Москва, 25 квітня 2001 - Сутність планованої судової реформи в Росії є досить проста. Преиздент Владімір Путін намагається змінити ситуацію таким чином, щоб російське законодавство відповідало законодавствам інших цивілізованих країн світу. А таким чином, зменшуються функції Генеральної прокуратури Росії, представники якої фактично сьогодні підміняють суддів у винесенні тих чи тих рішень у справах, які є в компетенції Генеральної прокуратури. Якщо судова реформа в Росії вібудеться, прокуратура позбудеться цих своїх функцій. Уся ініціатива щодо затримання підозрюваних у злочинах, винесення рішень про звільнення з-під арешту тощо залишиться тільки за суддями. І, звичайно, що сама Генпрокуратура Російської федерації енергійно з цим бореться, усвідомлює, що вона втратить левину долю своєї влади, яка втім аж ніяк не може відповідати нормам судовиробництва.
І ось справжній скандал. Генеральний прокурор Російської федерації Владімір Устінов у Державній Думі Росії критикує президента Путіна за ідею провести реформу. Атака йде «по всіх фронтах». Генеральний прокурор навіть говорить про те, що прокуратура буде продовжувати справи щодо приватизації, хоча й знає позицію російського президента щодо того, що підсумки приватизації в Росії не потрібно переглядати.
Отож, можна сказати, що президентська адміністрація зустрілася з політичним наступом Генеральної прокуратури, яка збирається захистити свої можливості навіть ініціюючи справжню політичну кризу. Адже промову Владіміра Устінова адресовано представникам лівого табору в Нижній палаті російського парламенту. І якщо жвавої реакції президентських структур не буде, швидше за все, виступ генпрокурора вплине і на представників пропрезидентських фракцій і об’єднань, які дотримуються лівих поглядів. Таких, скажімо, як фракція «Отєчєство – вся Россия», або група «Народний депутат». І от тоді депутати провалять судову реформу. Росія із своїм судовиробництвом залишиться у радянських часах, там, де ця країна і знаходиться сьогодні. І останні гучні справи відомих російських бізнесменів із залученням усіх можливостей Генеральної прокуратури Російської федерації – не погана того ілюстрація.
До речі, Владімір Устінов вже після своєї промови у Держдумі сказав, що прокуратура буде боротися за видачу Росії відомого бізнесмена Гусинського. Це ще одна ілюстрація бажань Генеральної прокуратури Росії. Вона прагне відігравати політичну роль, її прокурори – не юристи, а, насамперед, політики, або ж інструменти в руках політиків. Звичайно, такою роллю прокурори Російської федерації можуть пишатися, а тому їм дуже не хочеться її позбуватися, навіть тоді, коли юридична освіта диктує їм зрозуміти потребу цивілізованої правової реформи.
І ось справжній скандал. Генеральний прокурор Російської федерації Владімір Устінов у Державній Думі Росії критикує президента Путіна за ідею провести реформу. Атака йде «по всіх фронтах». Генеральний прокурор навіть говорить про те, що прокуратура буде продовжувати справи щодо приватизації, хоча й знає позицію російського президента щодо того, що підсумки приватизації в Росії не потрібно переглядати.
Отож, можна сказати, що президентська адміністрація зустрілася з політичним наступом Генеральної прокуратури, яка збирається захистити свої можливості навіть ініціюючи справжню політичну кризу. Адже промову Владіміра Устінова адресовано представникам лівого табору в Нижній палаті російського парламенту. І якщо жвавої реакції президентських структур не буде, швидше за все, виступ генпрокурора вплине і на представників пропрезидентських фракцій і об’єднань, які дотримуються лівих поглядів. Таких, скажімо, як фракція «Отєчєство – вся Россия», або група «Народний депутат». І от тоді депутати провалять судову реформу. Росія із своїм судовиробництвом залишиться у радянських часах, там, де ця країна і знаходиться сьогодні. І останні гучні справи відомих російських бізнесменів із залученням усіх можливостей Генеральної прокуратури Російської федерації – не погана того ілюстрація.
До речі, Владімір Устінов вже після своєї промови у Держдумі сказав, що прокуратура буде боротися за видачу Росії відомого бізнесмена Гусинського. Це ще одна ілюстрація бажань Генеральної прокуратури Росії. Вона прагне відігравати політичну роль, її прокурори – не юристи, а, насамперед, політики, або ж інструменти в руках політиків. Звичайно, такою роллю прокурори Російської федерації можуть пишатися, а тому їм дуже не хочеться її позбуватися, навіть тоді, коли юридична освіта диктує їм зрозуміти потребу цивілізованої правової реформи.
