Прага, 26 квітня 2001 — Україну вирішено не виключати з Ради Європи — тим часом. Так ухвалила Парламентська асамблея цієї загальноєвропейської правозахисної організації — попри порушення прав людини й брак демократії Україні знову дали час виправитися.
Більшість делегатів Асамблеї підтримали поправки до попереднього проекту резолюції, що пропонував виконавчому органові Ради Європи — Комітетові Міністрів — негайно розпочати процедуру виключення України за брак істотного поступу в наближенні країни до європейських норм законності й демократії. Тепер Україна знову має шанс виправити становище — часу на це надано два місяці, до наступної червневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.
Загроза виключення висить над Україною й далі — як казав раніше член Асамблеї Мікко Ело, українська влада, включно з Президентом Леонідом Кучмою, має зрозуміти попередження. «Якщо Президент ставитиметься до думки Ради Європи тільки як до психологічного тиску, то він глибоко помиляється, – сказав Ело. – Ми, як члени Парламентської асамблеї, маємо засвідчити українській владі, що ми цілком серйозно наголошуємо на тому, як важливо Україні поважати свободу слова й преси».
Але на засіданні в четвер самі ініціятори вельми жорсткого проекту постанови, доповідачі Моніторингового комітету Асамблеї Ренате Вольвенд і Ганне Северинсен, заявили, що все не так просто.
«Ми постійно стоїмо перед дилемою», – сказала Ганне Северинсен. Вона впевнена: всі бажають того, щоб «Україна належала до європейської родини».
Так само й Ренате Вольвенд уважає, що Україні треба допомогти: «Усі ми в цій Асамблеї, в усій Раді Європи, покликані підтримати Україну, вести її вперед і вжити всіх заходів, щоб досягти в Україні поставленої мети — поважання прав людини й людської гідності, плюралістичної демократії і верховенства закону».
Навіть ті промовці, які казали, що Президент України постійно зловживав своєю владою й що просто сором, коли країна – член Ради Європи має такого президента, заявляли, що виключення України призвело б до результатів, зворотних до бажаних. Україні треба допомогти, а не ізолювати її, наголошували вони.
«Вигнання України з Ради Європи означає підтримку радикальних екстремістів у лівій і правій частині політичного спектру — це дуже небезпечно для молодої демократії і всіх українських громадян», – наголосив депутат із Чехії Вальтер Бартош.
Але критики на адресу України в ухваленому документі не поменшало. І, сподіваючись на підтримку в виконанні своїх зобов’язань перед Радою Європи, Україна сама повинна докласти зусиль для подолання політичної кризи. Єдиний шлях до цього, вважає Парламентська асамблея Ради Європи, — це не тільки дотримання прав людини, плюралістичної демократії й верховенства закону, а й серйозний, відповідальний політичний діялог за участі всіх сторін: політичних партій, парламентської й позапарламентської опозиції і Президента.
Більшість делегатів Асамблеї підтримали поправки до попереднього проекту резолюції, що пропонував виконавчому органові Ради Європи — Комітетові Міністрів — негайно розпочати процедуру виключення України за брак істотного поступу в наближенні країни до європейських норм законності й демократії. Тепер Україна знову має шанс виправити становище — часу на це надано два місяці, до наступної червневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.
Загроза виключення висить над Україною й далі — як казав раніше член Асамблеї Мікко Ело, українська влада, включно з Президентом Леонідом Кучмою, має зрозуміти попередження. «Якщо Президент ставитиметься до думки Ради Європи тільки як до психологічного тиску, то він глибоко помиляється, – сказав Ело. – Ми, як члени Парламентської асамблеї, маємо засвідчити українській владі, що ми цілком серйозно наголошуємо на тому, як важливо Україні поважати свободу слова й преси».
Але на засіданні в четвер самі ініціятори вельми жорсткого проекту постанови, доповідачі Моніторингового комітету Асамблеї Ренате Вольвенд і Ганне Северинсен, заявили, що все не так просто.
«Ми постійно стоїмо перед дилемою», – сказала Ганне Северинсен. Вона впевнена: всі бажають того, щоб «Україна належала до європейської родини».
Так само й Ренате Вольвенд уважає, що Україні треба допомогти: «Усі ми в цій Асамблеї, в усій Раді Європи, покликані підтримати Україну, вести її вперед і вжити всіх заходів, щоб досягти в Україні поставленої мети — поважання прав людини й людської гідності, плюралістичної демократії і верховенства закону».
Навіть ті промовці, які казали, що Президент України постійно зловживав своєю владою й що просто сором, коли країна – член Ради Європи має такого президента, заявляли, що виключення України призвело б до результатів, зворотних до бажаних. Україні треба допомогти, а не ізолювати її, наголошували вони.
«Вигнання України з Ради Європи означає підтримку радикальних екстремістів у лівій і правій частині політичного спектру — це дуже небезпечно для молодої демократії і всіх українських громадян», – наголосив депутат із Чехії Вальтер Бартош.
Але критики на адресу України в ухваленому документі не поменшало. І, сподіваючись на підтримку в виконанні своїх зобов’язань перед Радою Європи, Україна сама повинна докласти зусиль для подолання політичної кризи. Єдиний шлях до цього, вважає Парламентська асамблея Ради Європи, — це не тільки дотримання прав людини, плюралістичної демократії й верховенства закону, а й серйозний, відповідальний політичний діялог за участі всіх сторін: політичних партій, парламентської й позапарламентської опозиції і Президента.
