Київ, 10 квітня 2001 - Минулої суботи ті, кого президент України Леонід Кучма свідомо не ідентифікує як опозицію, вирішили, нарешті, зорганізуватися у дещо струнке. І назва цьому – Громадське об’єднання “Громадська ініціатива Форум національного порятунку (демократична опозиція)”.
Керуючись принципом “прозорості” в усьому, Форум національного порятунку вирішив не обмежуватися традиційною прес-конференцією, а допустив журналістів до таїнства зборів. Очевидно, спостереження за цим дійством полегшить розуміння процесів, що відбуваються у середовищі опозиції, але збори залишили по собі важке враження.
Доповідь про соціально-політичну ситуацію члена Ради Форуму, академіка Сергія Комісаренка, виступи народного депутата Тараса Стецькова про пропоновану Програму дій ФНП та Анатолія Матвієнка про статут новоствореного Громадського об’єднання – стали лише прелюдією до досить радикального виступу Юлії Тимошенко. Лідер партії “Батьківщина”, вдаючись до образів (Леонід Кучма, то був пробкою у пляшці, то крокодилом, який ніколи не стане орлом), чітко визначила дві принципові речі для опозиції: перше – забути про переговори із владою, і друге – усім дієздатним готуватися до Референдуму про недовіру чинному президенту.
Юлія Тимошенко далі:
“Сьогодні потрібно знайти правову процедуру усунення Леоніда Даниловича. Це референдум за народною ініціативою. Це не просто реальність. Це той випадок, коли немає іншого вибору”
Однак, у кулуарах серед членів Ради ФНП піддавались критиці і зацикленість Тимошенко на усуненні Кучми, і радикальний романтизм, і її пропозиція провести референдум напередодні літа та за півроку від парламентських виборів.
Говорить Тарас Стецьків:
“Насправді , це перебільшення що референдум є єдиним шляхом сьогодні усунення Кучми. Є багато інших шляхів. А якщо казати про референдум , треба мати структури, щоб цей референдум вигравати”.
Точилася і дискусія навколо переговорів зі владою. Деякі ФНП-істи висували умови, за яких такі можливі. Це прямі переговори із Кучмою, надання прямого ефіру у прайм-тайм опозиціонерам на УТ-1.
Усі разом ФНП-сти відхрещувалися від того, що їхнє громадське утворення є чимось сталим, схожим на партію. Найбільше піддавалася анафемі сама лише думка про трансформацію Форуму у передвиборчий плацдарм. Хоча більшості присутніх саме цей привід і ввижався протягом зборів опозиції.
Лідер комітету “За правду” Олесь Доній підкреслив: “Якщо ми будемо ставити за мету прихід до влади, то ми програємо”.
Керуючись принципом “прозорості” в усьому, Форум національного порятунку вирішив не обмежуватися традиційною прес-конференцією, а допустив журналістів до таїнства зборів. Очевидно, спостереження за цим дійством полегшить розуміння процесів, що відбуваються у середовищі опозиції, але збори залишили по собі важке враження.
Доповідь про соціально-політичну ситуацію члена Ради Форуму, академіка Сергія Комісаренка, виступи народного депутата Тараса Стецькова про пропоновану Програму дій ФНП та Анатолія Матвієнка про статут новоствореного Громадського об’єднання – стали лише прелюдією до досить радикального виступу Юлії Тимошенко. Лідер партії “Батьківщина”, вдаючись до образів (Леонід Кучма, то був пробкою у пляшці, то крокодилом, який ніколи не стане орлом), чітко визначила дві принципові речі для опозиції: перше – забути про переговори із владою, і друге – усім дієздатним готуватися до Референдуму про недовіру чинному президенту.
Юлія Тимошенко далі:
“Сьогодні потрібно знайти правову процедуру усунення Леоніда Даниловича. Це референдум за народною ініціативою. Це не просто реальність. Це той випадок, коли немає іншого вибору”
Однак, у кулуарах серед членів Ради ФНП піддавались критиці і зацикленість Тимошенко на усуненні Кучми, і радикальний романтизм, і її пропозиція провести референдум напередодні літа та за півроку від парламентських виборів.
Говорить Тарас Стецьків:
“Насправді , це перебільшення що референдум є єдиним шляхом сьогодні усунення Кучми. Є багато інших шляхів. А якщо казати про референдум , треба мати структури, щоб цей референдум вигравати”.
Точилася і дискусія навколо переговорів зі владою. Деякі ФНП-істи висували умови, за яких такі можливі. Це прямі переговори із Кучмою, надання прямого ефіру у прайм-тайм опозиціонерам на УТ-1.
Усі разом ФНП-сти відхрещувалися від того, що їхнє громадське утворення є чимось сталим, схожим на партію. Найбільше піддавалася анафемі сама лише думка про трансформацію Форуму у передвиборчий плацдарм. Хоча більшості присутніх саме цей привід і ввижався протягом зборів опозиції.
Лідер комітету “За правду” Олесь Доній підкреслив: “Якщо ми будемо ставити за мету прихід до влади, то ми програємо”.
