Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:43

Різне


Різне

Прага, 10 квітня 2001 – Крім головних, уже знаних тем, як, приміром, криза у взаєминах США з Китаєм у зв’язку з недавнім повітряним інцидентом, західна преса порушує низку інших міжнародних проблем. Сьогодні ми зупинимося на деяких із них.

Газета «Вашінгтон пост» містить коментар колишнього кандидата у президенти від республіканської партії Патріка Бюкенана, який порушує проблему вхаємин США з Росією. Чому ми антагонізуємо Росію, яка припинила холодну війну (із Заходом), запитує автор. Ми зламали своє слово і просуваємо союз НАТО до її кордонів, розчавили її старого союзника Сербію, а тепер ведемо переговори з Азербайджаном і Грузією, щоб відтяти Росію від торгівлі каспійською нафтою. Помічники Буша ведуть переговори про залучення до НАТО балтійських країн. Тепер уявіть, веде далі автор, як би реагували Сполучені Штати у випадку, якби Росія перемогла у холодній війні і запросила Кубу вступити до Варшавського договору або відтяла США від торгівлі мексиканською нафтою?

Росія нині, як вважає автор, це вмираючий народ. Згідно з підрахунками, 25-го року Іран матиме стільки ж населення, скільки тепер має Росія. Співвідношення російського населення до китайського становить 1 до 9-ти. У 90-х роках, зазначає Бюкенан, протистояння між США і Росією були в кількох ділянках – в ідеологічній, територіальній і релігійній. З падінням комунізму нині такого протистояння нема. Чи лежить в інтересах Сполучених Штатів виключення Росії із числа поборників ісламської експансії або китайської? Адже населення Китаю, пише на закінчення Бюкенан, до 25-го року налічуватиме півтора мільярда людей.

Тим часом консервативна газета «Вашінгтон таймс» містить коментар Амоса Перламутера, який аналізує причини триваючої близькосхідної кризи. На думку автора, поки лідером палестинців залишатиметься Арафат, будь-які переговори закінчуватимуться провалом. Стратегія Арафата є ясна – поширювати насилля. З допомогою упередженого пропалестинського представлення проблеми телемережею Сі-еН-еН, пише автор, Арафат поширює його пропаганду по цілому світу, заявляючи, що він та інші палестинці є жертвами ізраїльських репресій, коли насправді саме він є причиною конфлікту, підкреслює Амос Перламутер у газеті «Вашінгтон таймс». На думку автора, Арафат більш за інших близькосхідних лідерів, включно із Саддамом Хусейном, несе вину за загибель палестинців, ліванців, йорданців, ізраїльтян та американців. Чому арабські режими, особливо помірковані підтримують Арафата, запитує автор. Тому, на його думку, що вони бояться пібурювання низів у своїх країнах з боку Арафата. За цих умов, зазначає на закінчення автор, тяжко уявити собі можливість запровадити мир на Близькому Сході.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG