані люди і не відчувають жодної дисримінації. Серед таких люди різних професій: журналісти, вчителі, наукові працівники, лікарі та інші.
Аналітик радіо «Свобода» наводить також подібні приклад із життя мусульман у Москві та інших реґіонах Росії. Тенденція до розширення мусульманської спільноти країни явна. У зв’язку з цим виникає питання про стабільність російської національної ідентичності і майбутні межі між російським православ’ям та ісламом.
Пол Ґоубл відзначає, що в Росії останнім часом фахівці звертають увагу на таке явище, як все частіше прийняття ісламського віросповідання саме етнічними росіянами. Тому аналітик радіо «Свобода» підкреслює, що зростання кількості мусульман пояснюється не лише демографічним розвитком ісламської людності але й зверненням до цієї конфесії інших етнічних груп Росії, у тому числі й власне росіян. Ці тенденції спостерігаються і в Татарстані, про що пишуть російські засоби інформації, і в інших реґіонах Російської Федерації.
Пол Ґоубл відсилає нас до однієї з досить знакових публікацій «Нєзавісімой Ґазєти», де у статті Азата Ахунова йдеться про причини прийняття етнічними росіянами якраз мусульманського віросповідання. Автор матеріалу вважає що факторів, котрі спонукають багатьох людей до таких кроків, кілька і серед них є й матеріальна вигода, й поклик душі, а інколи всього лише гра. Але тенденція така явна, як підкреслює Пол Ґоубл, якраз у російських регіонах з домінуванням мусульман.
Згаданий вже Ахунов зосереджує увагу на так званих кукморських ваххабітах. Мова йде про суд над групою молодих мусульман з районого центру Кукмор, яких обвинувачують у здійсненні терористичного акту на газовій магістралі, що на кордоні Татарії і Кіровської області. Вина цих людей була доведена судом і вони отримали тривалі терміни ув’язнення. Цікаво, що серед цих ваххабітів виявися й один етнічний росіянин Олег Бабушкін, який став мусульманином незадовго перед терактом, після трагічної загибелі батька з переспективою старшого у сім’ї з п’ятьма дітьми без засобів для існування.
Серед жителів Кукмора 80 відсотків татари і 12 відсотків росіяни. Тому й не дивно, що у даній ситуації перевага мусльман над православними явна і загальна тенденція життя заставляє багатьох етнічних росіян шукати сенс свого життя якраз у ісламі. Ґоубл звертає увагу на те, що у Казані проживає чимало росіян які публічно прийняли іслам і не приховують цей факт своєї біоґрафії. Він також зауважує, що російські мусульмани в Татарстані шановані люди і не відчувають жодної дисримінації. Серед таких люди різних професій: журналісти, вчителі, наукові працівники, лікарі та інші.
Аналітик радіо «Свобода» наводить також подібні приклад із життя мусульман у Москві та інших реґіонах Росії. Тенденція до розширення мусульманської спільноти країни явна. У зв’язку з цим виникає питання про стабільність російської національної ідентичності і майбутні межі між російським православ’ям та ісламом.
