Прага, 26 квітня 2001 – Ні для кого не секрет, що золотий мільярд планети почувається комфортно, насамперед, завдяки соціально орієнтованій ринковій економіці. Яку у розвинутих громадянських суспільства почали витворювати ще з середини ХІХ століття. У цих країнах зрозуміли ще тоді, що сам ринок, хоча й він і є економічною основою суспільства, не може розв’язувати числені соціальні завдання, якщо його не спрямовувати відповідними державними і урядовими засобами.
Однією з вершин соцільно орієнтованого ринку є Німеччина, де синтез ринку і соціалізму здійснював федеральний канцлер Людвіґ Ерхард. Йому вдалося віднайти «золоту середину» між втручанням у економіку держави і «хаотичним розвитком» ринкових відносин. Цей німецький діяч тонко відчував межу і небезпеку формування централізованої адміністративної системи, котра означала б смерть ринку і кінець соціально справедливого господарства. Одним з головних принципів соціально орієнтованого ринку є вільна ринкова економіка в поєднанні з гарантованим мінімумом, гідним людини. Нинішній розвиток доводить що у світі не існує альтернативи соціально орієнтованій ринковій економіці західних країн.
В Україні за минулі майже десять років були зроблені кроки у бік дикого, не керованого державою, ринку, що супроводжувалося вакханалією збагачення купки владних олігархів. І лише при уряді Віктора Ющенка проявилися спроби розробки програм реалізації конкретних заходів соціального захисту населення, шляхом врівноваження розвитку економіки, легалізації її найбільш неконтрольованих державою сторін, підвищення гнучкості багатоукладної фінансово-економічної моделі держави. Не дивно, що громадяни відразу ж відчули соцільну направленість дій Кабінету Ющенка. Ці 15 місяці його уряду увійдуть однієї з найсвітліших сторінок в історію України.
Абсолютно ясно, що кроки згаданого уряд виявилися найбільш несприйнятними для панівної меншості, котра звикла до неконтрольованого і хаотичного збагачення. Зрозумілі слова Віктора Ющенка, сказані ним у Верховній Раді відразу ж після відставки.
Для пересічних громадян держави ці слова означають, що за соціальною політикою, котру започаткував відставлений озлобленими грошовими мішками прем’єр, майбутнє України.
Однією з вершин соцільно орієнтованого ринку є Німеччина, де синтез ринку і соціалізму здійснював федеральний канцлер Людвіґ Ерхард. Йому вдалося віднайти «золоту середину» між втручанням у економіку держави і «хаотичним розвитком» ринкових відносин. Цей німецький діяч тонко відчував межу і небезпеку формування централізованої адміністративної системи, котра означала б смерть ринку і кінець соціально справедливого господарства. Одним з головних принципів соціально орієнтованого ринку є вільна ринкова економіка в поєднанні з гарантованим мінімумом, гідним людини. Нинішній розвиток доводить що у світі не існує альтернативи соціально орієнтованій ринковій економіці західних країн.
В Україні за минулі майже десять років були зроблені кроки у бік дикого, не керованого державою, ринку, що супроводжувалося вакханалією збагачення купки владних олігархів. І лише при уряді Віктора Ющенка проявилися спроби розробки програм реалізації конкретних заходів соціального захисту населення, шляхом врівноваження розвитку економіки, легалізації її найбільш неконтрольованих державою сторін, підвищення гнучкості багатоукладної фінансово-економічної моделі держави. Не дивно, що громадяни відразу ж відчули соцільну направленість дій Кабінету Ющенка. Ці 15 місяці його уряду увійдуть однієї з найсвітліших сторінок в історію України.
Абсолютно ясно, що кроки згаданого уряд виявилися найбільш несприйнятними для панівної меншості, котра звикла до неконтрольованого і хаотичного збагачення. Зрозумілі слова Віктора Ющенка, сказані ним у Верховній Раді відразу ж після відставки.
Для пересічних громадян держави ці слова означають, що за соціальною політикою, котру започаткував відставлений озлобленими грошовими мішками прем’єр, майбутнє України.
