Прага, 26 квітня 2001 - У четвер до штаб-квартири НАТО в Брюсселі прибув керівник адміністрації ООН у краї Косово Гакенруп разом із лідерами етнічних груп для переговорів у справі припинення дальшої міжетнічної конфронтації і відбудови краю. Тим часом у середу рада Європи закликала західні країни стриматися від повернення до Косова албанських біженців.
Попри останні повідомлення з Косова про поступову нормалізацію життя і зменшення кількості випадків міжетнічної конфронтації, оглядачі стверджують дальше напруження і неспроможність адміністрації ООН поставити під контроль ситуацію. Неефективність місцевих адміністративних структур і поліції, мовні бар’єри між миротворчими силами і місцевим населенням, брак коштів для відновлення праці місцевих підприємств і надання людям праці, а також присутність у провінції значної кількості зброї в руках албанських екстремістів і, зрештою, місцевих сербів – все це, як підкреслюють оглядачі, спричиняє дальше напруження у краї і дальшу небезпеку конфронтації. Ці та інші проблеми стануть на порядку денному сьогоднішніх розмов у Брюсселі керівника адміністрації ООН у Косові Ганса Гакенрупа із генеральним секретарем НАТО Джорджем Робертсоном і з представниками Північно-Атлантичної ради.
Перелічені проблеми змусили також раду Європи звернутися в середу до 43-х країн – членів ради і передусім до країн, які 99-го року прийняли біженців із краю Косово, стриматися від насильного їх повернення до Косова.
Під час етнічних чисток у краї Косово за часів режиму Мілошевича і пізнішого повітряного урару НАТО по Югоставії 99-го року край залишили сотні тисяч місцевих жителів, переважно етнічних албанців. Майже два роки після конфлікту низка європейських країн намагається позбутися соціального тягара і часто силою поветрає біженців до Косова. У зв’язку з цим рада Європи закликала ці країни стриматися від депортації особливо так званих вразливих груп серед біженців, тобто людей із фізичними або ментальними хворобами, дітей шкільного віку, представників етнічних меншостей (як, приміром, циганів), а також людей із кримінальним минулим.
Від закінчення югославського конфлікту до Косова повернулося понад 900 тисяч людей. Проте, посилаючись на звіт ради Європи ірландський парламентар Джон Коннор заявив, що приблизно понад 10 з половиною тисяч біженців були повернені до Косова силою, незважаючи на рекомендації агенства ООН з питань біженців і місії ООН у Косові. Решта косовсбких біженців, переважно етнічних албанців залишаються у тимчасових таборах в сусідніх країнах, зокрема в Албанії, Македонії, у Чорногорії і Боснії. Приблизно 200 тисяч албанських біженців і далі перебувають у Німеччині, Італії, Норвегії, Сполучених Штатах і Канаді, а також певна кількість у Туреччині.
Попри останні повідомлення з Косова про поступову нормалізацію життя і зменшення кількості випадків міжетнічної конфронтації, оглядачі стверджують дальше напруження і неспроможність адміністрації ООН поставити під контроль ситуацію. Неефективність місцевих адміністративних структур і поліції, мовні бар’єри між миротворчими силами і місцевим населенням, брак коштів для відновлення праці місцевих підприємств і надання людям праці, а також присутність у провінції значної кількості зброї в руках албанських екстремістів і, зрештою, місцевих сербів – все це, як підкреслюють оглядачі, спричиняє дальше напруження у краї і дальшу небезпеку конфронтації. Ці та інші проблеми стануть на порядку денному сьогоднішніх розмов у Брюсселі керівника адміністрації ООН у Косові Ганса Гакенрупа із генеральним секретарем НАТО Джорджем Робертсоном і з представниками Північно-Атлантичної ради.
Перелічені проблеми змусили також раду Європи звернутися в середу до 43-х країн – членів ради і передусім до країн, які 99-го року прийняли біженців із краю Косово, стриматися від насильного їх повернення до Косова.
Під час етнічних чисток у краї Косово за часів режиму Мілошевича і пізнішого повітряного урару НАТО по Югоставії 99-го року край залишили сотні тисяч місцевих жителів, переважно етнічних албанців. Майже два роки після конфлікту низка європейських країн намагається позбутися соціального тягара і часто силою поветрає біженців до Косова. У зв’язку з цим рада Європи закликала ці країни стриматися від депортації особливо так званих вразливих груп серед біженців, тобто людей із фізичними або ментальними хворобами, дітей шкільного віку, представників етнічних меншостей (як, приміром, циганів), а також людей із кримінальним минулим.
Від закінчення югославського конфлікту до Косова повернулося понад 900 тисяч людей. Проте, посилаючись на звіт ради Європи ірландський парламентар Джон Коннор заявив, що приблизно понад 10 з половиною тисяч біженців були повернені до Косова силою, незважаючи на рекомендації агенства ООН з питань біженців і місії ООН у Косові. Решта косовсбких біженців, переважно етнічних албанців залишаються у тимчасових таборах в сусідніх країнах, зокрема в Албанії, Македонії, у Чорногорії і Боснії. Приблизно 200 тисяч албанських біженців і далі перебувають у Німеччині, Італії, Норвегії, Сполучених Штатах і Канаді, а також певна кількість у Туреччині.
