Прага, 5 квітня 2001 - Журналіст, який написав критичну статтю про Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, не винен в образі честі й гідності президента - такий вирок виніс цього тижня казахстанський суд. Винним натомість визнано видавця незалежної газети, яка цю статтю надрукувала. Думки оглядачів збігаються: цей вирок став таким собі нагадуванням незалежним засобам інформації, що дехто з урядовців у Казахстані й далі поза межами громадської критики.
Вирок районного суду по тримісячному розгляді справи про образу честі й гідності Президента Казахстану на перший погляд не такий уже й суворий, як міг бути: автора статті виправдано, власника й головного редактора незалежної газети «Солдат» засуджено до року ув’язнення й сплати судових витрат доларів на 280 — і відразу ж амністовано.
Статті, власне, читачі й не побачили — весь наклад газети, що друкується в Росії, було сконфісковано ще на кордоні. А журналіст, що написав її, не винен, бо підготував цю статтю спершу для публікації в інтернеті — саме так мотивував виправдальний вирок суддя. А от видавець, Єрмурат Бапі, винен — бо передрукував її.
Із амністії Бапі не радіє: «У будь-якому разі я не задоволений вироком. Протягом слідства, протягом процесу, відповідаючи на запитання судді і в останньому слові я не погоджувався, що винен у чомусь. Суд, – каже він, – не довів моєї вини».
І виправдання журналіста Карішала Асанова його не здивувало: адже якби й його визнали винним, то довелось би ближче поглянути й на зміст статті — яка пов’язує Президента Нурсултана Назарбаєва з корупційними діловими оборудками. Цього, каже Єрмурат Бапі, казахстанські урядовці дуже намагалися уникнути.
А спостерігачі вбачають у такому висліді процесу сигнал іншим журналістам у Казахстані. Ось як пояснює це координатор у справах Європи й Середньої Азії н’ю-йорцького Комітету захисту журналістів Алекс Лупис: «Коли уряди йдуть на такі справи, то це головно тому, що вони намагаються дати гостре попередження журналістам, прагнуть встановити прецедент… Уважаю, що це гра, в яку грають із журналістами, щоби ті запровадили собі самоцензуру, а газету „Солдат“ використовують як приклад для інших незалежних журналістів у цій країні».
Погоджується з цим і виконавчий директор Світового комітету свободи преси Марилин ¢рін: «Це попередження, від якого мороз іде поза шкірою. Це погроза. І в більшості випадків, коли таке стається, журналістам стачає розуму зрозуміти: краще про таке не писати, бо те саме може статися й із ними. А саме цього й хоче влада — щоб вони думали саме так».
Видавець газети «Солдат» Єрмурат Бапі збирається оскаржити вирок - він хоч і на волі, але вважається винним.
Уся ця справа не додає довіри до казахстанської влади, вважає представник Комітету захисту журналістів.
«Те, що в Казахстані незалежній пресі затикають рота, і особливо те, що питання політичної корупції не можна обговорювати відкрито, порушує питання щодо політичної ситуації в Казахстані», – каже Алекс Лупис.
Вирок районного суду по тримісячному розгляді справи про образу честі й гідності Президента Казахстану на перший погляд не такий уже й суворий, як міг бути: автора статті виправдано, власника й головного редактора незалежної газети «Солдат» засуджено до року ув’язнення й сплати судових витрат доларів на 280 — і відразу ж амністовано.
Статті, власне, читачі й не побачили — весь наклад газети, що друкується в Росії, було сконфісковано ще на кордоні. А журналіст, що написав її, не винен, бо підготував цю статтю спершу для публікації в інтернеті — саме так мотивував виправдальний вирок суддя. А от видавець, Єрмурат Бапі, винен — бо передрукував її.
Із амністії Бапі не радіє: «У будь-якому разі я не задоволений вироком. Протягом слідства, протягом процесу, відповідаючи на запитання судді і в останньому слові я не погоджувався, що винен у чомусь. Суд, – каже він, – не довів моєї вини».
І виправдання журналіста Карішала Асанова його не здивувало: адже якби й його визнали винним, то довелось би ближче поглянути й на зміст статті — яка пов’язує Президента Нурсултана Назарбаєва з корупційними діловими оборудками. Цього, каже Єрмурат Бапі, казахстанські урядовці дуже намагалися уникнути.
А спостерігачі вбачають у такому висліді процесу сигнал іншим журналістам у Казахстані. Ось як пояснює це координатор у справах Європи й Середньої Азії н’ю-йорцького Комітету захисту журналістів Алекс Лупис: «Коли уряди йдуть на такі справи, то це головно тому, що вони намагаються дати гостре попередження журналістам, прагнуть встановити прецедент… Уважаю, що це гра, в яку грають із журналістами, щоби ті запровадили собі самоцензуру, а газету „Солдат“ використовують як приклад для інших незалежних журналістів у цій країні».
Погоджується з цим і виконавчий директор Світового комітету свободи преси Марилин ¢рін: «Це попередження, від якого мороз іде поза шкірою. Це погроза. І в більшості випадків, коли таке стається, журналістам стачає розуму зрозуміти: краще про таке не писати, бо те саме може статися й із ними. А саме цього й хоче влада — щоб вони думали саме так».
Видавець газети «Солдат» Єрмурат Бапі збирається оскаржити вирок - він хоч і на волі, але вважається винним.
Уся ця справа не додає довіри до казахстанської влади, вважає представник Комітету захисту журналістів.
«Те, що в Казахстані незалежній пресі затикають рота, і особливо те, що питання політичної корупції не можна обговорювати відкрито, порушує питання щодо політичної ситуації в Казахстані», – каже Алекс Лупис.
